Українські народні казки

Шкуратов

Народне оповідання Чернігівщини

Якось в 1943 році прийшов до нас в село мужичок,Є виходець із партизанів. Звали його, як потім узнали люди, Шкуратов. От і сталася така історія…

Приходить Шкуратов до старости нашого села і каже, що вміє з шкіри сапоги шити. Пан захотів, щоб йому пошили. Через пару днів найняв Шкуратов хату в одної баби і дав оголошення. Почали люди сходитися, навіть поліцаї несли шкуру на сапоги. А Шкуратов брав, брав… Уже й баба не витримала та й питає:

— Шо ти з цими шкурами робитимеш? Тобі й за місяць їх не обробити.

— Дай мнє старосту одіть, а рештою й так справлюся, — відповів Шкуратов.

І справді через два дні прийшов староста з сапогами з найкращої шкіри.

А вже через два дні ні Шкуратова, ні шкір не було в селі. А коли село вже від фашистів визволили і торжеств енним маршем проходив Федоров, рядом йшов Шкуратов, та ще й помахав. Люди трохи не оніміли.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

7. Шкуратов. Записано в селі Нові Боровичі Щорського району від Антоненко Любові Григорівни (1937) 2008 року.