Про село в гаю
Легенда Полтавщини
З давніх-давен несе Сула води свої, омиваючи село Гаївщину. Колись воно називалось Скоробагатьками. А виникла ця назва від того, що один лохвицький міщанин Лук’ян Калін більше трьох століть тому звернувся з проханням до полковника Лубенського полку побудувати в цьому районі чотири млини і греблю, які б давали великий прибуток «полку військовому». Він запевняв, що з побудовою млинів швидко розбагатіють всі, хто матиме пряме відношення до будівництва.
Щоб розбагатіти, розселилися біля майбутніх млинів будівничі, паралельно з млинами, в кінці греблі, будували собі житла. Люди з навколишніх сіл з гумором називали їх «скороспеченими багатіями». Та поселенці насправді скоро багатіли, бо дешева сила води запрацювала на них в повну силу. А невдовзі і їх село нарекли Скоробагатьками.
Село швидко багатіло, розросталось і вже через кілька десятків років тут проживало більш сотні людей, які спільними силами за власні кошти побудували в Скоробагатьках церкву, а при ній церковно-приходську школу.
Значно пізніше, в наш час, багате село перейменували з Скоробагатьок на Гаївщину, бо воно дійсно, як острівець на морі, потопає серед зелених насаджень лісових масивів.