Українські народні казки

Як Марина гунява

Народне оповідання Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Була колись у нашому селі жінка. Мариною звали. Добра господиня була: і варила, і пекла, і в хаті порядок тримала, але мала один ґандж: говорила в ніс, розібрати важко. Як уже жінки на світі не стало, почали згадувати її мову. Коли хто п’яний починає „бесіду“, то й кажуть: „Балакає, як Марина гунява“.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

70. Як Марина гунява. Записано в смт. Демки Драбівського району від Мамич Ганни Петрівни (1935) 2009 року.