Українські народні казки

Про Яськівці

Легенда Поділля

Село Яськівці було засновано в сиву давнину на невеликій ділянці землі, яка була оточена з одного боку болотами, де протікала річка Вовчок, з другого — дрімучим лісом. У воді водилося багато риби, птиці, в лісі було багато звірів.

Подорожуючи річкою, чоловік на ім’я Ясь, натрапив на невеликий пагорб. Ця місцевість йому дуже сподобалась, і він вирішив тут побудувати будинок. Коли невеличкий будинок був готовий, він на човні перевіз всю сім’ю. Жінка з дітьми поралися по господарству та на невеличкому шматочку землі вирощували овочі та зернові, а він займався рибальством та полюванням. З кожним роком його господарство міцніло та збільшувалось, і потрібно було більше робочих рук. На допомогу собі він найняв кілька робітників, які оселились тут разом із своїми сім’ями. Неподалік від своїх будинків вони побудували кузню. Поселення з кожним роком збільшувалося і люди більшу увагу приділяли землеробству. Вирощену городину поселенці возили на базар, де продавали та обмінювали на інший товар.

Тут існували свої звичаї, традиції та обряди. Деякі з них збереглися і до сьогодні. На місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, і можна будувати хату. Під час будівництва скликалася толока. В нову хату входили з хлібом. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів зайти в оселю без хліба. Принести хліб — означало щире побажання господарям достатку, здоров’я, та добра. Першими завжди обробляли ниви вдів, старих та немічних людей.

За порадою та допомогою люди завжди зверталися до Яся, він очолював сільську громаду. Ясь був дуже доброю, працьовитою та мудрою людиною. За це всі поселенці були йому дуже вдячні, а люди з навколишніх сіл називали село Ясьовим, а згодом Яськівцями.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

4. Про Яськівці. Записано в Яськівцях Деражнянського району від Цигольник Ганни Федорівни (1926) 2008 року.