☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Розсоха
Легенда Поділля

На території, де розташоване село Розсохи, в давні часи росли непрохідні ліси, серед яких шуміла річка. Перші поселенці на території села з’явились на початку ХVІІІ століття. Людей приваблювала красива природа, річки, ліси, а також великі поклади глини, каменю, піску, з чого люди будували свої оселі.

Довгий час велика кількість земель на Поділлі, в які входила територія села Розсохи, належала великому графу Орлову. Назва села Розсохи походить від назви старого русла річки Росьох, де колись жив пан Розсохський.

За часів кріпосницького ладу дуже важливим було життя селян-кріпаків. Селяни повинні були працювати на панщині 5-6 днів на тиждень. Про тяжке життя за часів кріпацтва селяни села Розсохи складали пісні.

За часів кріпосницького ладу в селі Розсохи школи не було. З 1895 року почалось будівництво школи, яке було закінчено у 1900 році.

Люди в нашому селі були працьовиті. Займалися різними ремеслами: жали рогозу, сушили, а потім виготовляли кошики. Ще в селі Розсохи займалися випалюванням вапна. Робили невеликі вапняки, били камінь. Закладали в вапнярки і дровами випалювали, займалися різьбою по дереву, робили макогони, веретена, прядки.

Ось яка була доля селян села Розсохи.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

11. Розсоха. Записано в Шпичинцях Деражнянського району від Полоніцької Ганни Іванівни (1937) 2008 року.