Українські народні казки

Свята криничка

Легенда Поділля

У полі, за селом розкинулося панське помістя. А внизу в садибі була звичайна копанка, з якої напували худобу.

По селу ходив чужий чоловік весь в ранах. Одного разу йому приснився сон, в якому пророк сказав, що б він напередодні свята Іллі (2 серпня) пішов у садибу пана, помився три рази у панській копанці до сходу сонця. Тоді рани зникнуть з тіла, бо вода свята.

Чоловік насилу пробрався до копанки, бо наймити нікого не впускали в двір. Він три рази до сходу сонця помив рани, і рани погоїлися. Почав розповідати про святе джерело.

Наймити розповіли панові, а пан не вірив, сміявся з них. І сказав кинути в криницю стару сліпу собаку. Якщо вона прозріє, то пан дозволить людям йти і їхати по святу воду.

Собака не прозрів, а пан втемнів. Тоді дружина пана наказала наймитам почистити копанку і дозволила людям брати воду.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

31. Свята криничка. Записано в Слобідці-Шелехівській Деражнянського району від О. І. Гончарук 2008 року.