Українські народні казки

Про жадібну жінку

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одного разу, маленька стара жінка, пекла млинці у печі. Вона була одягнена у чорну сукню і маленький білий фартух. На голові у неї була червона шапочка. Якось до неї в дім завітав старий чоловік, який зайшов у кімнату і сказав:

— Я голодний, жіночко, дай мені будь ласка один свій млинець.

Жінка подумала і сказала:

— Ці млинці занадто великі для тебе! Я спечу для тебе маленький млинець!

Вона приготувала менший за розміром млинець і поклала в піч. Але млинець почав ставати все більшим і більшим.

— Цей млинець також завеликий для тебе! — сказала жінка.

Потім, вона зробила крихітний млинець і всадила його до печі. Як і першого разу, млинець також збільшився. Жінка не стерпіла і відповіла чоловікові:

— Я не дам тобі цього млинця! Я з’їм його сама, а ти іди геть!

Як тільки стара жінка почала їсти свої млинці, вона ставала все меншою і меншою, її ніс став гострим дзьобом. Подивившись на свої руки вона побачила чорні крила, а чорна сукня і фартух стали пір’ям.

Зараз ця жінка птах. Ви також бачили цю маленьку пташку. Вона стрибає вниз і вверх з дерева на дерево. Люди кажуть, що стара жінка, яка не нагодувала бідного старого чоловіка одним крихітним млинцем, стала дятлом.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

27. Про жадібну жінку. Записано в Половинчику Монастирищенського району від Василенко Оксани Григорівни (1944) 2008 року.