Українські народні казки

Як жінка втопила татарина в бочці

Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Почула я це від своєї бабусі, а та од мами своєї.

Було це, коли ще на нашу землю нападали татари та турки. Одного разу набігли татари на село, де жила моя бабуся із своїми батьками (я вже забула, як воно називається) та й почали грабить хати. Брали все, що під руки попадало: скотину, одежу.

Ото один татарин зайшов у хату, де жила вдова. Вона так злякалася, що її аж трусить почало. Стоїть, заніміла од страху.

Татарин почав нишпорить по хаті, щоб узять чогось. А вдова була бідна, що в неї найдеш? Перекинув гаспид геть чисто все догори ногами, а так нічого й не знайшов. Вийшов у сіни і там почав нишпорити. Побачив бочку. Жінка там квасила капусту. А колись на капусту бочки робили високі та вузькі. Надворі була вже весна і капусти осталось зовсім мало — тільки на дні, а то все один розсіл. Заглянув татарин, що ж воно в бочці. А бочка ж була висока, він аж перегнувся, щоб побачити щось. Тут жінка отямилась, де й сила узялась. Як штовхне його в зад, він так і булькнув у ту бочку і втопився у розсолі.

Стала молодиця думать, де ж діть татарина? Надвір ніяк, бо хтось же може побачить. От вона викопала в сінях яму, витягла його і закопала. Бабуся казали, що в татарина був кінь. Так молодиця відвела його в хлів, прив’язала і він їй остався. Я вже й не помню, як же воно вийшло, що не забрали татари жінку в полон, що вона стала з тим конем хазяйнувати.

Після того в селі, як хтось хоче робити щось погане, казали: «Гляди, щоб не втопився, як татарин у бочці».

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

52. Як жінка втопила татарина в бочці. Записано від Сови Євдокії Іванівни (1922) в с. Губиниха Новомосковського району 2009 року.