Як людина може заблудитися
Демонологічна розповідь Поділля

Є такі місця, де на людину нападає блуд, і та людина не знає, куди йти, нічого не знає. Їден чоловік в то не вірив.

— Чого б це я у своєму селі заблудився? — сміявся він.

От їдного разу вертався він від брата, йшов левадою, де знав кожен клаптик землі як свої п’ять пальців. Аж дивиться, перед ним якесь поле. Похитав головою, вщипнув себе — нема нічого такого, що він бачив тут раніше. Що робити?

Йде вперед. Дійшов до якоїсь річки, заліз у мочарі, вернувся назад — стоїть на окраїні лісу. Де той ліс у селі взявся? І це все серед білого дня! Вкрився чоловік потом, злякався. Довго він так ходив, бо то його водив блуд. А тоді перехрестився три рази, прочитав «Отче наш» і блуд його покинув. Весь мокрий, у болоті, в обірваному одязі стояв чоловік якраз коло свого города. Сметана, яку ніс від брата, бо своя корова не доїлася, збилася в масло.

Отаке буває.