Якби не тоя

Легенда Поділля

Одного разу чорт, прибравши подоби вродливого парубка, так заворожив дівчину, що вона готова була йти за ним куди завгодно. Та на заваді стала дрібничка: довірлива дівчина не захотіла зняти з себе пучечок тої. Тому нечистий пішов від неї геть, скрушно промовляючи:

— Якби не тоя, була б дівка моя!

Люди вірили, що тоя захищає від злих чарів, лікує від насланих хвороб, що від неї тікають гадюки, тому, йдучи в ліс, брали з собою листя тої. Ця рослина має дивовижні темно-сині квіти, що формую нагадують черевички, тому в народі їх так і називають «черевички». А може ті квіточки, то шоломи сміливих зелених воїнів, що борються зі злом.

Ще про тою співають такі коломийки:

Ой я ходжу, куди хочу, нічого не боюсь,

Бо я ношу за поясом зелену тою.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

52. Якби не тоя…Записано у с. Пеньківка Літинського району від Базуліної Раїси Володимирівни (1939) 2009 року.