Українські народні казки

Чому Оріль плутає

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Це було тоді, коли люди і тварини дружили, одне одного розуміли. Прийшов у степ Іван-богатир, сподобав місце біля гори високої, та й надумав хату поставити. Поставив. Подивився на поле широченне, та й каже сам собі:

— Стану я тут жити, поживати і добра наживати.

А де ж те добро взяти! Треба землю орати!

Сказано — зроблено. Зробив плуга там оре. Проклав одну борозну — гарно. Любується Іван роботою. І не знає, що з-за гори за ним змій наглядає. Сподобалось змієві, як Іван робить, от він вийшов і каже:

— Давай удвох жити і степ обробляти.

А Іван йому:

— Та чи здужаєш?

— Здужаю.

Пішов Іван сівбу готувати, а змій плуга та й оре. Та швидко так, швидше чим Іван. І радий. Ось Іван прийшов, як гляне, борозна крива та плутана. Іван як крикне:

— От орій, так орій. Геть звідси!

А змій як заллється сльозами, сів біля краю борозни й плаче. А борозна заповнюється слізьми, заповнюється, бо змій був добрий. Так і заповнилась водою. І стала та борозна річкою Оріль зватися. А плутає і кривляє, бо то змій її зробив.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

23. Чому Оріль плутає. Записав Мішок Юлій від Мішок Галини Петрівни (1939) в с. Гречкино Петриківського району 2009 року.