Українські народні казки

Шматок хліба

Легенда Поділля

Жили собі два брати, вдовині сини, паничі, ніде вони не могли ужитися, де не осядуть, скрізь їх женуть. Одного разу поїхали вони на полювання не взявши хліба з дому, їздили паничі цілий день, дуже зморилися й зголодніли та так нічого і не зловили. Вже над вечір вдалося їм загнати лиса між кам’яні скали у густому лісі, що попід нього річка тече. Тут вони й заночували.

Другого дня вранці розгледіли вдовиченки місце, сподобалось воно їм і надумали вони оселитися тут, а далі поїхали до матері просити поради.

Мати їх відраджувала селитись там. Казала, що те місце буде завжди голодним, бо вони не мали з собою хліба в дорозі. Та сини не послухали, збудували на тому місці город собі і оселились в ньому. А материне слово справдилось— був той город голодним, тому й до цього часу все так дорого у тому місті.

І кажуть з того часу, що з собою в дорогу завжди треба брати хоч шматочок хліба.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

51. Шматок хліба. Записано у с. Пеньківка Літинського району від Кулик Палажки Андріївни (1937) 2009 року.