Українські народні казки

Розповіді 91-річної Федірчихи

Народне оповідання Покуття

***

Леся Мартовича тато був жид, але він ся вихрестив. І взяв жінку з Левандовських у Торговиці. Був він, тато Леся Мартовича, секретарем у ґміні, податки збирав. І придбав він собі сорок моргів поля. Називався він Марковський.

***

Читала-м я в газеті, що 103 роки бабка має і ще робить у колгоспі. А я думаю: «Ну й що з неї за робітник у 103 роки? Якого вони робітника найшли? 103 роки має і ще на вас робить? Що ж ви з неї хочете, нероби? Хочете ще, аби на вас робила? Як бабка мала сімдесять і п’ять, були б її післали на курорти, най би вона світу побачила. А ви хочете, щоб вона в 103 роки на вас робила?»

Як будете писати за мене, то пишіть: «Вона дев’ятьдесять оден рік має, то вона знає, як то в 103 роки робити».

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Топорівці, Городенківського району, Івано-Франківської області
20 лютого 1989 року
Оповідач: від Євдокії Федорівни Липчук (1897)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.