Українські народні казки

Гостинність

Народне оповідання Поділля

З давніх-давен наше село славилося гостинністю. Гостям завжди були раді, з дорогою душею пригощали хлібом-сіллю.

Жили собі колись давно в нашому маленькому селі дід Юхим і баба Текля. Дітей у них не було, обділив Господь. Зате наділив їх Всевишній особливою щедрістю, добротою, привітністю. Дід Юхим до того всього був ще неабияким жартівником, а баба Текля майстринею на всі руки, особливо до випічки. Її хліб і короваї славилися на всю округу.

Одного разу до діда Юхима прийшли сусіди дід Трохим та дід Кузьма. По доброті своєї душі господар заходився пригощати приятелів. Туди-сюди по господі, випити є що, а закусити — немає, та ще й баба десь забарилась. Вирішив дід Юхим пригостити друзів підпалком-коржем (годиною раніше баба Текля поставила тісто на хліб в пікній діжі ). В печі жарів хмиз, розкладений дружиною. Дід швиденько відірвав шматок тіста, замісив коржа, поклав його на пікну лопату, розгорнув хмиз і посадив коржа в піч. Зачинив піч затулою, а лопату поставив біля печі.

— Ну хлопці, давайте закрутимо по самокрутці, поки спечеться підпанок, — запропонував дід і потягнувся до торбинки з тютюном.

Діди посідали на лаві край столу, перебендювали про свої житейські справи, крутили самокрутки і поглядали на піч. Пройшов деякий час, і дід Юхим, потираючи руки, приготувався діставати підпалок з печі. Та сталася якась дивина: дід кректав, щось приказував і скільки в печі не шукав, а коржа знайти не міг. Вже й діди заглядали по черзі в піч — немає. Вирішили друзі, що забрала коржа « нечиста сила».

Аж раптом дід Кузьма, глянувши на лопату, що тихенько стояла в кутку, розреготався. Всі побачили, що корж, як прилип до лопати спочатку, так і продовжував триматися на ній. Почухав дід Юхим потилицю і згадав, що забув підсипати під корж на лопату борошна. Тепер прийдеться гостям чекати господині дому, або йти з гостей, не скоштувавши Юхимової чарки. Сиділи-сиділи діди, а господиня як на зло не приходить. Скільки вже можна поглядати на стіл? Покрутились, покректали, випили оковитої без закуски та й порозходились.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

10. Гостинність. Записано Швець Л. в Киселях від Пушкарук Насті Пилипівни (1918) 2008 року.