Українські народні казки

Помада і смерть

Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жила одна сім’я. Чоловік та жінка дуже любили одне одного. Трапилось так, що вони попали в аварію і померли в один день. А в тої жінки була сестра. У день похорону вона взяла помаду і підфарбувала покійниці губи. Одна стара бабуся сказала їй, щоб викинула ту помаду. Зразу сестрі ніяк було викинути, вона поклала її в кишеню жакета та й забула за неї.

Пройшло місяців з два. Стала сестра якось збиратися в гості, опустила руку в кишеню жакета, а там помада. Вона й підфарбувала нею губи. От прийшла сестра з гостей, лягла спати, і сниться їй, що її померла сестра прийшла до неї та й каже:

— Я запрошую тебе до себе в гості. Там, де я зараз, дуже добре. Тобі сподобається. Я ждатиму тебе перед самим початком Нового року.

Як проснулася сестра, стало їй страшно, бо думала, що цей сон віщує їй наближення смерті. Пішла до своєї дочки, плаче та сон розказує. Дочка заспокоює, що це ж тільки сон.

З часом сон забувся. Підійшло свято Нового року. За столом усі були веселі, жінка теж. Ось настала майже північ, уже по телевізору почали куранти бити, випили всі шампанське. Стало жінці погано. Вона попросила води. Подали їй воду, вона її випила і відразу ж померла.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

14. Помада і смерть. Записала Димчук Катерина від Малій Ганни Семенівни в с. Преображенське Межівського району 2009 року.