☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські оповідання

Про пана
Народне оповідання Кіровоградщини

Мій батько розповідав про пана, який жив ще до революції 1917 року. Їздив пан волами в Умань, намостивши в гарбу сіна. Він був добрим до своїх селян, не любив, коли хтось із селян „продавав» своїх. Ось приклади:

— Пане, а Іван нічого не робе, ліг і спит?

На це пан відповідав:

— Захоче їсти — сам устане.

Або:

— Пане, а у вашому лісі Митро нарубав рівних дерев для постройки хати.

— Ти думаєш, йому легко було це робити? Якби ж йому не треба було, то так би тяжко не робив.

Часто в селі Підвисоке вулиці називали за прізвищами людей, що жили на цій вулиці: Пташниківська (від Пташник), куток Гончарівський (від Гончар).

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

16. Про пана. Записано від Буртної Ганни Арнавівни (1937) в с. Підвисоке Новоархангельського району.