Село Велике Устя
Легенда Чернігівщини
Давним-давно, коли нас не було на світі, жила сім’я, в якій були дві Усті. Мати Устя та донька Устя.
Одного теплого сонячного дня було свято села, і мати з дочкою пішла на річку, де їх батько ловив рибу.
Не знайшовши батька, донька хотіла скупатися в річці. Але трапилось нещастя. Молодша Устя почала топитися. Мати хотіла врятувати доньку, але сама попала в ямку.
І коли знайшли їх, то молодша лежала головою в сторону Сосниці, а старша — в сторону Кременя.
І з того теплого дня село на лівій стороні Десни почало називатися Великим Устям, а на правому березі Малим Устям.