Українські народні казки

Роби добро — добром вернеться

Легенда Поділля

Колись у давнину жила в одному селі дівчина. Ніколи на неї хлопці не звертали уваги. Одного разу вона врятувала дитину, але обпекла собі лице.

Кожного ранку дівчина виходила на вулицю і йшла до струмка, який був за селом. Кожного разу, коли вона приходила до струмка, то лила сльози, думала про своє нещасне життя, про те, що, врятувавши дитину, в неї стало некрасиве лице.

І коли вона плакала, то одна її сльоза впала у струмок, в якому була чудодійна вода. Коли дівчина нагнулася до струмка, щоб вмити лице, і раптом у віддзеркаленні води побачила, як її опіки почали зникати. У неї лице стало таким, як до пожежі. І ця дівчина була найкрасивішою у селі. А це говорить про те, що коли зробити добро, добром тобі й повернеться.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

7. Роби добро — добром вернеться. Записано в Шпичинцях Деражнянського району від Рудніцької Ганни Миколаївни (1942) 2008 року.