Фольклор Закарпаття
Казки Закарпаття мають більшу віддаленість мови від української літературної, ніж у інших казках. Така відмінність дала підстави деяким дослідникам навіть стверджувати, що мешканці Закарпаття — це не українці, а русини, окремий самобутній народ східнослов’янської мовної групи, поряд з росіянами, українцями й білорусами. Робилися численні спроби кодифікувати закарпатський діалект як окрему мову, розробити її граматичні норми. З цього нічого не вийшло, бо єдиного закарпатського діалекту не існує, а маємо групу споріднених, але відмінних одна від одної говірок, і звести їх до спільного знаменника нікому не вдалося. Не котрийсь із закарпатських діалектів, штучно піднесений до ролі закарпатської літературної мови, може стати об’єднуючим чинником для всіх закарпатців, а тільки українська літературна мова.
Можна з певністю стверджувати, що на Закарпатті побутують ті самі сюжети, що й по всій Україні. Казковий епос сусідніх угорців і румунів набагато більше відрізняється від сукупного казкового епосу українського Закарпаття, ніж епос віддаленіших географічно українців Подніпров’я й Поділля. Спільні сюжети та мотиви мандрували по Україні, хоча, як і у всіх регіонах, трапляються в Закарпатті й місцеві побутові казки. І це в той час, коли Закарпаття майже тисячу років не входило до спільних із Наддніпрянською Україною.
Розмови про існування єдиної східнослов’янської мови та єдиного східнослов’янського народу, який нібито розділився згодом на три народи — російський, український і білоруський, — не мають під собою наукових підстав. Якби це справді було так, то різниця в мовах і народній культурі між росіянами й українцями, яка виникла через вимушену окремішність перебування серед інших держав, була б набагато меншою, ніж між населенням Подніпров’я та Закарпаття, ізольованого від Подніпров’я набагато довше, ніж Україна від Росії. Насправді українці й росіяни — це два окремі народи, а жителі Подніпров’я та Закарпаття — це дві частини одного українського народу. Політична й географічна відірваність впродовж тисячоліття не зробила їх різними народами. Це свідчить про те, що східнослов’янський етнос сформувався ще на племінному рівні, задовго до виникнення на території розселення держав.
Але, з іншого боку, закарпатські діалекти лексично стоять ближче до російської мови, ніж діалекти східних українців. Що далі просуваєшся на захід, то натрапляєш на дедалі більше аналогічних з російськими слів, і це не суржикове засмічення мови, а слова, які прийшли до сучасного закарпатського мовлення з глибини віків. Бон, ворох, іззябнути, поїмати, тучний, хворост, хромий, ширінка — ці та багато інших слів притаманні як закарпатцям, так і народній російській мові. Чому ж так склалося?
Звернемося до нашого початкового літопису, який називається «Повість врем’яних літ». Там чорним по білому написано, що предки сучасних росіян, в’ятичі, прийшли з Ляхів, тобто з Польщі. Російські історики переважно відкидали це повідомлення літопису як вигадку літописця. Справді, в сучасній російській мові нема притаманних польській мові дифтонгів і шиплячих звуків. Зрозуміло, що не з Польщі прийшли до басейну Оки предки сучасних росіян, а з польського пограниччя. Мабуть, з найбільш висунутого на захід східнослов’янського племені. У час великих міграцій слов’янських племен у Європі воно пішло на схід і оселилося на берегах Оки.
А півтори тисячі років тому плем’я жило поруч з предками сучасних закарпатців — звідси й елементи схожості в мовах. На новому місці, на берегах Оки та Клязьми, в’ятичі крок за кроком підкорювали й асимілювали автохтонних мешканців — угро-фінів. Аж до того, що, за свідченням російського марксистського історика М. Покровського, в крові сучасних росіян тече 80 відсотків угро-фінської крові, та й антропологічний тип, порівняно з початковим, дуже змінився. Але слов’янська мова збереглася. Подібна історія трапилася й з болгарами, але там не з фінами змішалися слов’яни, а з тюрками.
Гадаю, що глибокі дослідження і закарпатської народної культури, і закарпатських говірок ще попереду. Ці дослідження на часі, для консолідації українського народу вони дуже потрібні.
Північна частина Закарпаття — це єдина територія, де збереглися як автохтонне населення лемки. Основна ж їх частина, що проживала на Лемківщині, навесні 1947 року була примусово виселена з рідної землі польською комуністичною владою та поселена розпорошено на землях, що відійшли до Польщі від Німеччини після Другої світової війни. Певну частину лемків примусово виселили до СРСР і розпорошили по західних областях України. Споконвічні землі лемків планово заселили етнічними поляками.
Бойки, які проживають у Великоберезнянському, Воловецькому та Міжгірському районах, своїм казковим репертуаром тяжіють до бойків Прикарпаття, але тут помітніші угорські й словацькі впливи. У мовленні збереглося багато давньоруських слів: прияти, паяти, днись, обпектися, живот, черлений (прийняти, найняти, сьогодні, одягтися, життя, червоний). Водночас тут є багато іншомовних запозичень, особливо мадяризмів та германізмів.
Спостерігається велика строкатість говірок. Те саме слово звучить у різних селах, часто навіть сусідніх, по-різному, наприклад, є такі варіанти слова «додому»: домів, дому, домі, доми. Так само виглядає й слово «сьогодні»: днись, нись, ниська, ниськи. Наведемо приклади іменників. «Вікно»: облак, оболок, визір. «Стежка»: пішник, пішка, пешка. Отож не диво, що нікому не вдається виробити якісь спільні для всіх закарпатських говірок норми, які стали б граматикою закарпатського діалекту та влаштовували б усіх закарпатців. Якщо одні кажуть: даю, знаю, граю, а інші — даву, знаву, граву, якщо одні кажуть: піп, міст, віл, віз, а інші — пуп, муст, вул, вуз, то спільною для всіх може бути тільки українська літературна мова.
Демонологічні розповіді Закарпаття
Народні оповідання Закарпаття
Казки Закарпаття
- Адамик
- Ангелик-хранителик
- Ангел-хранитель
- Ані додати, ані відняти
- Бесяги
- Боязливий заєць
- Брати-близнюки Іван і Йосиф
- Брехач і підбрехач
- Була й така молитва
- Василь Королевич
- Верніте коруну
- Вершник на дерев’яному коні
- Вовк та лисиця
- Вовк та чоловік
- Голос на сливі
- Гроші на той світ
- Гроші чи доля
- Два брати і песиголовець
- Два куми-злодії
- Дванадцять дівок
- Двоє цімборів і мертвий
- Дівчина та живани
- Дівчина-пташка
- Дідова й бабина доньки
- Дідо-всевідо
- Для кого грали музиканти
- Для мачки та пса
- Дочка мельника
- Дубовий Іванко
- Жених — жаба
- Живани в церкві
- Жона — босорканя
- За добро добром
- За живою водою
- За молодющою водою
- Заміняли дитину
- Замок Синьої Бороди
- Злодій
- Злодій стає міністром
- Золотий Дунай
- Золотий перстень
- Золотий стручок
- Золоті роги
- Золотоволоска
- І мене хтось боїться
- Іван — коровин син
- Казка без правди
- Карликова пищалка
- Катуна та опришки
- Кимак-дитина
- Кіраль матяш
- Клин на велику п’ядь
- Кобила й недвідь
- Кострюбатий з пелехатою
- Куди дорога на Єрихон
- Курята з варених яєць
- Лікар, звіздар і годинар
- Ліки для сварливої жони
- Ломидрево
- Мамка мене зарізала
- Материнське серце
- Мертвий на свадьбі
- Молодильна вода
- Мудрий сорока
- Музики й чорти
- На Чорну Полонину
- На чортовому мості
- Найменший брат і дочка чарівників
- Наймит і піп
- Наречена водяника
- Овріяш
- Отець і син
- П’яниця Іван
- Пан і слуга
- Панщина
- Перед хрестом чи перед шибеницею треба молитися
- Перші бувають останніми, останні — першими
- Пес, порося і когут
- Піп і в могилі не має спокою
- Піп і його слуга
- Піп і слуга
- Піп і циган
- Пообіцяй те, за що вдома не знаєш
- Поплачеш ти гірко
- Порошок від бліх
- Пригоди вояка
- Пригоди короля Матяша
- Про Анну Престоянну
- Про багача, який сховав гроші у вербу
- Про бідного багача
- Про бідного чоловіка й лисицю
- Про брата багатого та брата худобного
- Про брата й сестру
- Про брата, сестру та живана
- Про великого грішника
- Про вечорниці
- Про вівчаря й повітрулю
- Про вівчаря, який мав дев’яносто дев’ять овець і три золоторунні барани
- Про вірного товариша
- Про вірну жону
- Про гору, що верхом сягала неба
- Про двох братів
- Про дивовижного чоловіка гору
- Про дівчину, яку оббрехав піп
- Про дідову дочку та бабину дочку
- Про Іванка й лиху матір
- Про Іванову жінку
- Про капітана і його жону
- Про леґіня та довгі носи
- Про ліниву жінку
- Про майстра Іванка
- Про милосердну жінку
- Про мудрого діда
- Про мудрого чоловіка
- Про панну і сина лісника
- Про парубка й чарівницю
- Про парубка Романа
- Про Подолянина
- Про попа Павука і дяка Бамбука
- Про розумну дівчину й суддю
- Про Сейпентел Ілонку
- Про сина бідного мисливця
- Про сміливого зайця
- Про Соломона
- Про трьох братів і пшеницю, що двічі на рік родила
- Про трьох братів і трьох сестер, яких віддали за трьох шашів
- Про трьох цімборів
- Про Фоштера і його жінок
- Про хитрого цигана
- Про хлопця, що не знав боятися
- Про хлопця, який звільнив свою матір з полону Поганина
- Про хлопця, який прочитав чарівну книжку
- Про царських синів і Чорну гору
- Про царську дівку, що не знала сміятися
- Про цигана, який оженився на царівні
- Про чарівний млинець і солене море
- Про чоловіка, котрого жінка перетворила у пса
- Про шапку, що сама платила
- Про щастя
- Про щирого пса
- Про що кобила іржала
- Про язикату жінку
- Самсон
- Святий Данил
- Святий дух задушився
- Сейзам, відкрийся
- Сестра мене зарізала
- Спадок трьох парубків
- Спудзар
- Спузяник
- Староста
- Степан Доброцький
- Судьба людини
- Три нерозумних чоловіки
- Три ремесла
- Три слова
- Три царські сини
- Три чарівні кантари
- Учи лінивого не молотом, а голодом
- Хитрі цигани
- Хліборобські повір’я — повір’я Закарпаття
- Хлопець і медведі
- Хлопець і стара колодка
- Хто буде годувати дитину
- Хто найвірніший
- Хто як збреше
- Хто яку долю має
- Цар дикого лісу
- Цар і вояк
- Цар і два розбійники
- Цар і злодій
- Цар і рабин
- Цар і смерть
- Цар Іштван
- Царевич і бідний
- Цареві загадки
- Царівна-відьма
- Царські діти
- Царські завдання
- Циган і кум
- Циган і піп
- Циган Йовжі
- Циган на заробітках
- Циган у вовчій ямі
- Чарівна насінина
- Чарівна палиця
- Чарівна тайстрина
- Чарівна черешня
- Чарівне потя
- Чарівні діти та відьма
- Червена ружа
- Чия віра краща
- Чоловік і вовк
- Чорт на службі в бідного
- Чорт на службі в діда
- Чорт-слуга
- Чудо-чвундо
- Шовкова держава
- Шуба з воші
- Шустрик
- Що ворожка наворожила
- Що мало бути — те збулося
- Юліанка, чи дерев’яне чудо
- Як баба врятувала діда з біди
- Як бабину доньку царський син засватав
- Як бездольний чоловік став щасливим
- Як бідний Манько святив паску
- Як бідний слуга ґазду обдурив
- Як бідняк відмолив гріхи млинаря
- Як бідняк грошей від бога випросив
- Як ведмідь довідався, хто найсильніший
- Як верховинці сіль сіяли
- Як виграв наймолодший брат
- Як виграли два бараби
- Як вітерниця хлопця забрала
- Як гадюка і чоловік судилися
- Як газда ходив на ліки для жони
- Як ґазда чорта збувся
- Як дідо ведмедя задушив, а велета і чорта перехитрив
- Як дурень розбагатів
- Як дурний Іван бика продавав
- Як жона меблі купила
- Як заплатив граф
- Як Іван побачив царську доньку
- Як Іван сховав корчмаря від опришків
- Як Іван торговав
- Як Іван чорта збувся
- Як кум над кумом посміявся
- Як купці між небом і землею ночували
- Як лінива до роботи пустилася
- Як лінива жона пшеницю жала
- Як людям і тваринам бог ділив літа
- Як Марійку святі сватали
- Як молодий пан біду глядав
- Як нечиста сила образами порядкувала
- Як пан грав на баяні
- Як пан ламав підкову
- Як піп з циганом судився
- Як піп за обман перетворився у буйвола
- Як піп і куратор потрапили в колесо
- Як піп читав Євангеліє
- Як по гриби ходили
- Як пропав поганий цар
- Як пропала дитина
- Як пропали купці
- Як простий хлопець з оріховиці став царем
- Як птиці вибирали собі царя
- Як син маму на курорт відвіз
- Як слуга відучував попа ходити до молодиці
- Як служниця стала дружиною графського сина
- Як Трумбера говорила
- Як хлопець-верховинець навчив царівну говорити
- Як хлопець-мисливець переміг розбійників і женився на царівні
- Як цар три дочки пропив
- Як царський генерал обмовив царицю
- Як циган був адвокатом
- Як циган до царства зайшов
- Як циган до школи ходив
- Як циган перехитрив пана
- Як циган сповідався
- Як циган чорта обдурив
- Як чоловік до бога за платньою ходив
- Як чоловік дурних жінок шукав
- Як чоловік заблудив
- Як чоловік злодія викупив
- Як чоловік кішку вчив працювати
- Як чоловік кумався зі смертю
- Як чоловік нарозумив жінку
- Як чоловік осліп від чорних курей
- Як чоловік осліп і оглух
- Як чоловік повісився
- Як чоловік шукав дурніших від себе
- Яка в Гані, така в пані
- Яка любов найліпша
- Який розум розумніший
- Які знаки на царській дочці