Українські народні казки

Скарби Наливайка
Легенда Полтавщини

Давно це було. За селом, на лугах, повсталі козаки і селяни під проводом Северина Наливайка зійшлися в битві з військом польського гетьмана Жолкевського. Великий загін польського війська оточив повстанців і відрізав їм шлях до відступу. Тринадцять днів і ночей козаки відчайдушно билися. Та сили були нерівними.

Настала велика спека. В таборі не було води, їжі. Гинули коні й худоба. Та було золото, багато золота. Розуміючи небезпеку, Наливайко вирішив заховати скарби, щоб вони ворогам не дісталися. Бочки з золотом вкинули в непрохідне болото, яке прилягало до табору.

Наливайка зрадили. Рубали повстанців немилосердно, так, що труп на трупові лежав. А там же ще і старики, і жінки були. Казали, що зрадники повідомили полякам і про схованку скарбів. Та чи дістали золото тоді, чи ні, ніхто не знає. Можливо, й до цього часу болото береже козацькі скарби.

Так чи ні, але бажаючих знайти їх і зараз вдосталь. Та нікому не вдалося подолати трясовину.

Походження та примітки

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
29. Скарби Наливайка. Записано в Солониці Лубенського району Полтавської області від Якименко Марії Федотівни (1921 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.