Українські народні казки

Тупалка

Легенда Полтавщини

Тупалка називається тому, що там ще до революції 1917 року, жило три заможних господарі: Прохода, Тупало, а ім’я третього не пам’ятаю. Це був невеликий хутір до колективізації і існував ще й після війни 1941-1945 років. На території хутора був ставочок, який виник з природного джерела. А навколо ріс вишневий садок, який звався — Проходин садок.

У минулому село називалося Тупалівкою. Тут було кілька десятків дворів і багато жителів носило прізвище Тупало. Ще до революції у Максимівській школі працював учитель Віктор Григорович Тупало. Він їздив у Максимівку на роботу на велосипеді.

Ще там жив чоловік на прізвище чи прізвисько Прохода. У нього був великий садок, що так і називався Проходин садок. Ходили чутки, що на подвір’ї у нього цигани переховували крадених коней у спеціальних сховищах. У нього були сини. Приходили до максимівських дівчат гуляти.

Потім у тридцяті роки XX ст. село було визнане як неперспективне і жителів виселили, а землі приєднали до колгоспу ім.. Куйбишева. (згадувала Квіташ Параска Максимівна, 1908 р. н.).

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

3. Тупалка. Записано в Максимівці Кременчуцького району від Квіташ Параски Максимівни (1908 року народження) 2008 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.