Піски та їх прокляття

Легенда Чернігівщини

Я була тоді малою дитиною, але чула, що колись, у роки страшної наруги над церквами, над священиками та всією вірою православною оббирали повністю церкви. І от обдеруть усе, оббілують святу церкву в якому-небудь селі, згрузять усе церковне начиння на воза, на якому перед цим і збіжжя, і гній возили, та й везуть святі речі до Чернігова.

Якось вирушили десь із-під Березного аж чотири підводи з іконами, чашами, підсвічниками, аналоями, хрестами. Доїхали ті підводи до ліска між Брусиловом та Киселівкою, що Піски зветься. Заїхали в ліс чотири, а виїхали лише три. Оглядаються-оглядаються. А немає четвертої підводи. Зникла... Немов крізь землю в лісі провалилася. Не бачили, щоб звертала з дороги, не чули, щоб хтось зупиняв, не бачили нікого стороннього, а то підвода була, а то глядь і немає. Той, що їхав на останньому возі диву дався: перед очима зникла, немов її й не було. Мара якась та й годі.

Приїхали вони на трьох возах у Чернігів, де їх зразу ж до військового коменданта, а потім і всі три візничі зникли.

Однак після того дивного дня дива не припинилися. Став на дорогу прозорий чоловік із хрестом виходити й лякати всіх перехожих уночі. Підійдуть до нього сміливці, він і розтане, як хмаринка.

Говорять, що тепер треба там часто молебні правити, щоб лих більше не траплялося, бо занадто часто аварії в тім лісі трапляються через прокляття на тих, хто колись грабував церкви, забирав у людей Бога.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

5. Піски та їх прокляття. Записано в Брусилові Чернігівського району від Дейнеко Наталії Панасівни (1927) 2008 року.