Українські народні казки

Про дивовижну пані

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

У нашому селі Коломиці є ставочок, який майже зовсім висох. Тільки навесні в ньому добавляється води. Ставок заріс очеретом та різними бур’янами. Старі люди розповідають про нього легенду.

Біля того ставка в давні часи стояв будинок-економія поміщика Лизогуба. Поряд був розташований красивий ставок, оточений вербами. Це був наймальовничіший куточок села. До того ставка від мастка вилась барвінкова доріжка. По тій доріжці любила гуляти одна багата пані. Вена маїла рядом біля цього райського куточка. У пані був великий будинок, комори та великий сад. І коли стояла спека, пані купалася вужів. Кожний ранок вона виносила глечик свіжого молока і розливала у багато. Пані могла сміло біля них ходить та гратись з ними. Вони її не кусали. Подейкували, що вона знала мову змій. Її називали зміїною царівною. З того часу ставок називають економським, а пам’ять про зміїну царівну і досі.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

71. Легенда про дивовижну пані. Записано в смт. Коломиці Драбівського району від Корабель Тетяни Федорівни (1938) 2009 року.