Українські народні казки

Село Юркове

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись, коли Катерина II забрала козацькі землі, після зруйнувала січ (1775 рік), то по річці Татарки був кордон. По праву сторону було кріпацтво, а по лівій — починалась Таврія, де була воля. Старі люди розповідають, що коли комусь удавалось перепливти річку Татарку, то ця людина ставала вільною. Але річку стерегли стражники, які стріляли по втікачах, а коли когось ловили, то ставили на лице тавро розпеченим залізом. Ось, мабуть, звідси і слово Таврія.

Один молодий козак по імені Юрко украв у пана двох баских коней і втік. По ньому стріляли і поранили його, але йому все ж повезло втекти. Ось в честь цього храброго козака Юрка люди і назвали своє село Юрковим.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

60. Село Юркове. Записано від Гусарової І. І. (1939 року народження) в с. Дерезувате Синельниківського району 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.