Село Юркове

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись, коли Катерина II забрала козацькі землі, після зруйнувала січ (1775 рік), то по річці Татарки був кордон. По праву сторону було кріпацтво, а по лівій — починалась Таврія, де була воля. Старі люди розповідають, що коли комусь удавалось перепливти річку Татарку, то ця людина ставала вільною. Але річку стерегли стражники, які стріляли по втікачах, а коли когось ловили, то ставили на лице тавро розпеченим залізом. Ось, мабуть, звідси і слово Таврія.

Один молодий козак по імені Юрко украв у пана двох баских коней і втік. По ньому стріляли і поранили його, але йому все ж повезло втекти. Ось в честь цього храброго козака Юрка люди і назвали своє село Юрковим.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

60. Село Юркове. Записано від Гусарової І. І. (1939) в с. Дерезувате Синельниківського району 2009 року.