Українські народні казки

Пляшка молока

Народне оповідання Поділля

Мама мої розказували, що в голодовку в нас такого голоду, як по других селах, не було. Люди не вимирали, але було сутужно.

Приходили і до нас трусити. У запічку був ворочок квасолі, то й ту забрали. А тато десь почули, що буде трус, то в дупло старої грушки насипали зерна. Тим і вижили.

Навесні народилася я. В мами молока не було. Кричу і кричу, худа, аж синя. А сусідка наша, тітка Варка, на фермі робили. Там їм якусь баланду варили і можна було колись пляшку молока вкрасти.

То вони рано, як ідуть з дойки, завернуть до нас та й поставлять ту пляшку в сінях у куточку, щоб нас не будити.

А одного разу другий сусід, що зліва від нас сидів, підгледів і вкрав ту пляшку. То мама після того до самої смерті з тим Пилипом не говорили і навіть на похорони не пішли, так на нього за те молоко обідилися.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

5. Пляшка молока. Записано в с. Бохоники Вінницького району від Петрусь Тамари Семенівни (1933) 2009 року.