Українські народні казки

Про льодову дорогу

Легенда Чернігівщини

Було це дуже давно. Монголо-татари напали на нашу землю. Вони спалювали домівки і брали в полон людей. Настала черга села Кривохиженці. Щоб потрапити у село, татарам треба було пройти вузькою дорогою між двома стрімкими скелями. А це було взимку. Аби не допустити ворога до села, люди всю ніч носили воду і лили на дорогу.

Коли вранці ворог підійшов тули, вона була дуже блискучою і слизькою. Татари не змогли захопити села. З тих пір цю дорогу стали називати льодовою. А жителі села завжди прикрашають її квітами.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

9. Про льодову дорогу. Записано в Десні від Баяк Ольги Іванівни (1940) 2008 року.