Українські народні казки

Як мою бабусю заміж видавали

Народне оповідання Чернігівщини

— Повідаю я вам про мою бабусю і про її веселе видання заміж, — розповідає 61-річний Іван Степанович, житель села Спаського. — Бабуся в мене була козачкою, мала землі багато, добра та гарна з себе. І батька мала суворого, сильного, Давидоном звали.

От і покохала баба Софія лісника царського лісу, «казьонного». Вибрала собі рівню, такого ж гарного, гордого, одним словом, орла — Петра Християновича Давидонова. Та батько Софії з першого дня зненавидів майбутнього зятя, та й так уже не хотів шлюбу їхнього, що готовий був на все, щоб тільки вони не одружилися.

Та закоханій парі нікуди дітися, любов є любов, от вони й домовилися.

— Я все продумав, ти, головне, згоду дай, — говорив Петро Софії.

Софія, звісно, згодилася, бо кохала дуже його. Петро розумний був, вирішив хитрістю зробити. Взяв 5 золотих, підкупив попа, щоб обвінчав, а той і радий старатися. А в ті часи, якщо в церкві обвінчані, то вже назавжди. Ні батько, ні мати цьому завадити не можуть.

І ось на свято Хрещення зібралися обвінчатись у церкві. А на Хрещення всі люди йдуть до річки, звичай такий, вирубують ополонку у вигляді хреста та й святять.

А дід Давидон думає: «Петро — чорт, все, чого хочеш, можна від нього чекати». От він Софію вдягнув тепло і в комору під замок, а сам до річки.

Не пройшло й години, Петро тут як тут, кохану визволяти, ще й з хлопцями, друзями відданими. Сильні хлопці, все під силу було. Зламали дошку, Софію дістали, приїхали до церкви, обвінчались, та й назад додому і Софію знову під замок. А тут і батько, і рідня вся, і Петро на коні з возом. Давидон ще з порогу:

— Дарма приїхав, не віддам доньку за тебе.

— Не віддаси і не треба, ми вже й так з нею жонаті.

Ох у батька й злості! Не повірив відразу, та до попа, а той в записну книжку. Так і так, обвінчалися молодята.

Довелося змиритися діду з шлюбом, який приніс багато гарних внуків та правнуків, які тільки тепер, через багато-багато років, дізналися про цю кумедну і водночас дуже романтичну пригоду.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

6. Як мою бабусю заміж видавали. Записано в Спаському Сосницького району від Хоменко Івана Семеновича (1946) 2008 року.