Українські народні казки

Про селище Вільшана

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Легенд про назву нашого селища Вільшана існує кілька. Але найпоширеніша серед них ось ця.

У Ярослава Мудрого була дочка Ольша (Олісава, Єлизавета). Одного разу вона проїздила землями свого батька. Дуже стомилась і попросила зупинитись, щоб відпочити. Довго не могли вибрати місця. Та ось Ольша, з’їжджаючи з горба, побачила чудову місцину — річечку, яка спокійно текла між берегів. Над річкою схилились старі корчуваті верби. Князівна наказала зупинитись. Довго ходила вона по леваді біля річки.

А коли приїхала в Київ, попрохала батька подарувати їй ці землі. На що князь радо згодився.

Ось так виник в ХІ столітті у Корсунській вотчині «Ольшин острожок». Це було спочатку як невеличке укріплення-фортеця. До початку ХХ століття існувала назва «Ольшана». А з 1924 року її вже назвали Вільшаною, тому що по берегах річки росте дуже багато вільхи.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

1. Про селище Вільшане. Записано в смт. Вільшане Городищенського району від Підгрушньої Мотрони Юхимівни (1920) 2008 року.