Українські народні казки

Скам’яніла багачка

Українська легенда

Жила велика багачка. І провідала вона, що в сліпої бабусі є гарна дочка. Наказала забрати її до себе в рабині. І взяла.

Сумує голодна мати, невидюща, Йде до пані і молить із сльозами:

— Верни мені дитятко моє, щоб хлібом мене догодувала до смерті. Я ж бо сліпа, стара, нездужаю.

А пані засміялася та підняла з-під ніг камінь, та й подає в руки невидющій.

— На, їж хліб, — каже багачка, — бери, бері. Стара помацала рукою камінь, розмахнулась ним і жбурнула у ту пані:

Коли б ти сама стала каменем! — тільки й гукнула.

Відразу ж на місці багачки з’явилася скеля, яка донині стоїть там на згадку, щоб пам’ятали всі, хто людям глум чинитиме.