Спиридон

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Наближалися Різдвяні свята. Одна жінка заходилася мазати (білити) хату. Зайшла до неї сусідка, чи щось позичити, чи так огомоніти. Помітивши, що та за роботою, сказала:

— Навіщо ти сьогодні мажеш? Сьогодні ж празник великий — Спиридона!

— Не такий він і великий. А в мене ще роботи багато, до свят не перероблю.

Пішла сусідка додому, не стала сперечатися. А жінка добілила хату, почала змащувати долівку. Коли це хтось постукав, і в хату зайшов якийсь чоловік. Він зігнувся, схилив голову, бо був високий, аж під стелю.

— Ви хто? — злякалася жінка.

— Я Спиридон. Бачиш, який великий, а ти казала, що я маленький.

Серце жінки не витримало, вона померла. А всім треба пам’ятати, що 25 грудня християнське свято — Спиридона.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

56. Спиридон. Записано в селі Виграїв Корсунь-Шевченківського району від Корженко Анастасії Арсенівни (1918) Куклою В. Б. 2008 року.