Перевертень
Демонологічна розповідь Поділля
Колись в жнива дядьки коло врожаю в полі ночували, а їх жінки їсти їм носили. Одного разу понесла вечерю своєму батькові моя бабуся. Далеко довелося йти, аж під Горобців хутір. Туди забігла завидна, а назад поверталася, вже темно було. Біля хати старого Гали і вдень страшно проходити, а вночі потім. І обминути її, не обминеш, на краю села вмістилася: заросла кущами терену та бузини, по самі вікна у землю влізла.
Порівнялася бабуся з Галиною хатою, а ззаду хтось сопе. Хотіла побігти, ноги з переляку застигли, рухнутись не може. Чує, як по плечі хтось торкає. Придивилася: лапи собачі, а голова діда Гали. Вирвалась і давай тікати. Вдома опам’яталась.
Любив старий Гала людей лякати. Чималий вік прожив — 99 років. Перед смертю мучився дуже. То за ту біду, яку людям робив.