Українські народні казки

Чому Добру Доброю називають

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Колись давно-давно на території теперішньої Черкащини знаходилось село. Але у селі була одна біда, назви воно не мало.

І от одного разу козаки проїжджали через наше село. Вони дружно спілкувались з його мешканцями. А люди їм і кажуть після довгої розмови:

— Одна лиш у нас біда.

— Яка ж? — спитали козаки.

— Назви у села нема.

— Ми б вам з радістю допомогли, але, на жаль, ми повинні вирушати далі.

— Може, ви їсти чи пити хочете? Путь-дорога далека і важка.

— Нам би тільки води напитись. А то в інших селах доброї води не було. Там така, що і до вуст не притулиш, бо несмачна.

— Напевне, й у нас вода як вода, але спробуйте.

Покуштували козаки тієї води та й кажуть:

— Такої, як у вас, смачної води ми ще ніде не пили. І село, напевне, Доброю можете назвати за добру воду.

— Дякуємо вам, захисники вітчизни.

Відтоді село наше кличуть чудовою назвою Добра. І люди були раді, що назва села відповідає її мешканцям. Адже не тільки вода, а й мешканці добрі у селі Добра.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

43. Чому Добру Доброю називають. Записано в Добрій Маньківського району від Дядьори Тетяни Євтухівни (1932) 2008 року.