Українські народні казки

Селище

Легенда Чернігівщини

Було на тому місці ціле поселення, де жила вдова з двома красивими дівчатами. А тоді часто на наші землі нападали татари. Один раз їхній старший з війська поставив вимогу перед вдовою, щоб добровільно оддала дочок у неволю. Тоді вони не спалять поселення. Вдова просила, щоб він забрав її саму (вона була ще молода і гарна). Але старший не погодився. Тоді люди вирішили захищати своє село. Сили були нерівними. А вдова, щоб дочки не попали в неволю, облила себе і їх чимось, і підпалила. Все селище разом з людьми згоріло.

З того часу урочище, де було це поселення стало називатися Селищем.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

38. Селище. Записано в Данівці Козелецького району від Савченка Василя Андрійовича 2008 року.