Українські народні казки

Річка Стугна
Легенда Поділля

Під Києвом жив змій, і жителі міста Києва по черзі повинні були давати дітей на обід тому змієві. От прийшла черга Київського князя, щоб він дав свою дочку. Він нічого не зміг зробити і віддав свою дочку. Але змій її не з’їв, бо вона була красива і сподобалась йому.

Вона ж дізналась, як можна вбити цього змія, написала листа, прив’язала до голуба і відправила в Київ. У Києві ковалі Дем’ян і Кузьма. Викували вони великого плуга, запрягли у той плуг змія і почали орати. Під час оранки плуг викидав такі великі скиби, що перетворював їх на вали. Звідси і пішла назва Змієві Вали.

Змій дійшов до Трипілля, страшенно втомився, і почав пити воду з річки. Залишився струмок, який став називатися Стугна, через те, що змій напився води і здихав стогнучи.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
18. Річка Стугна. Записано у Стадниці Калинівського району від Столбецької Н. Д. (1939 року народження) 2009 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.