Ілля Швець і Змій 1
Українська билина
Ото диво! Іван наш склав учетверо підошву і з одного разу перетяв зубами! А ремінного наконешника вшестеро склав, узяв і перекусив те відразу! Ото, кажіть, зуби!
А як Ілля Швець та дванадцять шкур перервав!.. 2
Цар оддав пожерти Змієві свою дочку. Змій уподобав її і став жити з тією царівною. Та царівна якось і просить у нього:
— В мого батька, — каже, — є два голуби, такий і такий: чи не можна б їх достати? 3
Просить вона тих голубів та просить:
— Достань мені їх од мого батька. А той Змій, бачте, признався їй:
— Мене ніхто не звоює, окрім... Є на світі Ілля Швець, то той Ілля мені страшний. Як він сидить у своїй хаті і шиє, то йде з нього пара і за дванадцять верст видно стовп пари тієї... Але от який він, а я його не боюся, він не піде зі мною битися, бо не знають, як його просити, хіба б послали до його двісті дітей, що восьми літ кожне, то ті його впросили б...
Як дістав Змій тих двох голубів, царівна списала все і про Змія, і про того Іллю Шевця написала та прив’язала голубам свого листа до ніг і пустила...
Прилітають голуби до царя у двір, там їх угледіли й картку побачили, що висіла у голубів коло ніг. Дивляться в картку, аж то царівна пише; прочитали те, що вона писала за Іллю Шевця.
Робить цар так, як йому дочка написала: послали дітей до Іллі. Ілля сидів у своїй хатині, а як угледів, що до нього діти рачкують та навколішки повзуть, то повернувся до вікна, а шкури держав у руках, дванадцять тих шкур і тріснуло.
Після того взяв він триста пудів смоли і конопель десять возів, обмотавсь, обсмоливсь і пішов туди, де Змієві жертву давали.
Змій угледів та й каже Іллі:
— Будемо битися чи будемо миритися?
Ілля каже до нього:
— Будем битися! — І ще раз до Змія: — Пожирай мене! 4
Змій узяв його, а Ілля вже не боїться зубів та як ухватив його за язик 5, так Змій і не може дальше Іллю поглинути.
Ілля й каже до Змія:
— Що ж ти дальше зо мною будеш робити, куди мене кинеш?
Той Змій став сюди й туди та на всі боки ним крутити, а Ілля все йому язик чавить. Так Змій метушав 6 ним, метушав, кидав-кидав, то хоч Ілля і був добре засмолений, а все одно його в двох місцях пройняв той Змій, але дальше не ковтнув — отак Ілля й задушив його.