Як Іван ворота закривав
Народне оповідання Полтавщини
1973 рік. Сільська восьмирічка. Урок німецької мови у випускному класі. Усі учні зосереджено працюють, тиша Іван дере вгору руку. Учителька жестом покликала його до себе і спитала, що він хоче.
— У туалет пустіть!
Побіг. Через кілька хвилин забігає у клас — сорочка навипуск, виглядає з-під светра, а з-під сорочки виглядає футболка, а з-під футболки — штани наопашки.
Дехто з учнів помітив цю картину і почали пересміхаться. Обвела учителька клас поглядом — запанувала тиша. Підкликала до себе Івана і тихо сказала:
— Ванько, вийди з класу, приведи себе до порядку, застебни ворота та й зайдеш у клас.
Іван сприйняв усе це на свій розум: вискочив надвір, побіг до шкільних воріт, закрив обидві половини, взяв зверху і знизу на крючки, а тоді побіг до купи металолому, знайшов там метрів три дроту і наглухо закрутив ним ворота. У клас забіг таким, як і вибігав. Став перед учителькою і відрапортував:
— Маріє Кирилівно! Я ворота на совість закрив ще й дротом закрутив!
У класі роздався голосний регіт.