Українські народні казки

Про каплицю в селі Гайовому

Легенда Чернігівщини

Це було в вісімнадцятому віці. В селі жила бідна жінка Параска. Був у її больний хлопчик Микола. В його були хворі очі. Він нічого не бачив. Жінці було сильно важко з їм. Коли лягла оддихать, їй приснивсь сон, що з Миколою буде все добре. Вона в лісі коло села найде ручайок, що б’є із землі.

Жінка проснулась і пішла його шукать. Довго шукала, втомилась, ну не найшла. На другий день їй знов сниться цей самий сон. Вона знов довго ходила по лісу, дуже утомилась, але знов нічого не найшла. Сильно засумувала жінка, багато плакала і молилась. На третій день їй знов наснивсь цей самий сон і розповів, де находиться сей ручайок.

На сей раз вона взяла з собою Миколку і подалась на пошуки ручайка. Довго вони шукали, тільки після обіду нашли. Коли вона опустилась, щоб взять води, то побачила там зображеніє ікони Божої Матері. Жінка нахилилась, щоб роздивиться її, і тоді вона зникла.

Параска набрала в руку води, вийшла і напоїла Миколку. На другий день Миколка почав бачить. Цю історію Параска розказала священику. Він сказав, що то Божий знак. Люди построїли там каплицю. Кожний рік собираються тут люди на празник у Десяту п’ятницю.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

10. Про каплицю в селі Гайовому. Записано в Чемері Козелецького району від Марущенко Катерини Антонівни (1943) 2008 року.