Українські народні казки

Спогади про рідне село

Легенда Чернігівщини

Яке велике та гарне село Сорокошичі! Багато урочищ входило до села — Гори, Наровля, Хвійники, Сенев, Моставе, Городок. Діти в школу ходили з усіх урочищ. Навесні прибувала вода і затоплювала всі городи, але швидко спадала.

В 1965-1966 роках настало переселення людей. Адже планували поставити ГЕС. Приїхали бригади, випилювали дерева всі, крім яблунь, вишень і слив. Переселялись люди по всій Чернігівській області, дехто в Київську поїхав.

Переїхавши в село Тужар, дуже хотілося додому. Навіть кіт, якого привезли туди, пішов додому в Сорокошичі. Спочатку стали будувати ставки, вирощувати рибу, а згодом все заросло очеретом. І вся краса нашого села перетворилася на болото. А над водою багачі викупили землі і набудували дач.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

56. Спогади про рідне село. Записано в Тужарі Козелецького району від Ґедзь Надії Василівни (1955) 2008 року.