З лихим побраталася
Демонологічна розповідь Полтавщини
Кажуть, що відьми вночі літають по небі. А вилітають вони з хати через комин. Літають дуже швидко на мітлі або на кочерзі. Старі люди впізнають відьом серед своїх односельців тоді, коли на Великдень батюшка виходить з церкви і закриває двері на замок. Відьми кидаються цілувати замок, щоб цілий рік у них збереглися їхні вміння.
Раніше відьми чужих корів доїли. В сараї вони перетворювалися на котів, а коли забирали молоко, втікали і ставали людьми.
Мій дід розповідав, що одного разу в корови зникло молоко. Вирішив він постерегти вночі корову. Звечора ліг у ясла та й заснув.
Опівночі чує, як хтось двері відчиняє. Придивився він пильно і побачив жінку, яка жила неподалік. Тільки хотів встати, а вона тихо промовила:
— Лежи, як лежиш.
Дід наче окам’янів. Так і пролежав до самого ранку, доки не прийшла бабуся. Почала розпитувати, що сталося, але дід довго не міг прийти до тями.
А про ту жінку в селі вже давно говорили, що вона з лихим побраталася.