Українські народні казки

Щедра пані

Народне оповідання Поділля

Було то в часи жорстокі й тяжкі для всього народу. Стояла в одному селі невеличка дерев’яна церква, покрита дубовою гонтою. Та зовсім випадково церква була перекрита бляхою.

Правила в тому селі пані Гелена Прушинська. Лакеєм служив у неї один селянин по імені Онисько. Не дуже щедро платила пані Гелена своєму лакеєві за його працю. Вирішив Онисько сам взяти собі трохи грошей, бо не раз бачив, як пані перераховувала гроші і складала їх у скриню.

Одного разу, скориставшись від’їздом своєї пані у місто, лакей відчинив скриню і вкрав 500 карбованців сріблом. Гроші він закопав у себе на подвір’ї.

Повернулася поміщиця з міста і швидко виявила крадіжку. Дуже жадібною була пані Гелена, жаль її було грошей, та все ж пожертвувала кілька карбованців на церкву і оголосила місцевому священику Антонію:

— Отче Антонію, допоможіть знайти злодія і вкрадені гроші. Вас за це чекатиме винагорода, а знайдені гроші пожертвую всі на церкву.

Стараннями священика жандармський пристав заарештував лакея Ониська, пообіцявши простити йому його вчинок, якщо він поверне добровільно гроші. Чоловік погодився і гроші віддав.

Не думала пані Гелена і не гадала, що так швидко знайдеться злодій і гроші. Соромно було їй не дотримати свого слова. Хоч і жаль було грошей, проте прийшлося нагородити священика, а знайдені гроші пожертвувати на церкву.

Отоді і була перекрита церква бляхою.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

12. Щедра пані. Записано в Киселях від Пушкарук Насті Пилипівни (1918) 2008 року.