Що було
Народне оповідання Кіровоградщини
— Що було? — сумно каже бабуся. — Багато чого сталося. Була й жорстока Друга світова війна, що почалася 1 вересня 1939 року, а дійшла до території СРСР 22 червня 1941 року. Ця війна супроводжувалась жорстокими битвами, які закінчились 9 травня 1945 року. А які то були жорстокі часи.
Як зараз пам’ятаю, мені тоді було 13 років. Ці жахливі крики людей, що намагалися протистояти загарбникам. Як ми переховувалися в льохах, не до кінця розуміючи ситуацію. Німецькі солдати забирали найкраще з того, що залишилось в господарстві. Я дуже добре пам’ятаю, як забрали старшу сестру Антоніну на примусові роботи до Німеччини. Ми зрозуміли з її листів, що світ не без добрих людей. В її листах розповідалось про людей, які їй допомагали.
В ті часи здавалось, ніби Бог про нас забув. Під час війни я втратила двох братів Григорія і Михайла. Коли закінчилась війна, для нас це було довгоочікуваною радістю. Ще запам’ятався звісно голодомор 1932-1933 років. В ті далекі часи радянська влада забирала в людей все. Людям нічого не залишалося їсти. Ми їли все, що бачили. Нерідко були такі випадки, що люди помирали з голоду. Про це я пам’ятаю небагато, тоді я була ще зовсім дитиною. Та було ще багато і гарних подій.
Я сподіваюсь, що молоде покоління не зустрінеться ні з страшною війною, ні з голодом, ні з багатьма іншими неприємними речами.