☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Про назву села Кіпті
Легенда Чернігівщини

Колись давно трапилася така історія. Один чернігівський боярин не поладив з своєю сім’єю. І вислали його за межі Чернігівського князівства.

Оселився він на березі річки Калита, яка пізніше стала болотом.

Через деякий час почав боярин будувати коптильні для виробництва дьогтю. Тяжко працювали наймити на боярина. Їхні обличчя і тіло завжди були в брудні, одні тільки зуби біліли. Навколо цих «дьогтярень»стояв чорний, густий, їдкий дим. Через багато років такої роботи кіптява в’їлася в тіло людей і більше не змивалася.

Подорожні, які йшли до Маковії, завжди зупинялися тут на нічліг. Вмивалися в Калиті, милувалися чарівними краєвидами, зокрема різною птицею, яка у великій кількості водилася там. А ще чудувалися із зовнішності «копчених людей»

Розповідали, повернувшись додому, що ночували в кіпотях, у гостинних і добрих «кіптєвців».

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

48. Про назву села Кіпті. Записано в с. Кіпті Козелецького району від Ткаченка Івана Павловича (1918 ) 2008 року.