Українські народні казки

Словник діалектних та маловживаних слів

А

  • Аги — вигук невдоволення і розчарування
  • Агі́й — вигук розчарування, невдоволення, здивування, обурення
  • Ади́ — ось, глянь, дивись, поглянь, бачиш
  • Айбо — але
  • Айно — так (ствердження)
  • Амбар — комора для зерна
  • Амбонія — амвон
  • Анцуг — костюм
  • Ар — 0,01 гектара
  • Ара́пник — канчук, нагайка
  • Арша — вузька лопата для копання
  • Аршин — російська міра довжини, запозичена від татарів; десь 65 сантиметрів
  • А́фини — ягоди чорниці
  • Ачей — очевидно, мабуть, може
  • Ая́ — так (ствердження), вживається в іронічному тоні

Б

  • Ба — то (то туди, то сюди)
  • Баба-бранка — баба-повитуха
  • Бабити — приймати пологи
  • Ба́бка — пристрій, на якому клепають косу
  • Бавитися — бавитися, тратити час
  • Багака́ти — говорити розтягуючи слова (про священика); протяжно, по-церковному читати
  • Багати́р — багач
  • Багнути — бажати
  • Бадання — обстеження
  • Ба́дати — обстежувати, оглядати хворого
  • Баді́ка — сільський дядько
  • Бадя — сільський дядько
  • Базаринки — речі, куплені на базарі
  • Бай — бал, бенкет
  • Байбарак — сукняна куртка
  • Байда — великий шматок
  • Байка — невелике діло
  • Ба́йор — кольоровий пояс, сплетений з вовняних ниток
  • Ба́йфус (на байфус пустити) — розтратити, розтринькати
  • Байцува́ти — протравлювати
  • Балагу́ра — візник з возом (підвода) для перевезення вантажів і людей на далекі відстані
  • Балган — лісорубська хатина круглої форми
  • Балта — сокира
  • Балуваний — розбещений (про дітей)
  • Баль — бенкет
  • Бальон — м’яч
  • Балюватися — бенкетувати
  • Балюка — коров’ячий кизяк
  • Банда — оркестр, музика
  • Бандури — австрійська прикордонна охорона, стражники
  • Ба́нка — народна назва австрійської монети та купюри в дві крони
  • Банкар — працівник банку
  • Ба́нно — сумно, тужно
  • Ба́нта — поперечина
  • Банува́ти — сумувати, тужити, журитись
  • Бараба — лісоруб
  • Барабу́л(і, я) — картопля
  • Бараниця — укривало з кожушаного овечого хутра
  • Ба́рда — широка теслярська сокира
  • Бардичка — теслярська сокира
  • Барз — дуже
  • Ба́ртка — гуцульський топірець
  • Батерія — батарея
  • Батяр — хуліган
  • Бахур — хлопчик
  • Бацула — гаман з грішми
  • Бачі — дядько
  • Бачік — дядько
  • Бгачки́й — гнучкий
  • Бевка — пісна бідняцька страва-бовтанка
  • Бе(г, ґ)ар — кий
  • Бегарі — кий
  • Бедзатися — бігти, рятуючись від ґедзів (про худобу)
  • Без — бузок
  • Безбогий — убогий
  • Безрога — свиня
  • Бендюх — кендюх, шлунок з худобини
  • Бербени́ця — висока вузька гуцульська діжечка для перевезень молочних продуктів на верховому коні
  • Бе́рдо — западина поміж гір, захаращена камінням і поваленими деревами
  • Бе́рівка — барило, бочечка
  • Бе́рня — колода
  • Беса́ги — дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину); сакви; подвійна торба через плече
  • Бесажки — перекидні торби
  • Бесяги — така палиця, що коли скажеш “бий”, то б’є, а коли скажеш “досить”, так перестає
  • Бизувати — довірити
  • Билень — ударна частина ціпа
  • Било́ — стебло
  • Бинда — стрічка, стьожка
  • Биров — сільський староста
  • Бичівня — підпрягання коней або волів, щоб витягнути важку фіру
  • Бияк — бук, ударна частина ціпа
  • Біди́ти — бідувати
  • Біжба — біг
  • Бізува́ти — могти, бути спроможним
  • Біржа — фіакр, віз міського візника
  • Бірова́ти — здужати, бути спроможним
  • Бірува́ти — могти, спромагатися, витримувати
  • Біскуп — єпіскоп
  • Біцьо — форма звертання жінки до чоловікового брата
  • Бічи — бігти
  • Біяк — ударна частина ціпа
  • Бія́к, біячок — ударна частина ціпа, що використовувався при молотьбі
  • Благий — худий, слабкий
  • Блехавий — блошивий
  • Бляшаний — жерстяний
  • Бобкове — лаврове (листя)
  • Бовар — волячий пастух
  • Бовгар — пастух коло великої рогатої худоби
  • Бовдур — комин у печі
  • Бовкунець — один волик у запряжці
  • Бовт — крамниця
  • Бовташ — крамар
  • Богач — кукурудзяний корж, хлібина
  • Боґанчі — черевики
  • Боксо́вий — хромовий (про шкіряне взуття)
  • Бола — лиха хвороба
  • Бомбетль — розсувна лава, яку використовували на ніч як ліжко
  • Бомбороси́ти — бурмотіти
  • Борбіль — перукар
  • Бо́рзо — швидко
  • Бори́шка — картопля
  • Борозда — скиба
  • Борснути — штовхнути
  • Бо́рше — швидше
  • Босорканя — відьма
  • Бости — бити рогами (про худобу)
  • Бота — палиця
  • Боцьок — лелека
  • Боцюн — лелека
  • Бочкори — постоли
  • Боштан — гарбуз
  • Брадрура — духовка
  • Бранзолє́т — браслет
  • Бра́нка — призов на військову службу, набір новобранців до війська
  • Братанич — братів син
  • Брацця — братися
  • Бри — фамільярне звертання до особи чоловічої статі
  • Брикар — перевізник на далекі відстані вантажів власними кіньми
  • Бриндюшки — проліски
  • Бриніти — грати
  • Бричка — візок
  • Бро́вник — пістолет системи браунінг
  • Бротєнка — гнуздечка
  • Бротцак — заплічний мішок, рюкзак
  • Бротянка — уздечка, гнуздечка
  • Бубавий — покритий виразками й струпами
  • Бубнувати — бити в барабан
  • Будз — круглий гуцульський овечий сир
  • Буди́тися — коптитися
  • Буділарош — гаманець
  • Бужати — будити
  • Бузьок — лелека
  • Бук — вид дерева; палиця, палюга, кий
  • Букарт — байстрюк
  • Буката — шматок
  • Бука́тка — шматок
  • Букурі́я — ремінь для биття
  • Була́га — кий, дрючок
  • Бульба — картопля
  • Бульбо́на — глибоке місце у річці
  • Буля — картопля
  • Бург — замок, фортеця
  • Бурдей — землянка
  • Бурдюг — шкіряна торба, пухир
  • Буриння — картоплиння
  • Буритися — обурюватися
  • Бурок — замок, фортеця
  • Бурта́вий — дуплистий, порохнявий
  • Бусьок — лелека
  • Бутей — отара
  • Бу́тин — лісорозробка
  • Бутина́р — лісоруб
  • Бутіти — ревти, як реве бугай
  • Бухнай — черевань
  • Бу́хня — напіврозвалена халупа
  • Буцигарня — камера для попереднього ув’язнення в селі
  • Бучара — палиця, палюга
  • Бучо́к — паличка

В

  • В кузьмірки грати — в схованки грати
  • В тяжі — вагітна
  • В’єдно — вкупі, разом
  • В’язанка — в’язка
  • Вабря — дерев’яна балка
  • Вавка — виразка
  • Вавки — ранки
  • Вага — важіль, підойма
  • Ваган — посудина, в якій розтирають сало з цибулею для борщу; ночви; довгаста дерев’яна миска для їжі
  • Вагівня — важіль, підойма
  • Ваґаш — ділянка лісу для вирубки
  • Вадаска — полювання
  • Вадитися — сваритися
  • Важник — важіль, підойма
  • Вайлакува́ти — бурлакувати
  • Вакар — коров’ячий пастух
  • Вакелия — трут, гриб на дереві
  • Валасаться — волочитися
  • Валастас — збори, на яких обирали короля
  • Валашка — сокира
  • Валов — корито для пійла, видовбане із колоди
  • Валови́ця — мотуз, вірьовка
  • Валув — корито для пійла, видовбане із колоди
  • Валюх — лінюх
  • Вандрувати — мандрувати
  • Вантір — комірчина
  • Ваньтір — комірчина
  • Вар — слово для підсилення наступного слова
  • Вари́ — уживається для підсилення запитання
  • Вариш — місто
  • Варіха — велика дерев’яна ложка
  • Варош — місто
  • Вартувати — бути вартим
  • Варуватися — стерегтися, остерігатися
  • Варцаба — одвірок
  • Ва́ря — варена страва
  • Ва́саг — верхня частина воза, саней; ящик
  • Ватаг — старший пастух
  • Вата́га — осавул, панський наглядач
  • Ватаже́л — дружба молодого на весіллі
  • Ва́тра — вогнище, багаття
  • Ва́трище — місце, де горіла ватра
  • Ватрушка — російський коржик з сиром
  • Ва́цкати — ляпати, ляскати
  • Вашар — ярмарок, базар
  • Вба — обидва
  • Вбирати — одягати
  • Вби́тися — розбитися
  • Вбід — обід
  • Вбоє — обоє
  • Вгі́дний — працьовитий і добрий
  • Вгорну́тися — одягнутись
  • Вго́ртина — верхній одяг
  • Вда́тися — сподобатись
  • Вдивити — придивитися
  • Вдоволь — досхочу, вдосталь
  • Вдоли́ну — додолу, вниз
  • Вдяга — одежа
  • Ве́вкати — уривчасто пищати
  • Векелия — губка на стовбурі дерева
  • Вепер — кабан
  • Ве́р — кинув
  • Вер(е, и́)́чи — кинути, викинути (я вержу, ти вержеш, я вер, ти верла)
  • Верг — кинув
  • Вергтися — кинути собою
  • Верета — домоткана ковдра, рядно
  • Вер(е́, і́)тка — ряднинка, килимок, рядно; ряденце
  • Ве́рла — кинула
  • Ве́рлася — злякалася
  • Верлося — кинулося, кинуло собою
  • Верстик — ровесник, ровесниця
  • Верстниця — ровесник, ровесниця
  • Ве́рся — злякався
  • Вертіп — заболочена долина
  • Ве́рчи — кинути, викинути, кидати
  • Веснува́ти — вести весняні посівні роботи
  • Вечеря́ти — вечоріти, смеркати
  • Ве́шка — верша, сплетена з лози риболовна снасть
  • Вздріти — побачити
  • Вибадати — вивчити, обстежити
  • Вибутніти — спорохнявіти
  • Вив’юрка — білка
  • Виверла — викинула
  • Вивертеть — повалене дерево
  • Виверть — вивернуте з коренем дерево
  • Вивід — церковний обряд, через який проходила жінка після народження дитини
  • Вивірка — білка
  • Ви́гулити — виманити звідкись
  • Виґутнути — виштовхнути
  • Видати дорогу — зробити вигляд, що кудись поїхав, та й нікуди не їхати
  • Ви́діти — бачити
  • Визір — вікно
  • Ви́знати — вивідати, довідатися
  • Визор — вікно
  • Вийка — оберемок
  • Викартати — виграти в карти
  • Ви́кіцкати — вичистити (переважно хлів від гною)
  • Ви́кішити — виростити
  • Виклочити — висидіти з яєць
  • Викоренувати — викорчувати
  • Ви́кутати — вигодувати
  • Виладувати — вивантажити
  • Виманить — смалить
  • Вимикнути — вискубнути
  • Вимівка — відмовка
  • Вимітувати — викидати
  • Винниця — виноградник
  • Винув — вийняв
  • Виповіда́ти — оголошувати
  • Виправляти — виряджати
  • Випудити — вигнати страхом
  • Ви́пуцуваний — вичищений до блиску
  • Ви́пуцувати — вичистити до блиску
  • Виспа — острів
  • Витоварювати — виганяти на пасовисько
  • Вицьофаритися — гарно вбратися
  • Вишоритися — привести себе до належного вигляду
  • Вівців — овець
  • Від’вам — до вас
  • Від’кугутови — до півня
  • Від’нему — до нього
  • Від’собі — до себе
  • Від’тобі — до тебе
  • Від’тому — до того (когось)
  • Віда́в — мабуть
  • Віда́й — мабуть, напевно
  • Відбиває корова — запускається корова
  • Відві́т — відповідь
  • Відгу́лювати — манячи відводити в інше місце
  • Віддати на виданнє — видати заміж
  • Віддати рік — рік не одружуватися після смерті чоловіка або дружини
  • Віддатися — вийти заміж
  • Віде́й — мабуть
  • Відка́зувати — заповідати, залишати у спадок
  • Відклонитися — попрощатися
  • Відмастити — набити
  • Відноситися — ставитися
  • Відпа́сти — загубити пасучи
  • Відсипа́ти — відливати, приводити до тями
  • Відтворя́ти — відчиняти
  • Відтика — відти
  • Відтогди́ — відтоді, від того часу
  • Ві́дци — звідси
  • Відчути́тися — очуняти
  • Відщитати — відрахувати
  • Війт — сільський староста
  • Вільгла — волога
  • Він, цур йомучорт
  • Ві́но — посаг, майно, одержуване нареченим або нареченою при одруженні
  • Вінчува́ти — віншувати, вітати
  • Вірла — орлиця
  • Віт — війт, сільський староста
  • Віхтовати — харчувати
  • Ві́шка — кропило
  • Віщівник — віщун, провидець, ворожжбит
  • Віщу́(н, к) — ворожбит, провидець, чарівник
  • Вку́тати — знищити ворога
  • Влапити — вхопити в лапи
  • Вманти́ти — обдурити
  • Вмісті — разом
  • Вна — вона
  • Вначалі — спочатку
  • Вни — вони
  • Внімательно — уважно
  • Водно́ — весь час, постійно
  • Воєв(о, у)дство — адміністративна одиниця території Польщі
  • Вожжі — віжки
  • Волічка — кольорові нитки для вишивання або ткання килимів
  • Волічкувати — волочити
  • Волови́ця — мотуз, вірьовка, налигач, мотузок
  • Волові́д — мотуз, вірьовка, налигач, мотузок, товстий мотуз
  • Воло́ка — мотузок, яким зав’язують постоли, обв’язують онучі
  • Волох — румун
  • Волшебстувавати — чаклувати
  • Вон — надвір
  • Воняти — смердіти
  • Вообще — взагалі
  • Вори́на — жердина, загорожа з жердини, жердина в плоті
  • Вориння — жердини для огорожі
  • Ворожільник — ворожбит
  • Ворожіля — ворожка
  • Во́рок — мішок
  • Ворох — купа
  • Вошкуватися — шукати на голові вошей
  • Впихати — товкти в ступі
  • Вположи́тися — отелитись
  • Впомку — на пам’ять
  • Впудитися — злякатися
  • Вра́з — весь час, постійно, разом, одночасно
  • Врем(’, н)я — час
  • Вроді — ніби
  • Всенький — цілий
  • Вси́літи — увійти в силу, набратися сили
  • Всігда — завжди
  • Вскорості — незабаром
  • Вспіти — встигнути
  • Встарати — придбати
  • Встрі́тити — зустріти
  • Всьо — все
  • Втворя́ти — відчиняти
  • Втемніти — осліпнути
  • Втерти — засвітити (сірник)
  • Втім’я́тися — набридати
  • Втіпенити — сильно вдарити
  • Втішитися — зрадіти
  • Втішний — радий
  • Втолити — вгамувати
  • Втумани́ти — обдурити
  • Втямити — помітити, угледіти
  • Ву́гол — кут, ріг (вулиці, будинку)
  • Вудиння — огудиння
  • Вужи́ще — товста вірьовка, шнур, мотуз
  • Вужуватися — звиватися, як вуж
  • Ву́йко — дядько
  • Вуйма — плетений з вовни шнур
  • Ву́йна — дядина, тітка
  • Ву́йночка — тітонька
  • Вунну — всередину
  • Вучей — очей
  • Вцюркуватися — мочитися під себе
  • Вчини́ти — понароджувати, народити
  • Вчини́тися — опинитися; народитися
  • Вчуняти — одужати
  • Вшитко — все
  • Вшпінька́тися — застебнутися

Г

  • Габар(у) не мати — нічим не журитися
  • Габу́чити — зупинятися, як вода, що натрапила на перешкоду
  • Гавран — ворон
  • Гадкувати — стерегти
  • Гадю́чка — молода смерічка
  • Гаж — аж
  • Газда — господар
  • Газдик — господар
  • Газдиня — господиня
  • Газдівливий — хазяйновитий
  • Газдувати — хазяйнувати
  • Гай — вживається для позначення швидкого розвитку подій, вигук для прискорення дії
  • Гайдай — пастух
  • Гайдей — погонич коло худоби
  • Гайник — лісник
  • Гайовий — лісник
  • Гайстер — лелека
  • Гайта — вигук візника на коней
  • Га́йцер — кочегар
  • Гайцува́ти — кочегарити
  • Гайшта — сумка
  • Галамбець — густе вариво з житньої муки
  • Гала́набалу — навмання
  • Гала́світа — по цілому світу
  • Галє́рія — довгий балкон уздовж будинку
  • Галич — зграї галок або ворон
  • Гальба — пів, половина (літра пива)
  • Гальдовник — чарівник
  • Гальтувати — зупиняти
  • Гамба́р — комора (окрема споруда), комора для зерна
  • Гамбараш — голосна сварка
  • Ган — заїзд для ночівлі з возом і кіньми, заїжджий двір
  • Га́на — недолік, вада
  • Га́нити — осуджувати, виражати незадоволення
  • Ганц — цілком, повністю
  • Ганьбитися — соромитися
  • Гараба — віз
  • Гара́пник — канчук, нагайка
  • Гаратати — бити, трощити
  • Гарнець — дерев’яна міра на зерно
  • Гарувати — тяжко працювати на своєму господарстві
  • Гарцувати — брикати
  • Гатар — земля одного села від межі до межі
  • Гаті — домоткані штани
  • Гаткувати — доглядати, охороняти
  • Га́чі — штани
  • Гачник — очкур
  • Гаш — аж
  • Гвер — карабін
  • Гвізд — цвях
  • Гвоздь — цвях
  • Гедзитися — тікати, рятуючись від кусючих комах (про худобу)
  • Ге́зд(е, и, о) — ось тут
  • Гей — як, ніби; вживається для підсилення дії; як (при порівнянні)
  • Ге́йби — наче, немов, ніби, як
  • Гейданка — колиска
  • Гейдати — колисати
  • Гелетка — бочка
  • Ге́нд(е, и) — он там
  • Гербата — чай
  • Гертанки — горло
  • Гет — геть
  • Ге́ци — погані жарти
  • Ги́бель — рубанок
  • Гиби — як, ніби
  • Гий — як
  • Гі — вигук здивування
  • Гій — вигук обурення
  • Гі́кати — сварити
  • Гіля́ — дерев’яна посудина, в яку чабани доїли овець
  • Гін — українська старовинна народна міра довжини
  • Гінджибаба — відьма
  • Гладу́н — глек
  • Гладунець — глечик
  • Гладуш — глек
  • Глаза — очі
  • Глас — голос
  • Глиг — глід
  • Гли́жя — глід
  • Глип — зирк
  • Гли́пнути — зиркнути, подивитися, глянути
  • Глипнутися — озирнутися
  • Глі́бкочорт
  • Гліг — глід;шеренга
  • Глітно — тісно від великої кількості людей
  • Глоги́ — глід
  • Глота́ — ті́снява (ти́снява) від великого скупчення людей
  • Глоти́тися — тиснутися
  • Глупота — дурість
  • Глядати — шукати
  • Гляді́ти — шукати
  • Гнилиці — грушки
  • Говіння — піст
  • Годвіз — одвіз
  • Годенки — вечорниці
  • Годин — один
  • Годинка — годинник
  • Годи́тися — торгуватися, вести переговори, домовлятися
  • Годованка — прийомна дочка
  • Гозди — ось тут
  • Гойкати — вигукувати, кликати, кричати, гукати
  • Гойний — щедрий
  • Голодриґаш — голодранець
  • Голомороззя — ожеледиця
  • Гомость — священик
  • Горд(і, о, у)в — бочка, діжка
  • Горі́ — вгору
  • Горі-долу — вверх-вниз
  • Горн — комин у хаті
  • Городити — плести (кошик)
  • Горо́дник — заступ, лопата для копання землі, рискаль
  • Го́рщя — горня, горнятко
  • Горько — гірко
  • Господарка — господарство
  • Гостинець — битий шлях
  • Гостити — переживати якісь пригоди
  • Гось — ось
  • Гота́р — межа між землями двох сусідніх сіл
  • Го́фа — подвір’я
  • Гра́б(’, і)я — граф
  • Гра́бля — титуловане панство
  • Гради — балки вгорі вздовж стін у курних хатах; жердки в хатах при стінах
  • Границя — кордон
  • Грань — жар із перегорілого палива
  • Грап — граф
  • Грати — танцювати
  • Гребі́нний — зроблений з грубого домотканого полотна
  • Грєди — балки або жердки вгорі при стінах у курній хаті
  • Гриза — турбота
  • Гризтися — переживати, мати клопіт, журитися, мати гризоту
  • Гримоти — гуркіт
  • Грі́нка — скибка (хліба)
  • Грозен — гроно винограду, кетяг
  • Грозно — гроно
  • Гру́ба — піч; вагітна
  • Гру́бий — дорогий, панський
  • Груз — грязюка, розкисла глина
  • Грузити — вантажити
  • Грузь — болото на дорозі, болото під ногами, грязюка
  • Грузьки́й — замащений болотом, забруднений болотом
  • Грунок — пагорб
  • Груночок — горбочок
  • Гряди — балки вгорі вздовж стін у старих курних хатах
  • Гря́ди — балки вгорі понад стінами чи при стінах у курній хаті, на яких сушать дрова
  • Губи — гриби
  • Губи́ти — вбивати
  • Гудак — музика
  • Гудець — музика
  • Гудз — вузол на вірьовці
  • Гудьба — юрба людей з музиками
  • Гужовка — мотузка я лози
  • Гужтру́д — примусова безоплатна праця, коли селян під страхом тюремного ув’язнення (більшовицькі власті виганяли рубати і возити своїми кіньми карпатський ліс)
  • Гузиця — зад
  • Гузи́ця — сідниці, зад
  • Гузно — зад (анатом.)
  • Гу́зок — клунок
  • Гук — пугач
  • Гули́ти — вабити, приваблювати; манити
  • Гулька — гілка
  • Гулюкати — вигукувати презирливо комусь услід
  • Гуляр — комір
  • Гум — розум
  • Гумен — ігумен
  • Гумно — клуня, стодоля
  • Гунца — воло
  • Гунцват — волоцюга
  • Гунч — гончак
  • Гуня — верхня одежина з овечої вовни, верхній вовняний одяг
  • Гура — сніговий замет
  • Гурок — огірок
  • Гу́ска — грудка
  • Гуслі — скрипка
  • Гуслянка — молочний продукт, поживний кисляк, який дуже довго зберігається
  • Гусник — гущавина
  • Густи — грати
  • Гутіти — гудіти, стугоніти
  • Гуто́рити — розмовляти
  • Гухнути — хукнути
  • Ґазда — господар, хазяїн
  • Ґазди́ня — господиня, хазяйка
  • Ґаздівка — господарство
  • Ґаздівство — господарство
  • Ґаздува́ти — господарювати, хазяйнувати
  • Ґайдати — грати на сопілці
  • Ґайдичка — сопілка
  • Ґайтувати — підганяти
  • Ґандж — недолік, дефект, вада
  • Ґанчувати — знаходити в комусь ваду і критикувати за це
  • Ґарадич — сходи в будинку
  • Ґа́рнець — дерев’яна посудина; міра об’єму рідини і сипких продуктів
  • Ґа́рчик — дерев’яна посудина, міра для сипких продуктів
  • Ґатри — тартак, пилорама
  • Ґвавт — галас
  • Ґвавтува́ти — кричати: Ґвалт!, голосно кричати
  • Ґвер — гвинтівка, карабін
  • Ґедзитися — брикати, тікаючи від кусючих комах (про худобу)
  • Ґедзкатися — брикати, тікаючи від ґедзів (про худобу); відволікатися
  • Ґеле́тка — бочечка місткістю 25 літрів
  • Ґелетя — бочечка
  • Ґешефт — вигідна бізнесова оборудка, торг, прибуток
  • Ґирли́г (гирлиг) — довга чабанська палиця з гачком на кінці
  • Ґлід — шеренга
  • Ґльоцнути — шубовснути
  • Ґміна — сільська управа за Польщі
  • Ґоспода́рка (господарка) — господарство
  • Ґра́жда, гра́жда — велика господарська будівля в сільській садибі, загорода для худоби або коней, обгороджене господарське подвір’я
  • Ґра́лі — вила
  • Ґре́йцар — мідна розмінна монета за Австрії
  • Ґрис — висівки
  • Ґрунт — приватне селянське землеволодіння
  • Ґрунь — гора, не покрита лісом
  • Ґуґлик — грудка, зліплена зі смоли, клоччя й лою
  • Ґу́ґля — довга жіноча свита червоного чи білого кольору
  • Ґуґолник — капюшон
  • Ґудз — вузол; сучок
  • Ґудзок — вузлик
  • Ґудзувати — силувати

Д

  • Д’вечеру — у надвечірній час
  • Дагди — десь
  • Даже — навіть
  • Даколи — інколи, коли-не-коли
  • Далекогляд — бінокль
  • Да́нець — танець
  • Данцювати — танцювати
  • Дарабчик — шматочок
  • Дати на бу́бон — заплатити глашатаєві (тому, хто оповіщає про щось), щоб той, ходячи містом, бив у бубон та оголошував пошук зниклої людини
  • Дах — хлів, прибудова для овець, утворена продовженням мало не до землі даху з одного боку хати
  • Дахто — щось
  • Дашто — щось
  • Двір — палац, панський дім
  • Дев’ятини — дев’ять днів після смерті людини
  • Де́ка — десять грамів; укривало
  • Декуватися — орієнтуватися
  • Деліка́тний — дуже гарний
  • Деліка́тно — дуже гарно
  • Денцівка — вид гуцульської сопілки
  • Деньки́ — поденні роботи
  • Денько́ві роботи — поденні роботи
  • Дереви́ще — труна
  • Дереш — екзекуція, покарання
  • Де́ржало — держак
  • Держено — держак
  • Десячана — полотняна
  • Деца — 100 грамів рідини
  • Дєдьо — тато
  • Дє́дя — тато
  • Дєйствітелно — дійсно
  • Джвенді́ти — набридати розмовами
  • Джвенливий — сварливий
  • Джеган — кирка
  • Джерелиця — чиста вода з джерела
  • Джє́ху дати — злякатися, жахнутися
  • Джи́рґа — гуцульське вовняне укривало на ліжко
  • Джур — кисла страва з квасолі, картоплі й часнику
  • Джури́ни — шкварки
  • Джуря́к — шкварка
  • Дзер — сироватка
  • Дзиґар — годинник; цигарка
  • Дзиґа́рок — годинник
  • Дзи́ґом — неприязно
  • Дзуґати — штурхати
  • Дзуркати — брязкати
  • Дзьо́бня — гуцульська вовняна торба
  • Дзяма — суп
  • Диван — килим
  • Дивіці — дивиться
  • Дик — дикий кабан
  • Дикун — дикий кабан
  • Дили́ння — (збірн.) грубі дошки, бруси, балки
  • Димник — отвір у стелі для виходу диму в давніх курних хатах
  • Динь — гарбуз
  • Диня — гарбуз
  • Діваця — діватися, подітися
  • Дівер — брат чоловіка
  • Дід — старець, жебрак
  • Ді́дич — поміщик, великий землевласник, пан
  • Дідко — чорт
  • Діднина — дідівська й батьківська спадщина
  • Дідуньо — дід
  • Дідькочорт
  • Дідьчий — чортячий
  • Дідьчотачорти, чортівня
  • Діл — гірський хребет
  • Ділений — готовий поділитися з ближнім
  • Дінго — річ, предмет
  • Ді́нниця — огорожа з накладених у ряд зрубаних смерічок
  • Дітвак — дитина
  • Діточий — дитячий
  • Днешній — сьогоднішній, нинішній
  • Днина — день
  • Днись — сьогодні
  • До маси — до канцелярії
  • Добиток — розум
  • Добізовна — напевно
  • Добрезні — добрячі
  • Добритися — подобатися
  • Довг — борг
  • Довганя — сорочка з козячої шкіри
  • Довжанка — довга полотняна сорочка
  • Доганяти — знаходити на комусь «догану», тобто якусь ваду, недолік
  • Доґаздоватися — дохазяйнуватися
  • Дозирати — доглядати
  • Дозор — нагляд
  • Доказати — довести
  • Докивати — зачіпати
  • Докинутися — доторкнутися
  • Докіми́ти — додуматись
  • Доколи́ — до яких пір, до якого часу
  • Докоряти — набридати небажаними розмовами й причіпками
  • Докус — повністю, цілком, зовсім
  • Доли́на — низ
  • Долі — додолу, вниз
  • Долів — униз, додолу
  • Долівлиць — донизу лицем
  • Доліниць — вниз лицем
  • Долу — вниз, додолу
  • Домарити — доглядати дім у відсутність господарів
  • Домі — додому
  • Домів — додому
  • Доміство — домашнє господарство
  • Дому — додому
  • Допахати — доорати
  • Допетрати — зрозуміти
  • Допра — тюрма
  • Дораз — зараз, зразу
  • Дорожити — подорожувати
  • Доста — досить
  • До́ста — досить, достатньо
  • Доходуча дівчина — дівчина на віданні
  • Дохожалий — дорослий
  • Дочинє́ня — мати неприємну справу з кимось
  • Драб — розбійник, голодранець, розбишака
  • Драбу́га — бандюга
  • Драники — оладки з картоплі
  • Дранкогу́з — голодранець
  • Дранкогу́зка — голодранка
  • Дранти́вий — обдертий; подертий, дірявий
  • Дра́нтя — дуже зношений і подертий одяг
  • Драпака давати — втікати
  • Драча — колючі чагарі
  • Драчник — колючі кущі
  • Драччя — колючі кущі
  • Дривітня — колода, до якої рубають дрова
  • Дрин — дрючок для биття
  • Дробіцькати — тупотіти
  • Дровітільник — колода, на якій рубають дрова
  • Дрогаля́йник — волоцюга
  • Друбля — дрібнота (кури, гуси, качки)
  • Друлити — кинути (звалити)
  • Дуба піти — шкереберть полетіти
  • Дубати — тупати
  • Дубельтовий — подвійний
  • Дубельто́во — подвійно
  • Дубина — довбня
  • Дубля — дубина, дубовий ліс
  • Дуга — пристрій для запрягання коня в однокінну упряжку
  • Дудев — забур’янене місце
  • Дудніти — стугоніти
  • Дукса — прочуханка
  • Дуля — сорт груші (народна назва); груша (плід)
  • Дуні́ти — стугоніти
  • Дуркати — стукати, щоб впустили
  • Дуфати в щось — мати до чогось великий нахил
  • Духати — швидко летіти
  • Ду́хом — дуже швидко
  • Дуча — діра
  • Дучка — ямка, дірочка, дірка, нірка
  • Дьоргати — сіпати
  • Дюгати — штурхати
  • Дю́ґнути — штурхнути
  • Дюравий — дірявий
  • Дюхати — штурхати
  • Дядьо — тато
  • Дя́дя — тато
  • Дяку мати — мати бажання, мати охоту
  • Дякуля — дячиха

Е

  • Евакувація — евакуація
  • Є

    • Єгомос(т, ц)ь — священик
    • Єгомосець — священик
    • Єдногу — одного
    • Єкось — якось
    • Єлі — ледве
    • Єпітрахіль — покривало, яким піп покриває голову віруючого під час сповіді

    Ж

    • Жалив’яний — кропив’яний
    • Жалива — кропива
    • Жачкув — капшук
    • Жвака́ти — жувати
    • Жеб — кишеня
    • Жебаловка — носова хустина
    • Жебня — кишеня
    • Жеболовка — носова хустинка
    • Же́реп — ялівець
    • Живан — злодій
    • Живо — швидко
    • Живот — життя
    • Живчик — гілочка, яка відросла за останнє літо
    • Жизнь — життя
    • Жила́ — джерело води
    • Жи́рло — металевий загострений пруток, який розпікають і випалюють ним написи й зображення на деревині
    • Житнюшка — вид горілки за Польщі
    • Жіван — велет
    • Жіночий — такий, що належить дружині
    • Жісни́й — страшний, страхітливий
    • Жлукто — пристрій для відзолювання полотняної білизни
    • Жмакати — прати; жувати
    • Жмикати — прати
    • Жнякати — жувати
    • Жовні́р — солдат
    • Жога — печія
    • Жонца — управитель
    • Жорни́ти — молоти на жорнах
    • Жуковина — перстень
    • Журний — зажурений

    З

    • З виплатом — вигідно, варто
    • З’ю́джувати — підбурювати, провокувати до злих дій
    • З’юдити — намовити на щось погане
    • За бодапрости дати — дати за упокій душі когось з померлих
    • Забандажувати — забинтувати
    • Забанджувати — забинтувати
    • Забанувати — затужити
    • Забеременіти — завагітніти
    • Зав’язнути — застрягнути
    • Завели́кий — завбільшки
    • Завивка — покритка
    • За́видіти — заздрити
    • За́видувати — заздрити
    • Зависо́кий — заввишки
    • Зави́стувати — заздрити
    • Зави́ти — обгорнути, забинтувати, загорнути
    • Завити́ти — перевершити когось у чомусь
    • Завійки — ганчір’я
    • Заві́ритися — грізно глянути
    • Завітрити — занюхати
    • Завіхтьований — витертий змащеним чимось віхтем
    • Завола́нка — набір новобранців до війська
    • Завор — засув
    • Заворітниця — жердина, якою перекривали ворота
    • Завсігди — завжди
    • Завсіди — завжди
    • Загартка — куртка, верхня коротка одежина
    • Загін — грядка, виділена ділянка поля
    • Загінчий — пастух коло худоби
    • Заглибо́кий — завглибшки
    • Заглумшений — придуркуватий
    • Загнати — послати
    • Загойкати — закричати, закликати
    • Заголовок — подушка
    • Загорнутися — одягнути верхній одяг
    • Загортка — верхня одежина, куртка
    • Загоститися — забаритися
    • Загривий — сірий (про тварин)
    • Загру́бий — завтовшки, завгрубшки
    • Загрубіти — завагітніти
    • Загрубнути — завагітніти
    • Загуритися — замешкатися
    • Загутати — заколисати
    • Загута́тися — забаритися
    • Загуті́ти — зашуміти, застугоніти
    • Загучати — загудіти
    • Задарь — задармо
    • Задекований — закритий
    • Задекува́тися — заховатися
    • Заденчи́ти — забити дно в бочку
    • Задереві́ти — задерев’яніти, затерпнути
    • Задіти — зачепити за щось
    • Заднєнка — пряма кишка
    • Задудніти — застугоніти
    • Зажа́луватися — засмутитися
    • Зажу́та — тяжке становище
    • Зазвідатися — запитатися
    • За́здріти — побачити, помітити
    • Займи́ти — загнати худобу додому
    • Зайти — завагітніти
    • Зайти в тяготу — завагітніти
    • Закатру́пити — вбити, замордувати
    • Заквичати — жалібно закричати
    • Заки — поки
    • Заки сонце засвітило — поки сонце зійшло
    • Заки́м — доки
    • Закимарити — задрімати
    • Закиринений — забруднений, засмічений
    • Закоритися — прикинутися
    • Закусувати — загризати
    • Заку́тати — відшкодувати
    • Заладо́ваний — (про зброю) заряджений
    • Заладувати — завантажити
    • Залатвити — залагодити
    • Залізко — пастка
    • Заложи́тися — побитися об заклад
    • Залу́биця — легкі санки
    • Замага́ти — перемагати
    • Замари́ти — заморочити чарами
    • Замельдувати — доповісти, донести
    • Замельдуватися — зголоситися, з’явитися до влади, доповісти про себе владі
    • Замогти́ — перемогти, побороти
    • Замогти́ся — розжитися, розбагатіти
    • Замок — замкнув
    • Занія́чений — занехаяний, запущений
    • Заобсервувати — оглянути, обдивитися
    • Заодно — систематично, дуже часто
    • Заопасати — підперезати
    • Зап’яти — увіткнути, зачепити, причепити
    • Западня — пастка
    • Запаска — шмат тканини, що носили замість спідниці поверх сорочки
    • Запашити — поширити приємний запах
    • Запиталиси — запитати
    • Заправотити — подати в суд
    • Запрагти — загнуздати коня
    • Запру́та — довгий дрючок для обв’язування сіна, соломи або хмизу на возі
    • Запудити — загнати кудись лякаючи
    • Запукати — постукати (у вікно або двері)
    • Запустікати — постукати в двері
    • Зарі́бок — заробіток
    • Зарі́нок — необроблена смуга землі над річкою
    • Заріст — волосся на обличчі
    • Заря — заграва
    • Засилитися — зав’язатися
    • Засилітирувати — віддати честь по-військовому
    • Засколо́бити — нехотячи забити в тіло скалку
    • Заспати — заснути
    • Заставити — побитися об заклад
    • Заставитися — побитися об заклад
    • За́ставки (на всі за́ставки) — скільки є сили
    • Застати — заступити, закрити собою
    • Засторопі́ти — оторопіти, бути приголомшеним
    • Заступця — заступник
    • Зась — знову
    • Затий — заки, поки
    • Заточений — ув’язнений
    • Затушканий — прикритий
    • Затяготі́ти — завагітніти
    • Затяжіла — завагітніла
    • Заушниці — сережки
    • Зафіґльовати — зажартувати
    • Захлюпати — постукати (у вікно або двері)
    • Заховаця — сховатися
    • Захтіла — захотіла
    • Зачернути — зачерпнути
    • Зачиряти — зачерпувати
    • Зачудуватися — здивуватися
    • Зашмірений — замащений шміром
    • Зашпінькатися — застебнутися
    • Зашпортатися — спіткнутися
    • Зашпотатися — спіткнутися
    • Зашпріцувати — заперти на засув
    • Зба́вити — забрати
    • Зба́витися — зіпсуватись, зламатись
    • Збавлений — зіпсований
    • Зба́дати — обстежити по-лікарськи
    • Зба́нок — дзбан
    • Збецкатися — тікати з пасовиська, брикати, рятуючись від кусючих комах (про худобу)
    • Зби́тки — жарти, пустощі
    • Збиткувати — знущатися
    • Збитошний — шкідливий
    • Збійник — розбійник
    • Збоя́тися — злякатись
    • Збритися — щезнути, вшитися
    • Зброд — волоцюга
    • Збродник — волоцюга
    • Збудитися — скоптитися
    • Збуй — розбійник
    • Звар’ювати — здуріти
    • Зваряти — виварювати
    • Зведени́ця — покритка, одинока мати
    • Зведенята — діти від різних батьків, зведені в одну сім’ю
    • Зверла — скинула
    • Звестися — стати покриткою, одинокою матір’ю
    • Звикле — звичайно
    • Звідати — питати, взнавати
    • Звідати(ся) — запитати(ся),спитати(ся)
    • Звідатися — запитатися
    • Звідувати — питати
    • Звідуватися — питатися
    • Звіздяно — зоряно
    • Звізитирувати — перевірити, проконтролювати
    • Звір — ущелина в горах
    • Звірка — звір, звірина
    • Звіта́тися — привітатися
    • Зволяти — дозволяти
    • Згабзувати — забракувати
    • Згальтувати — зупинити
    • Згаратати — розтрощити
    • Зга́ркати — загарчати
    • Згирити — збути, продати
    • Згладити — знищити, звести зі світу
    • Здало би ся — треба
    • Здекутор — екзекутор, збирач податків
    • Здер — топлене сало
    • Здибати(ся) — зустрічати(ся), зустріти(ся)
    • Здогадатися — пригадати
    • Здойми́ти — підняти
    • Здорожений — стомлений у дорозі
    • Здружити — звалити, скинути
    • Здрулити — скинути, звалити
    • Земський — земний
    • Ззісти — з’їсти
    • Ззябнути — змерзнути
    • Зима́рка — хатина і стайня в горах, де господарі взимку згодовували худобі сіно, що його неможливо було звезти до села, бо дуже круті гори
    • Зимівка — хатина і стайня в горах, де господарі взимку згодовували худобі сіно, що його неможливо було звезти до села, бо дуже круті гори
    • Зици́рка — солдатська муштра
    • Зицирува́ти — муштрувати
    • Зібрати(ся) — вбрати(ся), одягти(ся)
    • Зігнати — збудити зі сну
    • Зіперти — зупинити
    • Зістрі́т (до зістріту) — назустріч
    • Зладити — злагодити, приготувати
    • Злакомитися — спокуситися
    • Злапати — зловити
    • Злапати(ся) — спіймати(ся), зловити(ся)
    • Злівіти — полегшати (при хворобі)
    • Злосний — сердитий
    • Змаламурити — з’їсти
    • Змили́ти — здуріти
    • Змітувати — скидати
    • Змнєцкати — зім’яти
    • Змняцкати — зім’яти
    • Змозолитися — стомитися
    • Змудрува́ти — обдурити, перехитрувати
    • Знамено́ — оберіг, який наділяв людину незвичайною силою
    • Знарошне — навмисно
    • Знару́чити — виручити
    • Зобачити — побачити
    • Зобідити — покривдити
    • Зору́дувати — облаштувати справу; придбати щось
    • Зостановити — зупинити
    • Зрабувати — пограбувати
    • Зрихтувати — злагодити
    • Зрихтуватися — злагодитися
    • Зубе́ла — вуздечка
    • Зубела́тий — загнузданий
    • Зубила — вудила
    • Зумі́тися — здивуватися
    • Зупа — суп
    • Зюбир — млиновий пристрій для очищення зерна від шкірок
    • Зябко — холодно

    И

    • Игла́ — голка
    • Ип — весь час, постійно
    • Истик — дерев’яна паличка з залізним наконечником, якою чистять

    І

    • Іграти — танцювати
    • Іґрас — аґрус
    • Ізво́р — джерело, що наповнює водою криницю
    • Ізгладити — знищити, звести зі світу
    • Іздоймила — зняла
    • Іззябнути — змерзнути
    • Ізмагається — силується
    • Ізояти — схопити
    • Ізтямити — зауважити, помітити
    • Імати — ловити
    • Іматися — чіплятися
    • Іма́ш — пасовище
    • Іми́ти — зловити, спіймати
    • Іми́тися — загорітись (про вогонь); вчепитися
    • І́мость — попадя
    • Інаш — царський слуга
    • Інджібаба — Баба Яга
    • Інош — прислужник, джура
    • Істикнути — охопити зором
    • Іти води — іти по воду
    • Ітійор — лікер

    Ї

    • Їден — один
    • Їдення — їда
    • Їдло — страва
    • Їдно — одне
    • Їмати — ловити
    • Їматися — загоратися
    • Їми́ти — зловити, спіймати
    • Їмитися — вчепитися
    • Їмос(т, ц)ь — попадя

    Й

    • Йми́ти — зловити, спіймати
    • Йми́тися — загорітись
    • Йо — так (ствердження)
    • Йойкати — плакати

    К

    • Кабак — гарбуз
    • Кав’ярка — бляшана банка
    • Кавалок — шматок
    • Кавальчик — шматочок
    • Кавка — галка
    • Кавулька — кривулька
    • Кавуля — кривуля
    • Кавція — картярська ставка
    • Ка́гла — отвір-вхід у димар, комин, внутрішня частина комина
    • Кадь — ванна
    • Каза́н — відро
    • Ка́за́ння — проповідь священника в церкві
    • Калабаня — калюжа
    • Калабатина — калюжа, баюра
    • Калаба́ч — вибоїна на дорозі
    • Калав́ур — караул
    • Калап — капелюх
    • Калапушка — чарочка (посудина)
    • Ка́лфа — старший, організатор серед парубків або серед музик
    • Кальбу́ка — ціпок для старих або немічних
    • Кальвин — нелюд
    • Кальга — піч
    • Калюх — черево, нутрощі в череві
    • Калюха́тий — череватий
    • Калюхи — кендюхи, нутрощі
    • Камера́льний — державний
    • Камізе́лька — безрукавка
    • Кандиро́па — арештантська камера
    • Кандьор — бідняцька юшка
    • Канона — гармата
    • Канта́р — гнуздечка, вуздечка, уздечка
    • Кантарка — гнуздечка
    • Кантарок — гнуздечка, вуздечка, уздечка
    • Канцюба — ціпок
    • Капа — підріз дерева з того боку, в який воно має бути звалене
    • Капарство — неакуратна бідняцька робота
    • Капе́йстра — гнуздечка, вуздечка, уздечка
    • Капелія — оркестр
    • Капе́ло — солдатський чоловічий головний убір
    • Капестра — гнуздечка, вуздечка, уздечка
    • Капура — ворота
    • Капурка — фіртка
    • Ка́пці — плетені з вовняних ниток шкарпетки
    • Карабути йти — летіти шкереберть
    • Карбник — мала господарська прибудова, курник
    • Карбованці — дукачі
    • Карман — кишеня
    • Карнет — книжечка, посвідчення
    • Карник — мала господарська прибудова, курник, хлівець-прибудова, маленький хлівець
    • Карничок — маленький хлівець
    • Карташ — картяр
    • Картофлі — картопля
    • Картятися — грати в карти
    • Каруца — віз
    • Кару́ца — віз
    • Каса́рня — казарма
    • Каса́та — скринька
    • Касе́тка — скринька
    • Кастрівка — простий фетровий капелюх, на відміну від прикрашеної перами крисані
    • Катанка — жіноча куртка
    • Катафе́йка — смертне ложе
    • Катафель — смертне ложе
    • Катафелька — катафалк
    • Катафе́льок — смертне ложе
    • Катка — ополонка
    • Катра́н — шматина, ганчірка, ганчір’я
    • Катрання — ганчірка, ганчір’я
    • Катрінца — буковинська запаска
    • Катруца — порожнина під піччю для зберігання картоплі тощо
    • Катуна — солдат
    • Качівка — качалка
    • Качя — каченя
    • Кашиця — дерев’яне укріплення річкового берега в горах
    • Кашівка — качалка
    • Каштіль — палац
    • Каянний — окаянний, проклятий
    • Кварта — чашка
    • Квати́рка — чверть літра, посудина на чверть літра
    • Кваша — болото; страва з житного борошна і ягід
    • Квичати — жалібно кричати
    • Кедь — коли, якщо
    • Ке́льнер — офіціант
    • Келюх — черево, нутрощі в череві
    • Кепеняк — опанча
    • Кептарик — кожушок-безрукавка
    • Керни́ця — криниця
    • Керничка — джерело води
    • Керт — город, квітник, сад
    • Керти́на — кріт
    • Керунок — напрямок
    • Кесарня — казарма
    • Кестемен — хустина
    • Кетефик — вуздечка
    • Кеть — коли, якщо
    • Кєрунок — напрямок
    • Киба́вка — барки
    • Кива́ти(ся) — зачіпати, ворушити(ся), торкати(ся), рухати(ся)
    • Киватися — ворушитися
    • Кикоть — обрубок руки в каліки
    • Ки́ла — центнер
    • Кимак — колода
    • Кину́ти — торкнути, зачепити; поворушити
    • Кинутися — поворушитися
    • Кипта́р — кептар, гуцульський верхній хутряний одяг без рукавів, короткий кожушок без рукавів
    • Кирд — отара
    • Кири́нити — засмічувати, забруднювати
    • Кири́ня — засміченість, непорядок, нечистота
    • Кирлиг — довга чабанська палиця з гачком
    • Кирни́ця — криниця
    • Киртіс — городник, садівник
    • Кить — коли, якщо
    • Кицка — грудка
    • Кияк — кий
    • Кияхи — кукурудза
    • Кіби — якби
    • Кізли — крокви
    • Кілко-то — скількись
    • Кілько — скільки
    • Кіля — кілограм
    • Кіма́к — дрючок, шматок дерева
    • Кімува́ти — пригадувати; метикувати, гадати, пам’ятати, тямити, знати
    • Кірон — бригадир на лісорозробках
    • Кістя — кістки
    • Кі́тлик — казанок
    • Кіцкати — прибирати (гній, болото на подвір’ї тощо)
    • Кішасонка — панянка
    • Кішасонька — пані
    • Кішкати — доглядати, вигодовувати (скотину)
    • Кішня́ — косіння
    • Клавець — молоток
    • Кла́ка — толока, спільна праця з метою допомогти односельцеві
    • Кла́ня — тридцять штук будь-чого; полукіпок, півкопи, тобто 30 снопів
    • Клапачка — зимова шапка березівського типу
    • Кла́сти — ставити при владі
    • Клебан — капелюх
    • Клебанка — капелюх
    • Клева́к — шмат
    • Клеве́ць — молоток
    • Клепач — молоток
    • Клинець — кілочок у стіні, вішалка
    • Клинці — цвяхи, вухналі
    • Кліпи — повіки
    • Клуб’я — клубок
    • Клумак — клунок
    • Клу́нтя — дрантя
    • Клюка́ — палиця-кривулька, палиця з загнутим кінцем
    • Клюпити — куняти
    • Клякати — ставати навколішки
    • Кляча — шкапа
    • Княги́ня — наречена на весіллі, молода
    • Князь — наречений на весіллі, молодий
    • Кобел — міра ваги (96 кг)
    • Кобе́лці — килимки на підлогу
    • Кобеняк — верхній чоловічий одяг
    • Коби — ніби
    • Коби́ — якби
    • Кобілка — коробка
    • Ковальня — кузня
    • Кова́рня — порожнина
    • Ковач — коваль
    • Ковба́й — дерев’яний черпак для води
    • Ковбан — відпиляний шматок колоди
    • Ковбиця — відпиляний шматок колоди, на якому рубають дрова
    • Ко́вбо́к — відпиляний шматок колоди
    • Ковбочки — відпиляний шматок колоди
    • Ковган — дерев’яна довбана посудина, в якій розтирають сало з цибулею, щоб затовкти борщ
    • Ковганка — дерев’яна довбана посудина, в якій розтирають сало з цибулею, щоб затовкти борщ
    • Ко́вня — шматок колоди або викорчуваний пеньок
    • Ковпачок — скальп
    • Ко́втати — стукати, вдаряти
    • Ковтки — сережки
    • Ковтнути — стукнути
    • Ковток — сережка
    • Ковшу́н — ківш
    • Когут — півень
    • Кожі́вка — кужівка, кілок, на який намотують прядиво для прядіння, кужіль
    • Козел — кроква
    • Козеня — здерта з козеняти шкура і перетворена на великий гаман
    • Козяки — кінський гній
    • Кой — коли, якщо
    • Коковевка — сова
    • Колдувати — чаклувати
    • Колега — товариш
    • Колешня — стайня
    • Колєга — товариш
    • Колєґувати — товаришувати
    • Колєжанка — товаришка
    • Колєйо́вий — залізничний
    • Коли́ба — житло (халупа) чабанів і лісорубів, лісова хатина круглої форми, в якій ночували лісоруби або люди, що працювали на лісопосадках
    • Колик — кілок
    • Колімазь — мастило до воза
    • Колішки — передня частина плуга
    • Ко́лія — залізниця
    • Коло́диця — криниця у вигляді встромленого в землю кадоба
    • Колоді́й — майстер, який виготовляє вози, сани, колеса; стельмах
    • Колокол — дзвін
    • Колопні — коноплі
    • Колосина — колоски й солома, що витрясалися з воза після вивантаження снопів
    • Коль — коли, якщо
    • Команиця — конюшина
    • Кома́шня — поминки після похорону
    • Комерцію мати — мати з кимось мороку, неприємні стосунки
    • Ко́мин — димар
    • Комірзатися — вовтузитися
    • Комі́рне — наймане бідняцьке житло
    • Комірса́тися — вовтузитися
    • Комоситися — вовтузитися
    • Компаністка — товаришка
    • Компанія війська — рота війська
    • Конар — сук, гілляка
    • Конина — кінь, коняка
    • Коно́вик — дерев’яна посудина з клепок для носіння води
    • Коновка — дерев’яна посудина з клепок для носіння води
    • Контентуватися — задовольнятися
    • Конте́тний — вдоволений частуванням або чим іншим
    • Контетува́ти — задовольняти, гостинно приймати
    • Контетуватися — задовольнятися
    • Контигент — податок
    • Контрат — контракт
    • Коняки́ — кінський послід
    • Конячки — кінський послід
    • Копаниця — конюшина
    • Копач — палиця
    • Копачик — паличка
    • Копил — байстрюк
    • Копиля — байстря
    • Копита — шевські копили, або колодки
    • Копито — шевський копил
    • Копна — копиця
    • Копнути — ударити ногою
    • Копнутися — причепитися до когось
    • Коралі — намисто
    • Корбач — батіг
    • Корець — центнер
    • Корза́н — постіл
    • Корман — мотуз, вірьовка
    • Кормига — тяжка неволя
    • Корч — кущ
    • Коршун — яструб
    • Косарі́ — сузір’я
    • Косиці — квіти
    • Коси́ця — квітка
    • Ко́тики — щиколотки
    • Котіш — кучер
    • Котора — біда
    • Котя — кошеня
    • Ко́хля — кухонний черпак
    • Кохта — кофтина, блюзка
    • Коц — укривало
    • Ко́цкати — стукати (щоб відчинили)
    • Коч — бричка, карета
    • Коч смертельний — смертне ложе
    • Ко́чало — кільце
    • Кочерги́ — кут біля печі
    • Кочиг — карета, бричка
    • Кочіга — карета
    • Кочі́ння — пологи в овець і кіз
    • Кочіш — візник, погонич, кучер
    • Кочія — бричка, карета
    • Кошар — кошик
    • Кошниця — пристрій для зберігання кукурудзи в качанах
    • Кошт давати — харчувати
    • Кошу́ля — сорочка; лишай
    • Крадом — крадькома
    • Крадьки — крадькома
    • Крак — гілляка
    • Крамний — куплений у крамниці, на відміну від виробленого по-народному вдома
    • Красний — гарний
    • Красно — гарно
    • Красовиця — красуня
    • Красянистий — рябий
    • Кре́денс — комод, шафа для посуду й харчових продуктів, кухонна шафа, буфет для посуду
    • Кре́денц — комод, шафа для посуду й харчових продуктів, кухонна шафа, буфет для посуду
    • Крейцер — дрібна монета Австро-Угорщини
    • Криваня — крива палиця
    • Кривдний — покривджений
    • Криж — хрест
    • Криж(а́, е́)вка — головка капусти
    • Кри́жмо — біла тканина, у яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення
    • Крижовник — аґрус
    • Криміна(л, р) — тюрма
    • Кри́са — щур; відігнутий край капелюха
    • Крисаня — гуцульський капелюх
    • Криша — дах
    • Крі́вний — кривавий, кров’ю здобутий
    • Крі́с — рушниця
    • Кровать — ліжко
    • Кро́кіс — вир у річці
    • Кромплі — картопля
    • Кросна — ткацький верстат
    • Круль — король
    • Крумплі — картопля
    • Крутий — недобрий, лихий
    • Крятати — повертати у кінці гону в нову борозну
    • Ксьондз — священик
    • Кугу́т — півень
    • Кугутки́ — сережки
    • Кузнець — коваль
    • Кукуц — маленький круглий хлібець
    • Куле́ша — страва з кукурудзяного борошна; мамалиґа, варений хлібний продукт з кукурудзяного борошна
    • Ку́лко — кільце
    • Кульбака — сідло
    • Кумна́т — чоловік жінчиної сестри
    • Кумната — дружина чоловікового брата
    • Кумнаття — множина від слова «кумнат»
    • Кумпанія — золота чарка
    • Кунте́тний — задоволений
    • Куренци — оголошення
    • Курма́н — мотуз, вірьовка
    • Курме́й — мотуз, вірьовка
    • Ку́рмик — мотуз, вірьовка
    • Куртий — короткий
    • Куршивий — паршивий
    • Ку́ря — курча
    • Ку́рятко — курчатко
    • Кус(а́, о́)к — шматок, кусок
    • Ку́тання — порання
    • Ку́тати — доглядати, вирощувати (про дитину, худібку)
    • Ку́татися — поратися
    • Кутець — саж, хлівець
    • Ку́фер — скриня
    • Куферок — скринька
    • Куфрик — скринька
    • Кухня — кухонна плита
    • Куча — хлів, занедбана хата
    • Кучерєвий — кучерявий
    • Кучія — бричка
    • Ку́чма — шапка з овечого смушка
    • Кучно — сумно, нудно
    • Ку́шати — пробувати на смак, куштувати

    Л

    • Лаба — лапа
    • Лаба́тий — довгоногий
    • Лабда — м’яч
    • Лабдаючись — граючись м’ячем
    • Лабу́з — бадилля
    • Лабу́нда — верхня бідняцька одежина
    • Лавиця — кладка через воду
    • Лавка — кладка через річку або струмок
    • Лавор — діжка, тазик
    • Лада — ящик, скриня
    • Ладанка — коробочка з чимось важливим, яку носили на шиї під одягом
    • Ладичка — скринька
    • Ладува́ти — накладати, вантажити
    • Лазиво — драбина
    • Лайдак — ледар, волоцюга
    • Лайда́к — ледар, волоцюга, лінюх, уживається як лайка
    • Лайдака — ледар, волоцюга, лінюх
    • Лайдакувати — ледарювати
    • Ла́ким — ласий, охочий до чогось
    • Лакомий — пожадливий до чогось
    • Лакомитися — спокушатися
    • Ланц — ланцюг
    • Лапа́ти(ся) — ловити(ся)
    • Лапті — постоли
    • Ларма — лемент, ґвалт
    • Лата — горизонтально прибита жердина в огорожі
    • Латер — кубометр дров
    • Лах — стара зношена одежина
    • Лаха — одежина
    • Лахабунда — волоцюга
    • Лахи — подертий, потріпаний одяг, старий одяг, дрантя
    • Лашшя — ганчір’я
    • Левеш — страва
    • Легма — лінюх
    • Леґінь (легінь) — парубок, хлопець
    • Ле́жа — тривале лежання при тяжкій недузі
    • Лей — румунська грошова одиниця
    • Лелька — лелека-самиця
    • Лем — лиш
    • Лементувати — кричати
    • Ле́нія — лінія, широка межа в полі, ряд
    • Леп — липкий бруд
    • Лєший — лісовик (з рос. фольклору)
    • Лигну́ти, лиґну́ти — ковтнути, проковтнути
    • Лижка — ложка
    • Лиманити — смалити (кабана)
    • Линва — довгий мотуз
    • Липанда — липка живиця
    • Лискар — рискаль, лопата для копання
    • Лискарювати — копали лискарем
    • Лисни́ця — кислиця, яблуня-дичка
    • Ли́ччя — лико
    • Лишка — лисиця
    • Лівер — домкрат
    • Ліво́рвер — револьвер
    • Лі́жник — гуцульське вовняне укривало на ліжко
    • Лізти в дуб — лізти на дуба
    • лім (род. відм. лому) — хмиз
    • Ліса — плетений з лозового пруття тин, огорожа з ліщинових палиць
    • Лі́ска — зроблена з ліщинових паличок фіртка або задня засувка у возі
    • Лісковий — ліщиновий
    • Лісна́ — лісова русалка
    • Літепло — тепла вода
    • Літорус — пагін лози, що виріс за літо
    • Лі́ци — віжки
    • Ліцитація — описування майна за борги
    • Лічений — лікувальний
    • Лови́тися — чіплятися
    • Ловкий — придатний до чогось, досконалий
    • Лодка — човен
    • Лом — хмиз
    • Лопта — м’яч
    • Ло́скіт — стукіт
    • Лоточи́ти — набридати доріканнями; набридливо базікати
    • Лошук — лошак, молодий кінь
    • Луб — кора
    • Лубка — посудина з лубу
    • Луг — розчин попелу з окропом для зоління полотняної білизни
    • Лугови́ння — лоза
    • Лу́дина — одяг домашнього виготовлення
    • Лу́диння — одяг домашнього виготовлення
    • Лужко — ліжко
    • Луйтра — драбина
    • Лукошко — луб’яна коробка
    • Лунга — долина, улоговина
    • Луну́ти — кинутись до когось або чогось
    • Лупати — розбивати, розламувати (камінь)
    • Лупи́ти — обчищати від шкаралупи; здирати шкуру
    • Лупня давати — прочухана давати
    • Лустка — скибка (хліба)
    • Лутра — драбина
    • Луфт — повітря
    • Лу́цькати — лупцювати, бити
    • Лучитися — трапитися
    • Лучче — краще
    • Лу́шниця — смолоскип
    • Льо́га — фантастичний птах
    • Льокай — лакей
    • Льос — жеребок
    • Льофа — ствол вогнепальної зброї
    • Льоха — свиня
    • Люба́ — любов
    • Люба́с — коханець
    • Люба́ска — коханка
    • Людкове — люди (вживається при звертанні)
    • Люлька — колиска
    • Лю́стро — дзеркало
    • Люфт — отвір для вентиляції; повітря
    • Люфтаки — отвори для вентиляції
    • Люфтува́тися — прогулюватися на свіжому повітрі
    • Ля́да — прилавок

    М

    • М’ясни́ці — період після посту, коли можна їсти м’ясо, одружуватись
    • Магазинє́р — продавець
    • Маґлі́вка — дерев’яний брусок з рівцями для відкачування білизни; дерев’яна дошка для розпрасовування білизни
    • Маґлівниця — дерев’яний брусок з рівцями для відкачування білизни
    • Мажа — міра ваги (100 кг)
    • Мазюка — мастило
    • Май — слово для утворення вищого ступеня прикметників (май сильний, сильніший)
    • Майданник — працівник, який працює на майдані, тобто на підприємстві по виготовленню дьогтю
    • Майна — місце, де випалювали деревне вугілля
    • Майшля — сумка
    • Макортетя — спеціальна мисочка
    • Малай — кукурудзяний хлібець
    • Маленько — трошки
    • Малити — бути комусь чогось мало
    • Мало — трохи
    • Мальфе́й — чаклун
    • Мандибу́рка — картопля
    • Мандибу́ряник — картопляник
    • Маністо — намисто
    • Манта́ — свита з домотканого сукна
    • Мара — чаклунка
    • Марґа — худоба
    • Марець — березень
    • Маржи́на — худоба
    • Маркірувати — хитрувати
    • Маркітно — сумно, тужно
    • Марко́тний — невдоволений, сумний
    • Марфа — товар, який транспортується
    • Марципан — солодощі польського походження
    • Маршкати — кричати «марш», проганяючи когось
    • Маса — канцелярія в справах успадкування майна
    • Масть — жир
    • Мати дяку — мати охоту
    • Маточка — названа мати
    • Мать — мабуть
    • Махом — дуже швидко, миттєво
    • Мація — діло («Чи то велика мація?»)
    • Мацур — кіт-самець
    • Мацю́пкий — малесенький
    • Маця — дерев’яна міра на зерно, 16 кг
    • Мачка — кішка
    • Маштальня — хлів
    • Маштига́нити — лупцювати
    • Маштигувати — лупцювати
    • Маю́чий — заможний
    • Ме — буде
    • Меда́рка — медогонка
    • Межівник — той, хто має поруч землю, межа в межу
    • Мей — румунське фамільярне слово при звертанні
    • Мелай — кукурудза
    • Мелеструватися — скаржитися
    • Мельдува́ти — доповідати, повідомляти владу, сповіщати, доносити
    • Мельниця — млин
    • Ментив — швидка медична допомога
    • Мерза — гидота
    • Мерша — мертвечина
    • Мете — будете
    • Метер — центнер
    • Метиця — мука, що вимітається, коли піднімають млиновий камінь
    • Меч — кидай
    • Меш (він ме, вони муть) — будеш
    • Мешти — туфлі
    • Мигичка — мжичка, мряка, дрібний дощик
    • Миґла — складометр
    • Ми́дниця — велика лужена миска (для миття), велика господарська миска
    • Ми́кати — виривати, скубти
    • Микатись — тинятись
    • Микнути — скубнути
    • Миро́м — по-доброму
    • Мичка — шнурок з клоччя; штука лляного або конопляного прядива, з якого пряли веретеном або на прядці нитки
    • Мишиніна — сало з м’ясом
    • Мізельний палець — мізинець
    • Мізерний — мізинний (палець)
    • Мізилний палець — мізинець
    • Мілоч — дрібні гроші
    • Мінити — обіцяти
    • Міні — мені
    • Міто́вка — мітла
    • Міціцький — малюсінький
    • Мішанина — страва, м’ясо, варене разом з салом і приправлене перцем
    • Мішати — заважати
    • Міща — торбина
    • Міщулик — торбинка
    • Міщу́р — міщанин, мешканець міста
    • Млака — мочар, заболочена земля, багниста земля
    • Млива — зерно, злагоджене до млина
    • Мливо — зерно для помелу; щойно змелена мука
    • Млинець — млинок
    • Мої — моє
    • Мой — простацький (фамільярний) вигук при звертанні
    • Молнія — блискавка
    • Мор(ґ, г) — міра площі землі, що дорівнює 0,56 га
    • Мори — хвороби
    • Моркотати — бурчати
    • Москалики — тюлька
    • Мо́цний — міцний, сильний
    • Мо́цно — добряче, сильно
    • Мочела — мочар, багно
    • Мочи — могти
    • Моша — жінка, яка приймає пологи
    • Моше́нка — гаманець з баранячої калитки
    • Мошкоро́дити — шарудіти
    • Мрак — мряка
    • Мругнути — моргнути
    • Мунду́р — військова форма, уніформа, однострій; одяг
    • Муриндель — мурашка
    • Муро́вий — сміливий і зухвалий, зухвалий і нахабний
    • Муші́я — велике, панське землеволодіння, майно (земельне)

    Н

    • На все — назавжди
    • На збит говорити — знущатися
    • На мус — примусово
    • На фоні — на тлі
    • На четвереньки стати — рачки стати
    • Набізовно — напевно
    • Наблюдати — спостерігати
    • Набор дати — дати в борг, без грошей
    • Наборсучитися — набурмоситися
    • Набува́тися — гарно проводити час; милуватися
    • Набутки — гуляння
    • Наважитися — наполягти, напосістися
    • На́видіти — любити, прихильно ставитися
    • Навидітися — бути прихильним один до одного
    • Наві́кіті — на змагання
    • Навкі́рки — наперекір
    • Навра́з — назавжди
    • Навстрі́ть — назустріч
    • Навт(є, я)митися — наскучити, набриднути
    • Навхтема — назавжди
    • Нагая — гола
    • Нагили́ти — нарадити щось комусь
    • Наги́лювати — нараджувати комусь щось непотрібне
    • На́гло — раптово, зненацька
    • Нагору — на горище
    • Нагрузити — навантажити
    • Нада — треба
    • Надавати — наполягати
    • Надибати — знайти
    • Надибувати — знаходити, зустрічати
    • Наді́жна — вагітна, тільна (корова)
    • Надіжний — впевнений
    • Надоли́ну — вниз
    • Назуп’ять — лицем назад
    • Наїсно — навмисно
    • Най — хай, нехай
    • Най, няй — хай
    • Найми́тися — найнятися
    • Наймитя — наймити
    • Найпу́щий — найгірший
    • Найти́ся — зустрітись
    • Накавулити — написати щось незрозумілими кривулями
    • Наказувати — карати
    • Наклебта́ти — звести наклеп
    • Наколи́ — коли; після того як
    • Накорпа́ти — потроху назбирати, накопичити
    • Наладити — підготувати
    • Наладитися — налякатися
    • Наладувати — навантажити
    • Намість — замість
    • Нанашка — хрещена мами
    • Нана́шка — хрещена мати
    • Нана́шко — хрещений батько
    • Наникнутися — натрапити
    • Наостріт — напередодні
    • Наостріть — назустріч
    • Напаровати — назбирати, зекономити
    • Напахатися — нанюхатися
    • Наперебесаг — нав’ючення на верхового коня внтажу, коли два мішки звисають з двох боків сідла
    • Наперебисадки — через плече, одна торба за спиною, друга
    • Напе́ртися — упертися, особливо наполягати на чомусь
    • Напирати — просити
    • Напоперек — навпростець
    • Направець — навпростець
    • Направці — навпростець
    • Напригото́ві — напоготові
    • Напропале — напризволяще
    • Напря́тати — назбирати
    • Напу́дитися — налякатися
    • Нарадів — завдання
    • Нара́з — зразу; раптом
    • Нарачки — рачки
    • На́рік — наступного року
    • Нарозумитися — набратися розуму
    • Нароком — навмисно
    • Нарошне — навмисно
    • Нару́чувати — рекомендувати когось
    • Наскоро — якщо
    • Наслідство — спадок
    • Настояти — наполягти
    • Натина — бадилля; лобода
    • Натще — не ївши
    • Нафта — гас
    • Находка — знахідка
    • Нахтема — назавжди
    • Нацапки — рачки
    • Начасниче́ний — приправлений часником
    • Начини́ти — понароджувати, народити
    • Начиня — посуда
    • Нашпарува́ти — зекономити, запастись
    • Наштукувати — доточити
    • Наюдити — підбурити, намовити на щось недобре
    • Наяти — найняти
    • Наятися — найнятися
    • Не бай — нічого, не біда
    • Не є — нема
    • Не любитися — не подобатися
    • Не стало косту — не стало змоги
    • Невбо́рзі — невдовзі, незабаром
    • Невзначай — ненароком
    • Неві́льно — не можна, заборонено
    • Невіста — невістка; дружина брата, братова
    • Невмінько́во — ненароком, ненавмисне
    • Невміятниця — така, що нічого не вміє
    • Невольно — не можна, не дозволено
    • Невтельопний — непутящий
    • Недалекий — дурний
    • Недивний — непоказний
    • Недомотаний — придуркуватий, недостатньо розумний
    • Незабавка — незабаром
    • Незви́клий — незвичайний
    • Нездалий — негодящий
    • Ней — нехай
    • Нема мочі — нема сили
    • Немо́ж — неможливо
    • Неназдога́дь — непомітно
    • Нензний — нужденний
    • Ненько — тато
    • Неньо — тато
    • Не́ньо, ненько — тато, татко
    • Непосидкий — непосидючий
    • Непутниця — така, що нічого до пуття не зробить
    • Несідка — квочка
    • Нетлеханя — ледащиця
    • Нетруднийчорт
    • Неукий — невчений
    • Нехарапутний — непоказний і непутящий; не такий, як треба
    • Нехарний — відворотний, противний
    • Нешній — сьогоднішній
    • Никус — нічого
    • Ниніка — нині, сьогодні
    • Нинька — сьогодні
    • Ниньки — сьогодні
    • Нирну — пірну
    • Ниська — сьогодні
    • Нич — нічого
    • Нівро́ток — бідняк
    • Ніж — поки
    • Ніже — поки
    • Ніжень — поки
    • Ні́жка — низка
    • Ніклея — нечупара, ледащиця
    • Нікогогіч — нікого-нікого
    • Нім — поки, ледь
    • Ніт — ні, нема
    • Ніц — цілком, зовсім; нічого;
    • Ніц а ніц — анічогісінько
    • Нічогі́ч — нічогісінько
    • Нічогогі́ч — нічогісінько
    • Нічогоріч — нічогісінько
    • Но — але
    • Новинка — газета
    • Ногавиці — штани
    • Ножик-цизорик — складаний ножик
    • Нора́ — нора; джерело води
    • Нори́чка — джерельце
    • Нотаруш — нотаріус
    • Но́ша — одяг
    • Нуждува́тися — журитися, нудитися, сумувати
    • Нужний — нужденний, обдертий
    • Ну́рка штрикнути — пірнути
    • Ню — неї
    • Ня — мене; ні
    • Няньо — тато, батько

    О

    • Оба — обидва
    • Обаринець — бублик
    • Обглодана — обдерта
    • Обгорати — зорати
    • Оберліхт — кватирка у вікні для провітрювання
    • Обзор́ини — оглядини
    • Обід — поминки або святкова учта
    • Обідниця — та, що покривдила, кривдниця
    • Обі́здритися — озирнутись
    • Обійстя — господарство; двір
    • Обіска́ти — шукати на голові паразитів
    • Обіч — схил
    • Облак — вікно
    • Облектися — одягтися
    • Облок — вікно
    • Обме́тиця — рештки борошна, які обмітають з жорен
    • Оболок — вікно
    • Обора — огороджене подвір’я
    • Обо́ра — господарське подвір’я, обгороджене подвір’я
    • Оборіжець (здрібн. від оборіг) — повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін
    • Оботи́тися — піклуватися, турбуватися
    • Обрадувати — пограбувати
    • Обротя́нка — вуздечка
    • Обрус — скатертина, рушник
    • Обсилити — 1. обняти. 2.обв’язати
    • Обсмотри́ти — обмацати
    • Обставатися — залишатися
    • Обха́яти — привести до ладу
    • Обхі́дниця — служниця, яка доглядає тяжкохворого
    • Обходи́ти — доглядати
    • Обшаря — обійстя
    • Обшацовати — оцінити, скласти ціну
    • Обшкалюва́ти — обдряпати
    • Овріяш — великан, велетень
    • Ода’я — належна комусь велика ділянка землі
    • Одводити — відмовляти, відговорювати
    • Одгрібатися — відпиратися
    • Оде — он, ось, ось тут
    • Оде́нок — вистелене дошками горище хліва; стіжок снопів
    • Оди — ось
    • Одкуда — звідки
    • Однажди — одного разу
    • Одсіль — звідси
    • Одталанькуватися — відмовлятися, відпиратися
    • Одфіглюватися — оджартуватися
    • Ожелю́д — жолудь
    • Ожолуди — жолуддя
    • Ожулю́д — жолудь
    • О́зде — ось тут
    • Озми́тм — взяти
    • Окі́п — насипаний горбок, шанець, рів
    • О́ко — міра об’єму хмільних напоїв, що дорівнює 1—1,5 л; пляшка такої місткості
    • Околі́т — сніп соломи
    • Околотник — солом’яний кошик для збіжжя
    • Окоман — економ
    • Окописько — єврейський цвинтар
    • Окроме — окремо
    • Оліти — воліти, хотіли
    • Омбрела — парасоля
    • Оп’ять — знову
    • Опалки — торба, з якої годували коней
    • Опара́т — верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння
    • Опарати — вбрання священика під час богослужіння
    • Опасатися — підперезатися
    • Опідлити — образити й принизити людину («Колгоспник
    • Опілка — торба, з якої годували коней
    • Оплі́т — обгороджений плотом стіжок; площа, з якої можна накосити сіна
    • Оплоші́ти — ослабнути, затихнути, заспокоїтися, посмирніти
    • Опри́шок — народний месник; розбійник, злодій
    • Опроважа́ти — освячувати
    • Опрошкувати — іти навпростець
    • О́пуд — опудало
    • Ордона́нс — денщик, або ординарець, в офіцера
    • Орій — орач
    • Орсаг — держава
    • Ору́да — закуплені; придбані речі
    • Ору́дувати — облаштовувати справу; придбати щось
    • Оружіє — зброя
    • О́рчик — дерев’яний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці
    • Осе́льниця — гусениця
    • Осипка — зернові відходи
    • Оскілько — оскільки
    • Ослободи́ти — звільнити, визволити
    • Ослон — смертне ложе
    • Остальні — інші
    • Осторо́га — охорона, сторожа, варта
    • Остра стрільниця — стрілецькі змагання
    • О́стрий — жвавий, енергійний
    • Остри́тися — різко, погрозливо говорити
    • Остріва́ — кілок зі сучками для просушування скошеної трави
    • Острішок — стріха
    • О́стро — сердито, зі злістю
    • Остров — кілок з сучками, на якому просушують траву
    • О́тпуст — храмове свято
    • Отріб — нутрощі з живота
    • Оттуда — звідти
    • Офензива — наступ
    • Оферма — ледащо
    • Охабити — охаяти
    • Охапок — оберемок
    • Охотник — мисливець
    • Охри́нути — опритомніти
    • Очоловічитися — оженитися
    • Ощип’я — корж
    • Ощипля — великий корж
    • Ощипок — пласка хлібина, великий корж

    П

    • П’яц — ринок, майдан
    • Павіз — мари
    • Павлин — павич
    • Па́дочку — простонародне звертання у гуцулів
    • Паздеро — костриця
    • Паздір’я — костриця
    • Па́зити — пильнувати, стерегти
    • Пак — потім; далі
    • Па́ка — великий ящик
    • Пакташа — військова сумка
    • Паленка — горілка
    • Паленя — корж
    • Пам’ятни́к — ворожбит
    • Пандлик — клапоть
    • Пантлик — стрічка
    • Пантрати — стерегти
    • Пантрува́ти — стежити, пильнувати, слідкувати, підстерігати, стерегти
    • Папаха — пачка сушеного листового тютюну
    • Папуш, папуша — пачка висушених тютюнових листків, також пачка грошей
    • Папуша — пачка сушеного листового тютюну
    • Парадний — гарний
    • Парастас — панахида
    • Парна — подушка, перина
    • Парно — гаряче
    • Парувати — готувати
    • Парце́ля — невелика ділянка землі
    • Пасак — пастух
    • Пасерб — у сім’ї чоловіків син
    • Пасеці — пасеться
    • Пасільни́к — пасіка
    • Пасія — злість
    • Пасоля — квасоля
    • Пастівни́к — пасовище
    • Пастушка — пасіння худоби
    • Пательня — сковорідка
    • Пати́к — палиця, шматок дерева, дрючок, ломака, поліно
    • Патичо́к — палиця, паличка
    • Патрафіль — єпітрахіль
    • Патрахі́ль — покривало, яким піп покриває голову віруючого під час сповіді
    • Па́хати — нюхати
    • Паци́ти — зазнати чогось небажаного, поганого; пережити щось небажане і неприємне
    • Пацьо́рка — намистина
    • Пацюк — кабан
    • Пацю́к — порося, свиня, кабан
    • Паця — порося
    • Пачмаги — штани із домотканого полотна
    • Пашня — зерно
    • Пеленки́ — пелюшки
    • Пеньґо — угорська грошова одиниця
    • Пе́рвий брат — двоюрідний брат
    • Переверечи — перекинути
    • Переверла — перекинула
    • Переверни — перекинути
    • Переверчи — перекинути
    • Переви́діти — передбачити
    • Перевити — переповити
    • Перевитити — перевершити
    • Перегодом — невдовзі
    • Перегодя — незабаром, невдовзі, за деякий час
    • Перегрозки — переїди
    • Передднина — світанок
    • Передерійка — перекупка
    • Передснічний — той, що був позаминулого вечора
    • Передтогідний — позаторішній
    • Переїхати — переїжджати
    • Переки́нути(ся) — перевтілити(сь); впасти
    • Перекицкатися — робити сальто, перевертатися через голову
    • Перекоси — покоси
    • Переметуватися — перекидатися
    • Перепу́дитися — перелякатися
    • Перерубка — половина бесаг
    • Перестати — перестріти; перейти когось з недобрим наміром, перейти когось на дорозі та зупинити його
    • Перечеряти — поміняти
    • Пере́читися — сперечатись
    • Перечувати — перепитувати, довідуватися
    • Перський — спритний, бистрий
    • Пертурбації — раптові небажані зміни в тій чи іншій спільноті людей, які йдуть одна за одною
    • Перце́ — здрібніле від «перо»
    • Перчатки — рукавички
    • Пе́рший раз — спочатку
    • Песя́ — щеня
    • Песячка — собачий послід
    • Петек — верхня одежина з домотканого сукна, верхня вовняна одежа
    • Петелька — мотуз, вірьовка
    • Печи — пекти
    • Печина — перегоріла глиняна замазка в печі
    • Пе́чисько — місце, де колись була піч, руїни з печі
    • Пешка — стежка
    • Пивни́ця — підвал, погріб, льох
    • Пизи — галушки
    • Пил — тирса з-під пили
    • Пиливня — стодола
    • Пилипова́н — старообрядець
    • Пилува́ти(ся) — квапити(ся)
    • Пиняво — мляво
    • Пи́рга — стара потворна людина
    • Пироги — вареники
    • Писок — рот, морда
    • Питух — півень
    • Пищалка — сопілка
    • Пі́вкати — вищати, пищати
    • Півметра — півцентнера
    • Півничок — глиняний кухлик
    • Півтретя — два з половиною
    • Півчварта — три з половиною
    • Пігулка — таблетка
    • Піґліці — різновид ковбаси
    • Під — горище (род. відм. поду)
    • Під голов’я — під голови, в узголів’я
    • Підбива́ти — готувати їжу
    • Підверли — підкинули
    • Піддах — піддашшя, господарська прибудова
    • Піді́здрити (підо́здрити) — підглянути
    • Підковиряти — підколупати
    • Підкуси́ти — спокусити
    • Підмага́ти — доростати, дозрівати (про вік людини)
    • Підми́ти — зловити
    • Підмі́т — невелика господарська прибудова
    • Підмі́тувати — підкидати
    • Піднайти — спокусити (жінку)
    • Підоздріти — піддивитися, підглянути
    • Підойми́ти — підняти
    • Підпалок — великий круглий корж
    • Підпеньки — опеньки
    • Підполоч — горизонтальна виїмка
    • Підси́пати — покласти яйця під квочку
    • Підсіння — ґанок
    • Підтрою́дити — підмовити, підбурити
    • Пі́зьма — вороже ставлення до когось
    • Піймити — піймати, зловити,пообіцяти
    • Піл — збитий з дощок поміст на чотирьох кілках, де влаштовували постіль
    • Піпа — люлька
    • Пірчина — пір’їна
    • Пірчити — бити, лупцювати
    • Пітаєці — питається
    • Піхана — товчена в ступі
    • Піхту́рка — стежка
    • Піхурка — стежка
    • Пішник — стежка
    • Пі́яти — кукурікати
    • Плави́ння — колода і гілки, принесені повінню
    • Плай — чиста від лісу лука в горах
    • Планетник — ворожбит-ясновидець
    • Плат — хустина, хустка
    • Платина — хустина
    • Плати́нка — хустинка, носовичок
    • Плаття — спідній одяг, білизна
    • Плахта — рядно
    • Плахту́ра — рядно
    • Плекати — годувати дитину груддю
    • Пленкач — теслярська сокира
    • Плескати — говорити зайве
    • Плече — годує груддю (дитину)
    • Пливати — плавати
    • Плигать — стрибати
    • Плигнути — стрибнути
    • Пліт — тин, огорожа
    • Пло́ва — злива
    • Плотня — теслярня
    • Плохо — погано
    • Плуганитися — волочитися
    • Пльо́нтир — поверх
    • Пльонтро — поверх
    • Плякатися — годуватися материнським молоком, ссати матір
    • Пляц — місце, ділянка
    • Побанувати — пожалкувати, пожуритися
    • Побережни́к — лісник
    • Побивати — покривати дах ґонтою
    • Побиратися — бідувати, жебрати
    • Побідити — покривдити
    • Побішниця — дерев’яна ніжка в ліжку
    • Поблагодарить — подякувати
    • Побожити — взяти від когось клятву
    • Побратим — коханець
    • Повала — стеля
    • Повважай — приглянь
    • Пове́рх — понад
    • Повеснувати — провести весняні посівні роботи в полі або на городі
    • Пови́діти — побачити
    • Повимотувати — повикидати
    • Повита́тись — привітатись
    • Повитуха — баба, що приймала пологи
    • Повіємо — прядиво
    • Пові́з — екіпаж, візок
    • Пові́смо — прядиво, пряжа
    • Повісти — сказати
    • Повітка — піддашшя; примішення для тварин
    • По́вниця — дарування грошей молодим на весіллі; момент весілля, коли гості обдаровують молодих
    • Повозка — віз
    • Повшехний — загальний
    • Погар — келих, склянка
    • Поглипати — поглядати, позирати
    • Погодити — почекати
    • Погончений — покритий ґонтою (дах)
    • Пого́стити — зазнати чогось
    • Погріб — похорон
    • Подбой — дах
    • Подвоїти — лицемірно повестися
    • Поді́бний — гарний
    • Подовий — той, що на горищі
    • Подо́к — місце у млині, де встановлені жорна; горище
    • Подо́ля — долина
    • Подорожни́к — спориш
    • По́дря — горище над стайнею
    • Подуркати — постукати
    • Подушитися — міцно обнятися
    • Подяний — той, що на горищі
    • Поєди́нче — окремо, роздільно
    • Пожмакати — попрати
    • Позапря́тувати — поприбирати
    • Позарився — спокусився
    • Позбирати — вбрати, одягнути
    • Позвідатися — запитати, попитатися
    • Поздоровитися — привітатися
    • Позирати — дивитися
    • Позна — непорядок
    • Поїмати — зловити
    • Показати рака — втекти
    • Показитися — побитися, поламатися
    • По́клад — палуба
    • Поклопкати — постукати
    • Покмітити — помітити
    • Поковтати — постукати
    • Покрадеми — крадькома
    • Покрадоми — крадькома
    • Покрадьки — крадькома
    • Покрасіти — похорошіти
    • Покровець — домоткана ковдра, рядно
    • Покропив’яник — байстрюк
    • Покунтетува́тися — задовольнитися
    • Поку́татися — позбутися
    • Поку́шати — покуштувати
    • Полакомитися — спокуситися
    • Поличкува́ти — бити по лиці
    • Поли́чник — ляпас
    • Полівити — поступитися, пом’якшити свою позицію, попустити, полегшати (при недузі)
    • Полі́г — скошена трава
    • Політок — урожайний рік на якусь культуру, наприклад, політок на картофлі
    • Полови́к — шуліка, яструб
    • Половиця — половина
    • Половник — приміщення для соломи й полови
    • Полокати — прати
    • Полонина — високогірне пасовище
    • Полотенце — рушник
    • Полу́бічок — велика бочка
    • Полу́дне — південь
    • Полу́днє — полудень
    • Польо́вання — полювання
    • Полюбитися — сподобатися
    • Полярос — гаманець
    • Пома́на — вечеря, яку несли у різдвяний вечір сусідам і близьким; дарунки за упокій померлого
    • Помінити — пообіцяти
    • Помі́р — велика смертність, пошесть, мор
    • Помняцкати — пом’яти
    • Помочи́ — помогти
    • Помуцувати — попробувати на чомусь силу
    • Понамітувати — понакидати
    • Пониська — понині
    • Поніж — пристрій, за допомогою якого, наступаючи ногою, колишуть колиску або тчуть на верстаті
    • Пообіськати — пошукати паразитів у когось на голові
    • Попахати — понюхати
    • Попилуватися — поквапитися попри них, понад ними
    • Попиняти — посварити
    • Попісні́ти — спохмурніти
    • По́плавець — пліт (засіб пересування по воді)
    • Поплекати — погодувати материнським молоком
    • Попозирати — подивитися
    • Попри́ — понад
    • Попригуртовувати — поприв’язувати
    • Попризиратися — придивитися
    • Попризиркуватися — придивитися
    • Поприкаш — м’ясна страва з перцем
    • Попру́жка — жіночий пояс з грубої кольорової пряжі; крайка
    • Попря́тати — прибрати
    • Попуцувати — почистити до блиску
    • Пораятися — поратися
    • Поре́кло — прізвище
    • Поренче — бильце ліжка
    • Пород, породи — пологи
    • Пороздівати — порозтрачувати
    • Порозпукуваний — порозтріскуваний
    • Порох, порохи́ — пилюка
    • По́рсти — кинутися, взятися до чогось
    • Портки — полотняні штани
    • Портяниці — полотняні штани
    • Порція — чарка
    • Посеквестровати — переписати з метою конфіскації
    • Посеквестувати — провести опис майна
    • Посмотрити — помацати
    • Поснічати — постити
    • Поспацируватися — прогулятися, пройтися
    • Постав — сукно, покривало
    • Постає(м, н)не — платня за постій коней
    • Постара́ти — придбати, набути
    • Постерунковий — жандарм з постерунку
    • Постеру́нок — жандармський пост за Польщі
    • Посторонки — вірьовки, якими прикріплювалася упряж до орчиків
    • Посторцювати — поставити сторч
    • Поструг — риба форель
    • Пота́ти — (перен.) розтанути, зникнути
    • Пота́хнути — осісти
    • Потермосати — потрусити, похитати, потрясти
    • Потік — струмок
    • Потічок — струмок
    • Потолок — стеля
    • Поторгатися — порватися
    • Пото́чина — струмок
    • Потрав — страва
    • Потра́фити — зуміти
    • Потрі́бний — працьовитий, роботящий, енергійний
    • Поть — наказова форма від «іти»
    • По́тя — пташеня
    • Потягати — бути спроможним
    • По́тятко — пташеня, пташечка
    • Потячий — пташиний
    • Похва — піхви (для шаблі)
    • Походка — хода
    • Похожа́лий — старший, досвідчений
    • Поцоркати — побрязкати
    • Поцотікати — погойдати
    • Поче́сне — дарунки, що їх підносить молода під час весілля рідні молодого; момент весільного обряду, коли обдаровують молодих
    • Починок — веретено з напряденою пряжею
    • Почитати — шанувати
    • По́чогом — волоком
    • Почтувати — пригощати
    • Пошкобортати — поколупатися
    • Пошкромити — поранити, поцарапати
    • Пошпотатися — спіткнутися
    • Пошти — майже
    • Пощо — нащо
    • Поюдити людей — внести між люди незгоду
    • Появляця — з’являтися
    • Правдитися — перечитися
    • Пра́вий — прямий, простий
    • Правитися — поправлятися, набирати ваги
    • Право — (напрямок) просто
    • Правцювати — іти навпростець
    • Пражи́на — хворостина, жердина; міра довжини
    • Празник — свято
    • Прайник — дерев’яний брусок з рубцями для вибивання білизни при пранні
    • Прало — кам’яна плита при березі річки, на якій жінки прали білизну
    • Праник — дерев’яний брусок з рубцями для вибивання білизни при пранні
    • Працівний — стомлений працею
    • Прач — праник з дерева для прання
    • Прачка — місце на річці, де прали
    • Прашівник — сапалник
    • Прашува́ти — сапати просапну культуру
    • Праща́та — праправнуки, діти правнуків, нащадки
    • Пращеня́та — діти пращат
    • Предложить — запропонувати
    • Препина́ція — корчма
    • Преступитися — розступитися
    • Прецінь — власне
    • Преч — геть, збоку
    • Прибага́ти — придумувати
    • Приба́гнути — забажати
    • Привез — привіз
    • Привій — ремінь або шнурок для прив’язування чогось
    • Пригісне — бенкетування на честь повернення додому когось рідного
    • Придзі́нькуватися — привітатися
    • Приїхати — приїжджати
    • Прийменник — ворожбит
    • Прийми́ти — прийняти
    • Прийти́ зна́ти — відвідати
    • Приказувати — розказувати, розповідати
    • Прикімарив — задрімав
    • Приключка — привід
    • Приклякнути — стати навколішки
    • Прикучува́ти — привести
    • Прилагодити — зробити
    • Прилиґнути — проковтнути
    • Примикати — глушити (вуха)
    • Примівни́к — ворожбит, знахар
    • Примівниця — ворожка
    • Прине́жда — лиха пригода, лиха година
    • Прип’ятися — прив’язатися
    • Припасувати — примірити
    • Припрятувати — прибирати
    • Приректи — поклястися
    • Пририхтовати — прилагодити
    • Присили́ти — прив’язати
    • Прислопити — придавати
    • Прислянка — лежанка
    • Присоглашати — запрошувати
    • При́спа — призьба, невисокий насип уздовж стін хати знадвору
    • Приспо́дня — пекло
    • Пристайка — жінка або дівчина, до якої можна пристати в прийми
    • Пристара́ти — придбати
    • Приста́ти — погодитись
    • Пристрітити — зустріти
    • Притворитися — прикинутися
    • Притринижитися — пристати, приєднатися
    • Прихі́д — дохід
    • Причекнути — присісти
    • Причинувата — причинна, тобто така, що з горя великого з розуму зійшла
    • Прияти — прийняти
    • Прияти дяку — набратися охоти
    • Пробудиласи — прокинулася
    • Пробу́тчик — той, з ким приємно проводити час
    • Провізор — старший церковний братчик
    • Провізорично — поверхово (щось обстежити чи досліджувати)
    • Провізорія — чиновники з суду
    • Прогнав — послав
    • Прозвище — прізвище
    • Пронір — потік, струмок
    • Прости́б(і, іг) — дякую, спасибі
    • Простибува́ти — дякувати
    • Простогалина — галявина
    • Прохватитися — прокинутися від сну
    • Процесія — церковна корогва
    • Процесуватися — судитися в суді
    • Прочутити — привести когось до свідомості після непритомності
    • Прочути́тися — очуняти
    • Прошка́питися — провинитися, проштрафитися
    • Прошкувати — ходити инавпростець
    • Прошума́тися — прокинутись від сну
    • Прощений би — примовка на знак пошани при згадці про покійника
    • Прудкувати — іти водою, не знаючи броду
    • Пручітай — прочитай
    • Прядки — вечорниці
    • Прятати — збирати щось
    • Пряшни́к — веретено з напряденими нитками
    • Псик — песик
    • Псиня — щеня
    • Пструг — форель
    • Псячка — собачий кал
    • Публікат — оголошення
    • Пугурець — пугач
    • Пуд — російська міра ваги, 16 кг
    • Пуде́лко — коробочка
    • Пудж(а, я)ти — лякати
    • Пудлові сани — мальовані закриті сани
    • Пу́дно — страшно, лячно
    • Пу́ж(а, я)ти — лякати
    • Пу́жално — руків’я батога
    • Пукалка — рушниця
    • Пу́кало — (зневажл.) рушниця
    • Пу́кати — стукати; розриватися; тріскати
    • Пукнути — тріснути
    • Пулькатий — вирячкуватий
    • Пуля́рець — гаманець
    • Пуляру(с, ш) — гаманець
    • Пуля́рчик — гаманець
    • Пу́рця показати — втерти комусь носа, зробити щось особливе
    • Пуслань — посаг
    • Путаки — пута
    • Путати — лякати
    • Путник — подорожній
    • Пу́тня — відро
    • Пух — сопух, поганий запах, дух
    • Пу́цар — чистильник взуття
    • Пуцува́ти — чистити (коня, взуття тощо), чистити до блиску
    • Пу́шка — гвинтівка, рушниця
    • Пушкар — стрілець, мисливець
    • Пуще — гірше
    • Пущий — гірший

    Р

    • Раб(о, у)вати — грабувати
    • Рабин — віровчитель і керівник єврейської громади
    • Раз — зовсім
    • Райбати — прати
    • Райтувати — їхати верхи на коні
    • Рамат — ганчірка
    • Рама́ття — дрантя
    • Рампасовий — сап’яновий
    • Расовий — породистий
    • Раубшіцер — браконьєр
    • Рафа — залізна шина на колесі у возі
    • Ревере́нда — ряса
    • Реґіме́нт — полк найманого війська
    • Резколеця — розколеться
    • Рейвах — безлад
    • Рейза — мандрівка, подорож
    • Реклик — піджак з грубої шерсті
    • Рекоме — диван, софа
    • Ре́тівка — дерев’яна посудина
    • Рехлик — куртка, піджак
    • Речине́ць — строк
    • Рибалка — риболовля
    • Риж — рис
    • Ри́нка — кругла череп’яна посудина, макітра, каструля
    • Ринський — австрійська грошова одиниця флорин
    • Ри́нський — народна назва австрійської грошової одиниці крони
    • Ри́па — яр
    • Риска́ль — заступ
    • Ритю БИТИ — копитами бити
    • Рихтувати — лаштувати
    • Рихтува́ти(ся) — організувати(ся), готувати(ся); лагодити, злагоджувати
    • Різанки — тирса з-під пили
    • Різувати — спускати з гори вниз колоди
    • Ріпа — картопля
    • Ріпак — реп’ях
    • Ріска — гілляка
    • Річник — строкар на рік
    • Ріща — хворост
    • Ріщя — обрубане з дерева велике гілля
    • Робак, робака — роботящий чоловік
    • Робі́тний — роботящий, працьовитий
    • Ровінь — рівнина
    • Ровіньця — галявина
    • Рогантина — тюль
    • Родитися — родичатися
    • Ро́дичі — батьки
    • Родовитий — вроджений
    • Розбіглиси — розбіглися
    • Розболіка́ти — роздягати
    • Розболочи́ти(ся) — роздягнути(ся)
    • Розбринзити — розтріпати
    • Розвита́тись — розпрощатись
    • Розвити — розгорнути
    • Розвіта́тися — розпрощатися
    • Розволіка́тися — роздягатись
    • Розга — різка
    • Розгорнутий — роздягнутий (без верхнього одягу)
    • Розгорну́тися — роздягнутись
    • Розгортатися — скидати з себе верхній одяг
    • Роздякуватися — розпрощатися
    • Розжорни́ти — розмолоти
    • Ро́зказ — наказ, команда, дозвіл, розпорядження
    • Розка́зувати — наказувати, розпоряджатись, командувати
    • Розминути — розтратити (гроші)
    • Розпарцелюва́ти — розділити земельну площу на ділянки
    • Розпасіюватися — розлютитися, розізлитися
    • Розпі́рити — розчепірити
    • Розсипа́тися — упадати
    • Розсі́стися — тріснути і розвалитися
    • Розталюва́ти — розмістити
    • Розтірятися — розгубитися
    • Розшолопати — зрозуміти
    • Розшпінькати — розстебнути
    • Розщибатися — боротися
    • Рокови́й — річний
    • Романсува́ти — мати любовний зв’язок
    • Ромото́к — шматина-пов’язка
    • Ропцак — рюкзак, заплічний мішок
    • Роска́ль — риска́ль, заступ, лопата
    • Росохате дерево — дерево, стовбур якого розділяється вгорі на два-три стовбури
    • Росоха́тий — розлогий
    • Ростояніє — віддаль
    • Ро́чник — термін
    • Роштиї — грати
    • Рубатка — шматина
    • Рубатки — дрантя
    • Рубаття — дрантя
    • Ружжо — рушниця
    • Рукав’янка — вишивана жіноча сорочка з довгими рукавами
    • Рум — ром
    • Рундзя — дрантя
    • Ру́нтати — рухати
    • Рунтатися — борсатися
    • Рупа — яма для картоплі
    • Ру́пцак — наплічник, рюкзак, заплічний мішок
    • Рупцачина — рюкзак, заплічний мішок
    • Ру́ти (рую, руєш) — ревти, рикати
    • Ряд (за рядом) — порядок; поспіль
    • Рядо́к — низка (про намисто)
    • Рянда — шматина
    • Ряндюх — ганчірник

    С

    • Сабатушка — вид горілки за Польщі
    • Сабаш — єврейське свято
    • Савтир — псалтир
    • Савтиря — псалтир
    • Сагадов — заїзд
    • Сак — сіть
    • Салатура — мочар
    • Сала́ш — отара, місце утримання овець на полонині
    • Са́ля — зала
    • Саме головне — найголовніше
    • Самосад — тютюн, вирощений на власному городі курця
    • Самотіжно — самотужки
    • Самотока — пристрій для змотування ниток
    • Самоту́жка — ручні санки
    • Самотяж — самотужки
    • Сапожник — швець
    • Сара — халява в чоботі
    • Сара́ка — (жін.) бідолаха, бідний, бідолашний
    • Сара́ку — (чол.) бідняк, бідолаха
    • Сарахман — бідолаха
    • Сарда́к — гуцульська коротка верхня прикрашена коротка одежина (куртка) з домотканого сукна
    • Сачок — тепла куртка
    • Свада — сварка
    • Свайба — весілля
    • Свальба — весілля
    • Свекра — свекруха
    • Свершо́к — цвіркун
    • Свиня́к — послід свині
    • Свитка — сукня
    • Свірки — ялини
    • Свому — своєму
    • Святе́ць — святий
    • Селег — селезень
    • Сендзьо — суддя
    • Сендзя — суддя
    • Сервус — приятелювання, панібратство, привітання потиском руки
    • Середдорожжя — роздоріжжя
    • Серсам — інструмент
    • Сершун — шершень
    • Сестрінець — сестрин син
    • Сибі́рковий — смушковий
    • Сивни́й — рясний (про врожай)
    • Си́гла — густий ліс, що прилягає до полонини
    • Сиготіти — тремтіти
    • Силяти — прив’язувати
    • Сим — цим
    • Симбр(и́, о́)ля — заробітна платня
    • Синжапка — мала пляшка горілки (по-турецьки
    • Синоцвіт — волошка
    • Синтирува́ти — провести новобранця через медичну комісію, взяти на військову комісію
    • Сипжапа — мала пляшка горілки (по-турецьки
    • Сирба — румунський танець
    • Сировий — сирий
    • Сирохман — бідняк, бідолаха; сирота
    • Сівба — зібраний урожай
    • Сійчас — зараз
    • Сікатися — шукати паразитів на голові у когось
    • Сікори — осокори
    • Сімйою — сім’єю
    • Сімня — сім’я
    • Сірки — сірники
    • Січас — зараз
    • Сказитися — побитися, поламатися, розбитися (про посудину абощо)
    • Скала́ — крутий схил гори
    • Скалля — тріски, скалки
    • Ска́меніти — скам’яніти
    • Скапа́ти — уникнути чогось небажаного, врятуватися
    • Скарбонка — скринька
    • Скарідуватися — бридитися
    • Скільтувати — витратити
    • Скіпчіти — загуснути
    • Скітити — знищити
    • Склеп — крамниця
    • Склепар — крамар
    • Склецок — клунок з зерном або борошном
    • Скляничка — пляшечка
    • Скля́нка — пляшка
    • Склянчина — пляшечка
    • Скобитати — лоскотати
    • Скоблина — скалка, тріска
    • Скоботати — лоскотати
    • Сковдошіти — перетворитися на жебрака
    • Скопець — дерев’яна дійниця
    • Скорбутатися — перекотитися через голову
    • Скором — скоромна їжа тваринного походження, яку віряни не їдять у піст
    • Скорух — горобина
    • Скра́клі — гра в кеглі
    • Скрепі́ття — нетрі
    • Скру́шитися — розлютитися
    • Скуботати — лоскотати
    • Скузіка́тися — кинутися в сварку
    • Скусити — спокусити
    • Ску́тати — знищити ворога
    • Скушно — нудно
    • Слабови́тий — хворобливий
    • Слєдующий — наступний
    • Слихати — чути
    • Слуп — стовп, стовпчик
    • Слупець — стовп, стовпчик
    • Случай — випадок
    • Смаженя — ячниця на молоці
    • Смекалка — винахідливість, розум
    • Смієлиси — сміялися
    • Сміттяни́й — нікчемний
    • Смолош — сопляк
    • Сно́чі — вчора увечері
    • Снять — їжа
    • Совєтувати — радити
    • Согласитися — погодитися
    • Сокота́ч — сторож
    • Сокоти́ти(ся) — стерегти(ся), берегти(ся), сторожувати, вартувати, стерегти, пильнувати, оберігати
    • Сокоти́ти(ся) виду — вважати, щоб не потрапити на очі
    • Сокотить — стерегти
    • Солони́на — свиняче сало
    • Солтиря — Псалтир
    • Сомар — осел
    • Сороківець — срібна монета
    • Соха — примітивний дерев’яний плуг, завезений до нас з Росії
    • Сохтирія — псалтир
    • Со́ша — вимощена каменем дорога
    • Спаплюжити — зганьбити
    • Спасувати — відступити, злякавшись абро збентежившись
    • Спацир — пішохідна прогулянка
    • Спацирува́ти — проходжатися, прогулюватися пішки
    • Спа́цір — пішохідна прогулянка
    • Сперти — зупинити
    • Спира́ти — зупиняти, спиняти, затримувати
    • Спі́ворити — заверещати
    • Спіжовий — залізний
    • Спіновий — залізний
    • Спіш — майстер, що виливає дзвони
    • Сплєтнічати — пліткувати
    • Спо́дні — штани
    • Споневіряти — марнувати
    • Споришки — порічки
    • Спортити — зіпсувати
    • Спра(к, х)тикува́ти — перевірити
    • Спри́ходу — спочатку, на початку
    • Спрятати — сховати
    • Спу́дитися — злякатися
    • Спу́за — попіл, пил
    • Спузар — палиця, якою мішають у вогні
    • Спузяний — запилений, запорошений
    • Спузяник — попелюх
    • Сріберний — срібний
    • Ста́витися — прибувати
    • Ставні — віконниці
    • Сталє́нка — сокира з доброї сталі
    • Стандари — порожнина під піччю
    • Старати — набувати, придбати
    • Стариня́ — батьки
    • Старця — старчиха, жебрачка
    • Старшук — старший за становищем серед групи людей
    • Стая — зграя; пастуша хатина на полонині
    • Стенвага — частина плуга
    • Степір’я — молоде пір’я цибулі
    • Сти́гна — літній табір чабанів з вівцями
    • Стидно — соромно
    • Стина — літній табір чабанів з вівцями
    • Стинутися — струснутися
    • Стиржія — перепалене й обвуглене бадилля
    • Сти́рта — скирта
    • Стіко — стільки
    • Стовка — сотня
    • Стойка — прилавок на базарі
    • Столе́ць — стілець
    • Столи́ця — царський або королівський палац, резиденція монарха
    • Сторошувати — чепурити, прикрашувати
    • Сторцюва́ти — ставити сторч, поставити сторч
    • Страба́ччя — гостре каміння
    • Страпатий — сучкуватий, гіллястий
    • Страховіття — страховисько
    • Страхопуд — боягуз
    • Стреби́ти — знищити
    • Стрижія — сажа, кіптява, перепалене і обвуглене бадилля
    • Стрий — дядько, брат батька
    • Стри(к, ко) — дядько, батьків брат
    • Стримбак — скалка
    • Стрина — тітка, стрикова жінка
    • Стрих — горище
    • Стрі́льба — рушниця
    • Строкар — найнятий на службу
    • Стром — дерево
    • Стру́нга — прохід у кошарі, через який пропускають поодинці овець для доїння
    • Струнка — прохід у кошарі, через який овець пропускають по одній
    • Струтити — зіпхнути, зіштовхнути
    • Струцень — пиріг
    • Стру́цень — плетений колач
    • Стрьомно — страшно
    • Стрягнути — скочити
    • Студе́ний — замерзлий
    • Студено́ — холодно
    • Студінь — холод
    • Студничок — криничка, джерело
    • Сту́дня — криниця
    • Ступанки — камені для переходу через мілку річку
    • Ступінь — крок
    • Стуря́тися — здивуватися
    • Стьобати — сьорбати
    • Судина — дерев’яні посудини: бочки, цебри, коновки тощо
    • Судни́к — дерев’яний посуд
    • Сукман — сукня
    • Сулятися — кидатися
    • Сундук — скриня
    • Суньголов — сторч головою
    • Сусік — засік
    • Сусі́ха — кочерга
    • Суть — є (множина)
    • Су́фіт — стеля
    • Сухарда — сухоребрий кінь
    • Сухо́ти — туберкульоз
    • Суши́ця — всохле дерево
    • Существо — істота
    • Схода — зразу
    • Схоронок — збереження
    • Схудобніти — збідніти
    • Ськати — вибирати воші на голові у когось; шукати

    Т

    • Т’хаті — додому, до хати
    • Табала — шкіряна сумка через плече
    • Табахєрка — коробочка для тютюну
    • Табі́вка — шкіряна сумка, яку носять через плече
    • Табла — дошка
    • Таборик — стільчик, табурет
    • Таган — палиця, на яку підвішують їжу над вогнем
    • Тагже — також
    • Тайки — потай
    • Та́йстра — гуцульська торбина (полотняна сумка), яку носять через плече
    • Тайстрина — торба через плече
    • Такой — таки
    • Таксувати — оцінювати
    • Талер — грошова одиниця
    • Талір — таріль
    • Талмуд — товста незрозуміла книга
    • Танджер — тарілка
    • Танір — тарілка
    • Та́рниця — дерев’яне сідло
    • Татка — портфель, папка
    • Та́тош (тато́ша) — казковий (чарівний) кінь з крилами
    • Та́ця — піднос
    • Тача́вка — валок для розкочування тіста; качалка
    • Тачівка — качалка
    • Ташка — портфель, сумка з мідними ґудзиками
    • Твар — лице
    • Теліяни — італійці
    • Теметів — цвинтар, кладовище
    • Теміт(ьо, ю)в — кладовище
    • Те́мний — сліпий, незрячий
    • Те́мник — темниця для ув’язнення
    • Тенґериця — кукурудза
    • Тенґеричаний — кукурудзяний
    • Теньгий — великий і сильний
    • Теньго — сильно
    • Те́ньґий (те́ньгий) — гладкий і сильний
    • Тепли́чка — тепле джерело
    • Тепша — бляшане деко для випікання хлібів, пирогів тощо
    • Теребити — рити кігтями
    • Терлиця — терниця, пристрій для вибивання волокна з сухих стебел льону й конопель
    • Те́рлиця — пристрій для вибивання волокна (прядива) з сухої соломки льону або конопель
    • Термін — повістка; судова справа
    • Терниця — пристрій для вибивання волокна з сухих стебел льону й конопель
    • Терті́ла — вантаж, мішок з вантажем на плечах
    • Терх — в’юк, вантаж, який перевозять на спині коня; навантажені бесаги, перекинуті на два боки через верхового коня
    • Тестамент — заповіт
    • Тестаме́нт — письмовий заповіт
    • Те́та — тітка
    • Течка — портфель, папка
    • Тєжко — тяжко
    • Тє́кнути — вколоти; вразити несподіванкою
    • Тили́нка — сопілка з вербової кори
    • Тирон — бригадир на лісорозробках
    • Тік — місце для молотьби; місце для боротьби
    • Тіки — тільки
    • Тіта — тітка
    • Тлумити — товкти, душити
    • Тлустий — гладкий
    • То́вар — велика рогата худоба
    • Товпуга — шмат
    • Товчка — ступа
    • Тогід — торік
    • Тогідний — торішній
    • Тоди — тоді
    • Токан — хлібний продукт з кукурудзяного борошна (інакше кулеша, мамалиґа)
    • Токма — тільки
    • Толок — товкач
    • Толо́ка — поле, що служить пасовищем; безоплатна гуртова допомога працею
    • Толочи́ти — товкти, товктися
    • Толочка — пасовисько
    • Тоня — помістя, велике господарство
    • Топанки — черевики
    • То́ргнути — смикнути
    • Торкати — тихо стукати
    • Торомба — губа
    • Тот — вказівний займенник той
    • Тота́ — вказівний займенник та
    • Тоти́ — вказівний займенник ті
    • Тоти́х — вказівний займенник тих
    • Тоті́ — вказівний займенник ті
    • Тото́ — вказівний займенник те
    • Тотош — чарівний кінь
    • Точок — пристрій в косаря, в якому лежить брусок для гостріння коси
    • Трайстра — писана торба через плече
    • Трап — швидкий біг
    • Трастівка — тонка паличка
    • Трат — тирса
    • Трафити — потрапити
    • Трафіка — тютюнова крамничка
    • Трафни́й — грішний, нечистий
    • Трачина — тирса при розпилюванні дерева
    • Тре́вка — дерев’яна цеберка
    • Трепе́та — тополя
    • Третячо́к — трирічний
    • Тринзелька — гнуздечка
    • Трійло — отрута
    • Тріло — отрута
    • Трінкбехер — келих
    • Троєний — затруєний
    • Троцька пила — пила для пиляння дощок
    • Тро́ща — очерет
    • Трудни́й — втомлений, стомлений, змучений, натруджений
    • Труйка — отрута
    • Трумбета — труба, трембіта
    • Трумфувати — травмувати
    • Трунва — труна, домовина
    • Тру́но — труна, домовина
    • Тру́тити — штовхнути, пхнути, спихнути, кинути
    • Трутка — отрута
    • Труча́ти — штовхати поперед себе; спихати; кидати
    • Трюшком — бігом
    • Трясачка — трясовина
    • Ту — тут
    • Туб — сувій
    • Туй — тут
    • Тули́ти — вабити, приваблювати
    • Туля — частина одягу священика
    • Туля́тися — торкатися
    • Тумаки — штовхани
    • Тумок — клунок
    • Ту́рма — отара
    • Турня — вежа
    • Турша — зарості дрібних смерічок і ялиць
    • Туск — туга
    • Тускувати — сумувати
    • Тусок — туга
    • Тучний — гладкий, вгодований
    • Тушний — гладкий
    • Тюре́мник — в’язень
    • Тюрок — свисток-сюрчок
    • Тягота́ — вагітність
    • Тяготи — вагітність
    • Тяжка — вагітна

    У

    • Убува́ти — взувати
    • Убуркувати — укласти камінь у брук
    • Убути — узути
    • Ув’яда́ти — завмирати (з переляку, від захоплення, тривоги і т. ін.), упадати на силах
    • Ув’я́нути — втомитись, знесиліти, зімліти, знепритомніти
    • Увидіти — побачити
    • Увиха́тися — дуже швидко щось робити, квапитись із роботою
    • Увіритися — набриднути
    • Угашу йому (їй) нема — спину йому (їй) нема, не спинити його (її)
    • Угорнутися — одягти на себе верхній одяг
    • Уго́ртина — верхній одяг
    • Угр — міра площі (0,57 га)
    • Удивитися — здивуватися
    • Уздріти — побачити
    • Узлостило — розізлило
    • Уйош — піджак із домотканого сукна
    • Уконтентуватися — задовольнитися
    • Улани — легка кіннота
    • Улий — вулик
    • Улія — олія
    • Уложити — укласти
    • Улус — татрське село у Криму
    • Умрази́ти — образити, спаплюжити
    • Умшля́к — компрес
    • Унну — всередину
    • Уногди — цими днями
    • Уп’ять — знову
    • Ураз — разом
    • Урваш — сильний, міцний чоловік
    • Уривок — мотузок, вірьовка
    • Урльо́п — відпустка
    • Уроже́ний — з урожаю
    • Урфій — панич
    • У́ряд — управа (установа)
    • Усидок — садиба
    • Услонити — приспати (дитину)
    • Услужалий — слуга, прислужник
    • Усовіщати — навчати
    • Устарати — придбати
    • Уталюва́ти — вміщати
    • Утворений — відчинений
    • Утвори́ти — відчинити
    • Утяти — вирубати
    • Ухлюпа́ти — слабнути, втрачати сили
    • Ухри́нути — опритомніти
    • Учини́тися — опинитися; народитися
    • Учі́пний — причетний
    • Учутися — виявитися

    Ф

    • Файдиґа — добра справа
    • Файка — люлька
    • Фа́йний — гарний
    • Фа́йно — гарно
    • Фаланда — фелон
    • Фало́н — фелон, верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння
    • Фамі́лія — рідня, родина, прізвище
    • Фамілія́нт — родич
    • Фа́на — прапор
    • Фантува́ти — описувати майно за несплату податків
    • Фара — попівська оселя, попівське обійстя
    • Фарадшаг — втома
    • Фаснути — вдарити
    • Фасуля — квасоля
    • Фатка — сітка з держаком для ловлі риби
    • Фаши́ння — гілля, пруття, хмиз
    • Феделка — покришка від посудини; скальп
    • Феле́ґа — драна свитина
    • Ферталь — чверть
    • Фертик — кінець (якогось заняття)
    • Ферфляша — баклага
    • Фест — твердо; багато; сильно; дуже добре
    • Фесту́нок — укріплення; святкування
    • Фийшер — офіціант
    • Фівкало — свисток
    • Фі́вкнути — свиснути
    • Фіглі — жарти
    • Фіґльовати — жартувати
    • Філин — хрещеник
    • Філіжанка — кружка, горня
    • Філон — вбрання священика
    • Фільва́рок — землевласницький маєток, панське господарство з будівлями, худобою й полями
    • Фін — хрещеник
    • Фінанс — фінагент
    • Фінок — хрещеник
    • Фі́ра — віз
    • Фі́рман — візник, кучер
    • Фірма́нка — поїздка кіньми
    • Фіртка — хвіртка
    • Фіфак — несерйозний і хвалькуватий парубок
    • Фіякер — візок для перевезення пасажирів у містах
    • Фіякір — бричка
    • Фія́кір — бричка, візницька карета
    • Флє́шка — пляшка
    • Флоє́рка — сопілка
    • Фляки — перемиті свинячі кишки
    • Фляшченя — пляшечка
    • Фо́рин — головний
    • Форналь — наймит до коней і худоби
    • Форост — хмиз
    • Форси — гроші
    • Фортні, форинти — угорські гроші
    • Форточка — кватирка для провітрювання
    • Фоса — придорожній рів
    • Фо́са — рівчак, канава, шанець, придорожній ріг
    • Фоштер — лісник
    • Фоя — хвоя
    • Фраєр — коханець
    • Фрай мати — бути вільним
    • Фрайвіліх — добровільно
    • Фрас — лайливе слово
    • Фрела — сопілка
    • Фризиєрня — перукарня
    • Фризіє́р — перукар
    • Фриштик — сніданок
    • Фрізіє́р — перукар
    • Фрілка — сопілка
    • Фузія — рушниця
    • Фунт — міра ваги, 400 грамів
    • Фурдіти — гудіти
    • Фурнути — жбурнути
    • Фурт — постійно, завжди, весь час
    • Футро — шуба
    • Футрувати — годувати (тварин)

    Х

    • Хала́ш — курінь
    • Харапу́тно — негарно, непривабливо
    • Харашо — добре
    • Хаща — ліс
    • Хвестува́тися — неприязно перемовлятися
    • Хвор — хвороба
    • Хворост — хмиз
    • Хибити — бракувати, не вистачати
    • Хижа — хата
    • Хиріти — без пуття спати; хворіти
    • Хитрити — вистежувати
    • Хіба — тільки, лиш
    • Хісно — пожиток, користь
    • Хіснува́ти — бути корисним
    • Хло’ — циганська фамільярна форма звертання
    • Хлоп — чоловік, простий селянин, сільський дядько
    • Хльо — фамільярне звертання у циган
    • Ховзко — слизько
    • Хоже́ний — бувалий
    • Холиво — хованки (гра)
    • Холод — холодок, затінок у спеку
    • Холодна — погріб у селі для короткочасного ув’язнення
    • Холошні — штани
    • Хопта — трав’яниста бузина; бур’ян; різні дрібні створіння
    • Хорі́мний — сіне́шний (від сіни)
    • Хорми — форми
    • Хоро́ми — сіни
    • Хорти — мисливські собаки
    • Хорува́ти — хворіти
    • Хосен — пожиток, користь
    • Хоснувати — мати пожиток
    • Хотар — межа між землями двох сусідніх сіл
    • Храм — храмове свято
    • Хра́мати — кульгати
    • Хрестити — бити
    • Хромати — кульгати
    • Хромий — кривий на ногу
    • Хронт — фронт
    • Хрунавий — кволий, хирлявий
    • Худобний — убогий, бідний
    • Хужіший — гірший

    Ц

    • Цайґовий одяг — дешевий бавовняний одяг
    • Цап — козли для пиляння дров
    • Цапіна — знаряддя для перекачування колод
    • Цапки — рачки
    • Цари́знина — царство
    • Ца́рина — ділянка, сінокісні поля
    • Ца́ринка — галявинка
    • Царок — місцина
    • Цвек — цвях
    • Цвіток — квітка
    • Цебеніти — литися
    • Цебер — деревяна посудина для худоби
    • Цемерка — кімнатка
    • Цепочок — ланцюжок
    • Церк(і, о)вник — паламар
    • Цес — цей
    • Циба! — вигук, яким відганяють собак
    • Цибати — стрибати
    • Циду́лка — записка
    • Циліндер — скло гасової лямпи
    • Цимбора — товариш, друг
    • Цимбра — кімната
    • Цині́вка — металева посудина для пиття води, металева кварточка, горнятко для пиття води
    • Цирульня — перукарня
    • Цирюльник — перукар
    • Цисе — це
    • Цисей — цей
    • Цися — ця
    • Ціка́вий — працьовитий, справний, енергійний
    • Цімбора — товариш
    • Цімра — кімната
    • Цімря — палата, кімната
    • Цінькати — робити характерні рухи ножицями або пальцями, як ножицями
    • Цмок — змій
    • Цопкати — падати частинами
    • Цоркати — стукати, брязкати
    • Цофнути — податися назад
    • Цофну́тися — податися назад
    • Цуга — тяглова сила
    • Цуґнутися — податися назад, відсахнутися
    • Цунделі — дрантя
    • Цур’я — дрантя
    • Цуравий — подертий, обдертий
    • Цурі́кнутися — податися назад
    • Цуцлик — соска
    • Цьоця — тітонька
    • Цюндравий — обдертий
    • Цятки — намисто

    Ч

    • Чавун — баняк
    • Чаву́нка — залізні листи для обшивки
    • Чагунка — залізниця
    • Чаплея або чаплія — пристрій, яким витягали горшки з печі
    • Чар — сковорідка
    • Чари — отрута
    • Чародія — чарівниця
    • Челлений — червоний
    • Челядина — дівчина
    • Челядь — члени сім’ї, жінки й дівчата
    • Чемайдан — валіза
    • Чемний — чесний, порядний, добрий (про людину)
    • Черво́ний — червінець, золота монета
    • Черепіти — деренчати
    • Черес — широкий шкіряний пояс, в якому можуть носити гроші
    • Черлений — червоний
    • Черяти — черпати
    • Чесом — часом
    • Честовати — шанувати
    • Честоватися — шанувати один одного
    • Четина — хвоя
    • Чижми — чоботи
    • Чини́тися — удавати
    • Чир — бідняцька страва із завареного (запареного) нагусто борошна, рідка їжа з кукурудзяної муки
    • Чиряти — зачерпувати, черпати
    • Чистина — галявина
    • Чіпкар — мандрівний крамар
    • Чмовхалка — пристрій для розчісування вовни
    • Чокан — кирка
    • Чоканува́ти — розбивати щось чоканом (киркою)
    • Чоло́ пенька — переріз пенька
    • Чоло́ни — бруски, з яких монтувався обід колеса для воза
    • Чопе́ць — пристрій, який прикріплювали до взуття лісоруби, щоб ноги не ковзали по колодах
    • Чорниці — ягоди ожини
    • Чубаритися — чубитися, не миритися між собою
    • Чубарочка — козацький оселедець на голові
    • Чувал — мішок
    • Чугай — свита, верхня одежина з домотканого сукна
    • Чугунець — банячок
    • Чудува́тися — дивуватись
    • Чулан — комірчина
    • Чундравий — обдертий
    • Чуні — калоші, склеєні з автомобільної камери
    • Чу́пир — чуприна, волосся на голові
    • Чурі́ти — текти
    • Чуркальце — облашто́ване джерело води; жолобок для витікання води
    • Чурупіта — пташка-посмітюшка
    • Чуфли́нок — залізний клин з кільцем, пристрій для спускання дерев’яних колод з гори по снігу

    Ш

    • Шабату́ра — сумка для грошей, великий гаманець
    • Шаг — дрібна розмінна монета, вартістю півкопійки; крок
    • Ша́йба — мішень
    • Шал — шум
    • Шалина — зарості
    • Шало́к — хустка
    • Шанда́р — жандарм
    • Шани — канава, кювет
    • Шантала́вий — обдертий
    • Ша́нці — рови з насипом
    • Шарабан — двоколісний віз з коробкою для сидіння
    • Шаркан(ь) — химера-змій
    • Шарлота — голота, біднота
    • Шарло́тт(а, я) — голота, біднота
    • Ша́танчорт
    • Шатро́ — розцяцькована попона
    • Шаття — одяг
    • Шацува́ти — оцінювати
    • Шваблик — сірник
    • Шва́ґер — брат дружини, чоловік сестри
    • Шванка — мотузка
    • Шварц — контрабанда, нелегальна торгівля
    • Ше — ще
    • Шевелитися — ворушитися
    • Шелеснатий — густо вкритий листям
    • Шеліґура — кий
    • Шембарок — кухонна шафа
    • Шендер — жандарм
    • Ши́блик — сучок на остріві
    • Шиковно — жваво
    • Шиньк — шинок
    • Ширінка — платок
    • Ширіночка — хустиночка
    • Ш(и́, і́)фа — корабель
    • Ш(и, і)фкапітан — капітан корабля
    • Ш(и, і)фка́рта — проїзний квиток на корабель
    • Шифон — шафа
    • Ші — ще
    • Шіковний — спритний, моторний
    • Шільд — вивіска (з нім.)
    • Ші́нка — зав’язка на сорочці
    • Шіпок — корж
    • Шітькати — підкидати вгору
    • Шкадрона — ескадрон
    • Шкалу́бина — дірка в деревині на тому місці, де випав сучок
    • Шкаму́тки — клапті
    • Шкату́ла — гаман для грошей
    • Шкідний — шкідливий
    • Шкорух — горобина
    • Шкр.... — недогарки, від яких ще димом чути
    • Шкребта́ти — бігти
    • Шкрі́нькати — бряжчати
    • Шкрум — рештки перегорілого, запах перегорілого
    • Шкрумі́ти — горіти, вуглитися
    • Шлюс — кінець, завершення будь-якої дії
    • Шлякувати — лаяти
    • Шлях би тебе трафив — лайка, побажання наглої смерти
    • Шлях би трафив — лайка, побажання наглої смерті
    • Шляхувати — лаяти: «шлях би тебе трафив»
    • Шматок — ганчірка
    • Шма́ття — одяг
    • Шмір — мастило до воза або до чогось іншого
    • Шнайса — просіка
    • Шнюпати — тюпати
    • Шо — що
    • Шовгур — шваґер, шуряк
    • Шовдар — свиняча шинка, окіст, нудженина
    • Шоля — підйомник, ліфт
    • Шо́па, шопка — невелика господарська будівля для зберігання різного реманенту та дров, повітка, сарай
    • Шор — черга
    • Шорох — шелест
    • Шпарґа — шпагат
    • Шпаркий — швидкий, бистрий;економний
    • Шпарко — швидко
    • Шпа́цір — пішохідна прогулянка
    • Шпихлір — комора для зерна
    • Шпіклі́р — будинок-комора
    • Шпорна — шпори
    • Шпурити — жбурнути
    • Шрам — шмат
    • Шру́бка — гайка
    • Шрубстак — лещата
    • Штає́ра — галопом
    • Штама — стовбур, стовп
    • Штамплик — рюмка
    • Штанд(а́, е́)́ри — ніша під піччю, місце під піччю, куди клали дрова
    • Штемплик — п’ятдесятиграмова чарка
    • Штимува́ти — пасувати, підходити
    • Шти́ри — чотири
    • Штих — на глибину лопати
    • Шток — поверх; палиця (нім.)
    • Што́лі — шипи на кінських підковах
    • Штоф — чотиригранна пляшка для горілки
    • Штрамува́тися — святково одягатися
    • Штрика́ти — стрибати, скакати, кидатися
    • Штрімфля — панчоха
    • Штромацько (вбратися) — підкреслено гарно і модно
    • Штуб — порохнявий стовбур
    • Штудер — штукар-хитрун
    • Штудерува́ти — хитрувати
    • Шудло — протез замість ноги
    • Шук — міра довжини, довжина великого пальця на руці
    • Шу́ляк — шуліка, яструб
    • Шумелина — бадилля
    • Шумили́ння — листя, в яке загорнений качан кукурудзи
    • Шу́ра — господарська прибудова
    • Шустер — швець
    • Шустрик — шевчик
    • Шуте́р — щебінь
    • Шутрований — всипаний шутром або щебенем
    • Шуфе́лька — совок
    • Шу́фля — совкова лопата
    • Шух — штабель дров об’ємом один кубометр
    • Шу́хи — складометри дров
    • Шу́ховий — узятий зі шуха

    Щ

    • Щас — зараз
    • Ще́збичорт
    • Щезлийчорт
    • Щезникчорт
    • Щіпка — тріска
    • Щомо́га — щосили

    Ю

    • Ю — її (знахідний відмінок)
    • Югас — вівчар
    • Юда — незгода, сварка
    • Юдити — підбурювати до чогось поганого
    • Ю́дство — підбурювання до незгоди і розбрату
    • Юркнути — миттєво сховатися

    Я

    • Язя — змія
    • Якнайживше — якнайшвидше
    • Якурат — якраз
    • Ялівка — телиця
    • Яприна — аґрус
    • Яровати — займатися весняною сівбою
    • Ярч(а, я) — ягня
    • Ярь — займатися весняною сівбою
    • Ятрівка — невістка
    • Яфини — чорниці
    • Яшний — ячмінний

    Словарь к украинским народным сказкам

    • Herein — входите (нем.)
    • Бабайка — большое весло, прикрепленное к лодке
    • Бабка — маленькая наковальня, на которой отбивают косу
    • Бесаги — дорожная двойная сума, которую носят на плече, гуцульские переметные сумы из кожи или грубой ткани
    • Бокор — плот
    • Верховина — горная часть Закарпатья
    • Владыка — архиерей
    • Войт — сельский староста
    • Газда — хозяин, богатей
    • Гати — широкие домотканые штаны из полотна
    • Голопуз — бедняк
    • Громада — мир, мирская сходка, собрание, общество, выбрать громадой - выбрать обществом
    • Гуня — верхняя шерстяная одежда, сермяга
    • Доня — дочка
    • Жандары — жандармы
    • Зозуля — кукушка
    • Кагла — отверстие в дымовой трубе, закрывающееся для удержания тепла
    • Карбованец — рубль
    • Коблина — налог, который в Австро-Венгрии крестьяне платили священнику
    • Колыба — землянка, в них раньше жили закарпатские лесорубы; пастушья хижина; пастуший шалаш
    • Крейцер — мелкая австрийская монета
    • Криничка — (укр.)колодец
    • Крисаня — гуцульская шляпа с пером
    • Крона — чехословацкая денежная единица
    • Кросна — ткацкий станок
    • Крысаня — гуцульская шляпа
    • Куратор — опекун, попечитель, церковный староста в католической церкви
    • Левы — сказочные великаны
    • Легинь — парень, молодец
    • Либоварош — Гусеград: Либа (по-венгерски) - гусь, варош - город
    • Лира — старинный украинский музыкальный инструмент
    • Литургия — род церковной службы, обедня
    • Лыцарь — рыцарь
    • Матка боска — божья матерь
    • Молодая и молодой — невеста и жених
    • Монисточко — маленькое ожерелье
    • Ногавицы — домотканые штаны из грубой шерсти
    • Нянько — отец, батюшка
    • Няньо — отец, родитель
    • Оберег — четыре столба-обережины и так поставленная на них крыша, что можно ее подымать и опускать. Хранят под оберегом сено
    • Оксамит — бархат
    • Опрышки — разбойники. В Закарпатье так иногда называли народных мстителей
    • Паленина, пал — гарь, место, выжженное в лесу под посев
    • Паленка — водка
    • Паровать — что-то готовить, варить
    • Пепеляник, Пепелюх, — сказочный герой, получивший свое имя от того, что в молодости все на пепле сидел, а затем совершал разные подвиги
    • Петек-губаня — домашняя верховинская одежда из грубой шерсти
    • Петровки — пост накануне одного из осенних церковных праздников
    • Плесо — небольшое озеро
    • Поветруля — сказочный образ, русалка
    • Полонина — высокогорный луг, пастбище в Карпатских горах
    • Постолы — самодельная резиновая или кожаная обувь
    • Ракия — водка, сливянка
    • Реклик — домотканый пиджак из грубой шерсти
    • Решетки — узор для вышивки
    • Рожон — заостренная на конце палка наподобие вертела
    • Рокотанец — лисий танец (венгер.)
    • Рубище — ветхая, изношенная одежда
    • Ружа — роза, розовый куст
    • Рушница — ружье
    • Рушничок — полотенце
    • Самотяжные (или самотяглые) санки — санки, на которых в Закарпатье свозят с гор сено, дрова
    • Сардак — верхняя крестьянская одежда, расшитая шнурками
    • Смерека — ель европейская
    • Сопилка — свирель
    • Стрижки — так закарпатские чабаны называют овец
    • Тартак — (венг.) лесопилка
    • Татош — волшебный двенадцатиногий конь
    • Ташка — дорожная кожаная сумка, украшенная медными пуговицами
    • Телесик — (русское—телепень)—от украинского «телесуватися» - качаться, покачиваться
    • Тенгерица — кукуруза
    • Тобивка — кожаная сума, носимая через плечо на ремне
    • Токан — мамалыга, крутая каша из кукурузной муки
    • Толока — выгон, поле, оставленное под пар, где пасут скот
    • Топанки — башмаки
    • Трембита — украинский народный духовой инструмент
    • Тридцатицентовая — тридцатисантиметровая
    • Угр — венгерская мера земли, равна 0,57 гектара
    • Фара — поповская усадьба
    • Филлер — мелкая венгерская монета
    • Халупник — безземельный крестьянин, имевший только хатенку-халупу
    • Холошни-дубленики — крестьянские зимние штаны из толстого белого сукна домашней работы
    • Цапина — жердь с железным крючком на конце
    • Черевики — башмаки
    • Черес — кожаный пояс, в котором носят деньги
    • Чоловиче — муж
    • Явор — дерево, белый клен. В украинских народных песнях символ козака

    Дивіться також