Українські народні казки

Переляк
Народне оповідання Гуцульщини

Колись збиралися старі чоловіки одні до других на посиденьки та й довго сиділи. Та й говорили за відьми, та за чорти, та за вовкуни. Сидів один чоловік на таких посиденьках. Та й усі пішли, а він лишився на самім послідку самий. Та й каже хазяйці тої хати:

— Дай мені якоїсь тички, аби мав чим обігнатися, як щось нападе. Жінка дала йому тичку, та й він пішов собі. Та й не ніс тичку в руках, як палицю несуть, а тягнув за собою. Він іде, а тичка ззаду по дорозі шкребче. А він забувся, що має в руці тичку. Чує — щось шкребче ззаду, і спудився він. Та й усе скоріше йде. А тичка ще більше шкребче. Він став бігом бігти. Прибіг спуджений додому, спустікав. Жінка питає:

— Що з тобою?

— Ой, я аж тепер спам’ятався, що тичка за мною шкребтала всю дорогу.

Він спам’ятався аж тоді, як кинув тичку.

На другий вечір він знов пішов на посиденьки в ту саму хату і розказав, як він перепудився.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
Нижній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області
8 березня 1984 року
Від Драгомирецької М. Й. (1920 року народження)
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.

Переляк
Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Сидять вечором куми в хаті, господиня подала на стіл вечерю, хатка малесенька. Аж зирк — вовк під вікном. Вовк мерщій до хліва, відшукати ягня чи курочку, а хазяїн за рогача, та до хліва.

А в той час були штани-шаровари. Як побачив вовк дядька та йому поміж ноги. Заплутався у штани, а дядько й впав на вовка, та так міцно тримається. І так вовк витаскав того дядька аж за село, поки не розірвалось серце у вовка від переляку. А дядько, теж наляканий прийшов додому живий і здоровий.

Ох і сміху ж було на довго.

Походження та примітки

Українські народні казки у 40 книгах

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
25. Переляк. Записано в селі Лоташеве Тальнівського району від Тонковид Марії Петрівни (1938 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.