Українські народні казки

Про створення села Жовинка

Легенда Чернігівщини

Місце, де знаходиться село Жовинка, раніше являло собою невеликий острів. Особливо гарно було тут улітку. Красою були могутні велетні-дуби, які нібито охороняли його від людей. Це був чудовий куточок природи, де довго не ступала нога людини, але жив цей куточок своїм життям. На світанні і ввечері витьохкували солов’ї, удень співала коротеньку пісеньку зозуля; дихали чистим повітрям всі рослини (тут був і дикий виноград, і хміль), дерева, кущі. У прибережних хащах водилися дикі гуси, качки, а у гущавині лісу таємними стежками пробігали великі сірі вовки.

Острів омивався водами річки Десни та її притоки Білоуса. Правий берег річки Білоуса був вищий, а тому на правобережжі біля острова з’явилися перші поселенці (дворів 3-5). Цей хутір не мав тоді ніякої назви. Незабаром після першого поселення людей тут з’явився козак Жолвин, організатор шайки бандитів-розбійників. Це місце було зручне для переховування награбованого. На човнах банда вночі по річці Десна виходила на свій промисел, а вдень відпочивала в лісових хащах. Ніхто їх тут не турбував. Від імені цього ватажка і пішла назва села — Жолвинка (Жовинка).

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

20. Про створення села Жовинка. Записано в Жовинці Чернігівського району від Марцевої Надії Павлівни (1932) 2008 року.