Українські народні казки

Як упізнати відьму

Українська легенда

Один старець повчав, як серед жінок розпізнати відьму.

«...Відьму можна пізнати по тому, що як станеш її топити, то вона не потоне. Якось в одному селі, за Дніпром, тижнів зо три не було дощу. От і почали топити баб, про котрих говорили, що вони відьми. П’ятеро потонули, так їх гаками повитягали і ледве до життя повернули. А троє — не потонуло, хоч руки й ноги у них були позв’язувані.

Стали їх допитувати, так одна й визнала:

— Що ж, панове громада, лазила я догори ногами на дах, так ото наскільки забачила світу, на стільки й голоду напустила.

А друга теж визнала, що лазила так, як і перша, і скільки побачила світу, стільки одібрала молока. А третя визнала, що сиділа в болоті на чаплиних яйцях та вже через те стільки заподіяла зла, що вже й не збагне.

Відьма не ходить туди, де є домовик — він її зараз укладе. Ще вона боїться собак-ярчуків, осикової борони і взагалі осикового дерева, г Оце ще був випадок, коли один чоловік побачив крізь борону, що відьма доїть корову, та до неї з ломакою. А вона:

— Сядь, Гордію! — Він і сів.

— Сидиш, Гордію?

— Сиджу.

— Ну й сиди ж.

Сидить той Гордій до півночі, сидить і за північ. Уже і світ, а він сидить; уже й опівдні а він сидить. Доти сидів на одному місці, поки не прийшла відьма та не звеліла йому встати

Дивіться також