Українські народні казки

Казки Билини Легенди Розповіді Оповідання Словник

А

  • Аги — вигук невдоволення і розчарування
  • Агі́й — вигук розчарування, невдоволення, здивування, обурення
  • Ади́ — ось, глянь, дивись, поглянь, бачиш
  • Айбо — але
  • Айно — так (ствердження)
  • Амбонія — амвон
  • Анцуг — костюм
  • Ар — 0,01 гектара
  • Ара́пник — канчук, нагайка
  • Арша — вузька лопата для копання
  • Аршин — російська міра довжини, запозичена від татарів; десь 65 сантиметрів
  • А́фини — ягоди чорниці
  • Ачей — очевидно, мабуть, може
  • Ая́ — так (ствердження), вживається в іронічному тоні

Б

  • Ба — то (то туди, то сюди)
  • Баба-бранка — баба-повитуха.
  • Бабити — приймати пологи
  • Ба́бка — пристрій, на якому клепають косу
  • Бавитися — бавитися, тратити час
  • Багака́ти — говорити розтягуючи слова (про священика); протяжно, по-церковному читати
  • Багати́р — тут: багач
  • Багнути — бажати
  • Ба́дати — обстежувати, оглядати хворого
  • Баді́ка — сільський дядько
  • Бадя — сільський дядько
  • Бай — бал, бенкет
  • Байбарак — сукняна куртка
  • Байка — тут: невелике діло
  • Ба́йор — кольоровий пояс, сплетений з вовняних ниток
  • Ба́йфус (на байфус пустити) — розтратити, розтринькати
  • Байцува́ти — протравлювати
  • Балагу́ра — візник з возом (підвода) для перевезення вантажів і людей на далекі відстані
  • Балган — лісорубська хатина круглої форми
  • Балта — сокира
  • Балюватися — бенкетувати
  • Балюка — коров’ячий кизяк
  • Баль — тут: бенкет
  • Банда — оркестр, музика
  • Бандури — австрійська прикордонна охорона, стражники
  • Ба́нка — народна назва австрійської монети та купюри в дві крони
  • Банкар — працівник банку
  • Ба́нно — сумно, тужно
  • Ба́нта — поперечина
  • Банува́ти — сумувати, тужити, журитись
  • Бараба — лісоруб
  • Барабу́лі — картопля
  • Барабу́ля — картопля
  • Бараниця — укривало з кожушаного овечого хутра
  • Ба́рда — широка теслярська сокира
  • Бардичка — теслярська сокира
  • Барз — дуже
  • Ба́ртка — гуцульський топірець
  • Батяр — хуліган
  • Бахур — хлопчик
  • Бацула — гаман з грішми
  • Бачі — дядько
  • Бачік — дядько
  • Бгачки́й — гнучкий
  • Бевка — пісна бідняцька страва-бовтанка
  • Беґар — кий
  • Бегарі — кий
  • Бедзатися — бігти, рятуючись від ґедзів (про худобу)
  • Безбогий — убогий
  • Безрога — свиня
  • Бендюх — кендюх, шлунок з худобини
  • Бербени́ця — висока вузька гуцульська діжечка для перевезень молочних продуктів на верховому коні
  • Бе́рдо — западина поміж гір, захаращена камінням і поваленими деревами
  • Бе́рівка — барило, бочечка
  • Бе́рня — колода
  • Беса́ги — дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину); сакви; подвійна торба через плече
  • Бесажки — перекидні торби
  • Бесяги — така палиця, що коли скажеш “бий”, то б’є, а коли скажеш “досить”, так перестає
  • Бизувати — довірити
  • Билень — ударна частина ціпа
  • Било́ — стебло
  • Бинда — стрічка, стьожка
  • Биров — сільський староста
  • Бичівня — підпрягання коней або волів, щоб витягнути важку фіру
  • Бияк — ударна частина ціпа
  • Біди́ти — бідувати
  • Бізува́ти — могти, бути спроможним
  • Біржа — фіакр, віз міського візника
  • Бірова́ти — здужати, бути спроможним
  • Бірува́ти — могти, спромагатися, витримувати
  • Біцьо — форма звертання жінки до чоловікового брата
  • Бічи — бігти
  • Біяк — ударна частина ціпа
  • Бія́к, біячок — ударна частина ціпа, що використовувався при молотьбі
  • Благий — худий, слабкий
  • Блехавий — блошивий
  • Бляшаний — жерстяний
  • Бовар — волячий пастух
  • Бовгар — пастух коло великої рогатої худоби
  • Бовт — крамниця
  • Бовташ — крамар
  • Боґанчі — черевики
  • Богач — кукурудзяний корж, хлібина
  • Боксо́вий — хромовий (про шкіряне взуття)
  • Бола — лиха хвороба
  • Бомбетль — розсувна лава, яку використовували на ніч як ліжко
  • Бомбороси́ти — бурмотіти
  • Борбіль — перукар
  • Бо́рзо — швидко
  • Бори́шка — картопля
  • Борозда — тут: скиба
  • Борснути — штовхнути
  • Бо́рше — швидше
  • Босорканя — відьма
  • Бости — бити рогами (про худобу)
  • Бота — палиця
  • Боцьок — лелека
  • Бочкори — постоли
  • Боштан — гарбуз
  • Брадрура — духовка
  • Бранзолє́т — браслет
  • Бра́нка — призов на військову службу, набір новобранців до війська
  • Братанич — братів син
  • Бри — фамільярне звертання до особи чоловічої статі
  • Брикар — перевізник на далекі відстані вантажів власними кіньми
  • Бриндюшки — проліски
  • Бричка — візок
  • Бро́вник — пістолет системи браунінг
  • Бротєнка — гнуздечка
  • Бротцак — заплічний мішок
  • Бротянка — уздечка, гнуздечка
  • Бубавий — покритий виразками й струпами
  • Бубнувати — бити в барабан
  • Будз — круглий гуцульський овечий сир
  • Буди́тися — коптитися
  • Буділарош — гаманець
  • Бужати — будити
  • Бузьок — лелека
  • Бук — 1) вид дерева, 2) палиця, палюга, кий
  • Буката — шматок
  • Бука́тка — шматок
  • Букурі́я — ремінь для биття
  • Була́га — кий, дрючок
  • Бульба — картопля
  • Бульбо́на — глибоке місце у річці
  • Бург — замок, фортеця
  • Бурдей — землянка
  • Бурдюг — шкіряна торба, пухир
  • Буриння — картоплиння
  • Бурок — замок, фортеця
  • Бурта́вий — дуплистий, порохнявий
  • Бусьок — лелека
  • Бутей — отара
  • Бу́тин — лісорозробка
  • Бутина́р — лісоруб
  • Бутіти — ревти, як реве бугай
  • Бухнай — черевань
  • Бу́хня — напіврозвалена халупа
  • Буцигарня — камера для попереднього ув’язнення в селі
  • Бучара — тут: палиця, палюга
  • Бучо́к — тут: паличка

В

  • Вабря — дерев’яна балка
  • Вага — тут: важіль, підойма
  • Ваґаш — ділянка лісу для вирубки
  • Вагівня — тут: важіль, підойма
  • Вадаска — полювання
  • Вадитися — сваритися
  • Важник — важіль, підойма
  • Вайлакува́ти — бурлакувати
  • Вакар — коров’ячий пастух
  • Вакелия — трут, гриб на дереві
  • Валастас — збори, на яких обирали короля
  • Валашка — сокира
  • Валов — корито для пійла, видовбане із колоди
  • Валови́ця — мотуз, вірьовка
  • Валув — корито для пійла, видовбане із колоди
  • Валюх — лінюх
  • Вандрувати — мандрувати
  • Вантір — комірчина
  • Ваньтір — комірчина
  • Вар — слово для підсилення наступного слова
  • Вари́ — уживається для підсилення запитання
  • Вариш — місто
  • Варіха — велика дерев’яна ложка
  • Варош — місто
  • Вартувати — тут: бути вартим
  • Варуватися — стерегтися, остерігатися
  • Варцаба — одвірок
  • Ва́ря — варена страва
  • Ва́саг — верхня частина воза, саней; ящик
  • Ватага — наглядач за панськими роботами
  • Вата́га — осавул, панський наглядач
  • Ватаже́л — дружба молодого на весіллі
  • Ва́тра — вогнище, багаття
  • Ва́трище — місце, де горіла ватра
  • Ва́цкати — ляпати, ляскати
  • Вашар — ярмарок, базар
  • Вба — обидва
  • Вби́тися — розбитися
  • Вбід — обід
  • Вгі́дний — працьовитий і добрий
  • Вгорну́тися — одягнутись
  • Вго́ртина — верхній одяг
  • Вда́тися — сподобатись
  • Вдивити — придивитися
  • Вдоли́ну — додолу, вниз
  • Ве́вкати — уривчасто пищати
  • Векелия — губка на стовбурі дерева
  • Вепер — кабан
  • Ве́р — кинув
  • Верг — кинув
  • Вергтися — кинути собою
  • Верета — домоткана ковдра, рядно
  • Вере́тка — ряднинка, килимок
  • Вере́чи (я вержу, ти вержеш, я вер, ти верла) — кинути, викинути
  • Вери́чи — кинути, викинути
  • Верітка — ряденце
  • Ве́рла — кинула
  • Ве́рлася — злякалася
  • Верлося — кинулося, кинуло собою
  • Ве́рся — злякався
  • Вертіп — тут: заболочена долина
  • Ве́рчи — кинути, викинути, кидати
  • Веснува́ти — вести весняні посівні роботи
  • Вечеря́ти — вечоріти, смеркати
  • Ве́шка — верша, сплетена з лози риболовна снасть
  • В’єдно — вкупі, разом
  • Вздріти — побачити
  • Вибутніти — спорохнявіти
  • Виверла — викинула
  • Виверть — вивернуте з коренем дерево
  • Вивід — церковний обряд, через який проходила жінка після народження дитини
  • Вивірка — білка
  • Вив’юрка — білка
  • Ви́гулити — виманити звідкись
  • Виґутнути — виштовхнути
  • Видати дорогу — зробити вигляд, що кудись поїхав, та й нікуди не їхати
  • Ви́діти — бачити
  • Визір — вікно
  • Ви́знати — тут: вивідати
  • Визор — вікно
  • Вийка — оберемок
  • Викартати — виграти в карти
  • Ви́кіцкати — вичистити (переважно хлів від гною)
  • Ви́кішити — виростити
  • Виклочити — висидіти з яєць
  • Викоренувати — викорчувати
  • Ви́кутати — вигодувати
  • Виладувати — вивантажити
  • Вимикнути — вискубнути
  • Винниця — виноградник
  • Виповіда́ти — оголошувати
  • Випудити — вигнати страхом
  • Випуцуваний — вичищений до блиску
  • Ви́пуцувати — вичистити
  • Виспа — острів
  • Витоварювати — виганяти на пасовисько
  • Вицьофаритися — гарно вбратися
  • Вишоритися — привести себе до належного вигляду
  • Віда́в — мабуть
  • Віда́й — мабуть, напевно
  • Відбиває корова — запускається корова
  • Від’вам — до вас
  • Відві́т — відповідь
  • Відгу́лювати — тут: манячи відводити в інше місце
  • Віддати рік — рік не одружуватися після смерті чоловіка або дружини
  • Віддатися — вийти заміж
  • Віде́й — мабуть
  • Відка́зувати — заповідати, залишати у спадок
  • Від’нему — до нього
  • Відпа́сти — загубити пасучи
  • Відсипа́ти — відливати, приводити до тями
  • Від’собі — до себе
  • Відтворя́ти — відчиняти
  • Відтика — відти
  • Від’тобі — до тебе
  • Відтогди — відтоді, від того часу
  • Відтогди́ — відтоді
  • Від’тому — до того (когось)
  • Ві́дци — звідси
  • Відчути́тися — очуняти
  • Війт — сільський староста
  • Він, цур йому — чорт
  • Ві́но — посаг, майно, одержуване нареченим або нареченою при одруженні
  • Вінчува́ти — віншувати, вітати
  • Вірла — орлиця
  • Віт — війт, сільський староста
  • Ві́шка — кропило
  • Віщівник — віщун, провидець, ворожжбит
  • Віщук — ворожбит, провидець, чарівник
  • Віщу́н — ворожбит, провидець, чарівник
  • Вку́тати — знищити ворога
  • Влапити — вхопити в лапи
  • Вманти́ти — обдурити
  • Вна — вона
  • Вни — вони
  • Водно́ — весь час, постійно
  • Воєводство — адміністративна одиниця території Польщі
  • Воєвудство — адміністративна одиниця території Польщі
  • Волічка — кольорові нитки для вишивання або ткання килимів
  • Волови́ця — мотуз, вірьовка, налигач, мотузок
  • Волові́д — мотуз, вірьовка, налигач, мотузок, товстий мотуз
  • Воло́ка — мотузок, яким зав’язують постоли, обв’язують онучі
  • Волох — румун
  • Вон — надвір
  • Вори́на — жердина, загорожа з жердини, жердина в плоті
  • Вориння — жердини для огорожі
  • Ворожіля — ворожка
  • Ворожільник — ворожбит
  • Во́рок — мішок
  • Ворох — купа
  • Вошкуватися — шукати на голові вошей
  • Впихати — тут: товкти в ступі
  • Вположи́тися — отелитись
  • Впудитися — злякатися
  • Вра́з — весь час, постійно, разом
  • Вси́літи — увійти в силу, набратися сили
  • Встарати — придбати
  • Встрі́тити — зустріти
  • Всьо — все.
  • Втворя́ти — відчиняти
  • Втім’я́тися — набридати
  • Втіпенити — сильно вдарити
  • Втішитися — зрадіти
  • Втішний — радий
  • Втумани́ти — обдурити
  • Втямити — помітити, угледіти
  • Вугли — кути.
  • Ву́гол — тут: ріг (вулиці, будинку)
  • Вужи́ще — товста вірьовка, шнур, мотуз
  • Ву́йко — дядько
  • Вуйма — плетений з вовни шнур
  • Ву́йна — дядина, тітка
  • Ву́йночка — тітонька
  • Вунну — всередину
  • Вчини́ти — понароджувати, народити
  • Вчини́тися — 1) опинитися, 2) народитися
  • Вчуняти — одужати
  • Вшитко — все
  • Вшпінька́тися — застебнутися

Г

  • Габар(у) не мати — нічим не журитися
  • Габу́чити — зупинятися, як вода, що натрапила на перешкоду
  • Гавран — ворон
  • Гадкувати — стерегти
  • Гадю́чка — молода смерічка
  • Ґазда — господар, хазяїн
  • Газдик — господар
  • Ґазди́ня — господиня, хазяйка
  • Ґаздівка — господарство
  • Ґаздівство — господарство
  • Ґаздува́ти — господарювати, хазяйнувати
  • Гай — вживається для позначення швидкого розвитку подій, вигук для прискорення дії
  • Ґайдати — грати на сопілці
  • Гайдей — погонич коло худоби
  • Ґайдичка — сопілка
  • Гайник — лісник
  • Гайовий — лісник
  • Гайта — вигук візника на коней
  • Ґайтувати — підганяти
  • Га́йцер — кочегар
  • Гайцува́ти — кочегарити
  • Гайшта — сумка
  • Галамбець — густе вариво з житньої муки
  • Гала́набалу — навмання
  • Гала́світа — по цілому світу
  • Галє́рія — довгий балкон уздовж будинку
  • Гальба — пів, половина (літра пива)
  • Гальтувати — зупиняти
  • Гамба́р — комора (окрема споруда), комора для зерна
  • Гамбараш — голосна сварка
  • Ган — заїзд для ночівлі з возом і кіньми, заїжджий двір
  • Га́на — недолік, вада
  • Ґандж — недолік, дефект, вада
  • Га́нити — осуджувати, виражати незадоволення
  • Ґанчувати — знаходити в комусь ваду і критикувати за це
  • Ганьбитися — соромитися
  • Гараба — віз
  • Ґарадич — сходи в будинку
  • Гара́пник — канчук, нагайка
  • Гаратати — бити, трощити
  • Ґа́рнець — дерев’яна посудина; міра об’єму рідини і сипких продуктів
  • Гарувати — тяжко працювати на своєму господарстві
  • Ґа́рчик — дерев’яна посудина, міра для сипких продуктів
  • Гатар — земля одного села від межі до межі
  • Гаті — домоткані штани
  • Гаткувати — доглядати, охороняти
  • Ґатри — тартак, пилорама
  • Га́чі — штани
  • Гачник — очкур
  • Ґвавт — галас
  • Ґвавтува́ти — кричати: Ґвалт!, голосно кричати
  • Ґвер — гвинтівка, карабін
  • Гвізд — цвях
  • Ґедзитися — брикати, тікаючи від кусючих комах (про худобу)
  • Ґедзкатися — брикати, тікаючи від ґедзів (про худобу)
  • Ге́зде — ось тут
  • Ге́зди — ось тут
  • Гездо — ось тут
  • Гей — як, ніби; вживається для підсилення дії
  • Ге́йби — наче, немов, ніби, як
  • Ґеле́тка — бочечка місткістю 25 літрів
  • Ґелетя — бочечка
  • Ге́нде — он там
  • Ге́нди — он там
  • Гербата — чай
  • Гертанки — горло
  • Ге́ци — погані жарти
  • Ґешефт — вигідна бізнесова оборудка, торг, прибуток
  • Ги́бель — рубанок
  • Гиби — як, ніби
  • Гий — як
  • Ґирли́г (гирлиг) — довга чабанська палиця з гачком на кінці
  • Гі — вигук здивування
  • Гій — вигук обурення
  • Гі́кати — сварити
  • Гіля́ — дерев’яна посудина, в яку чабани доїли овець
  • Гін — українська старовинна народна міра довжини.
  • Гінджибаба — відьма
  • Гладу́н — глек
  • Гладунець — глечик
  • Гладуш — глек
  • Глиг — глід
  • Гли́жя — глід
  • Глип — зирк
  • Гли́пнути — зиркнути, подивитися, глянути
  • Глипнутися — озирнутися
  • Глі́бко — чорт
  • Гліг — глід; тут: шеренга
  • Ґлід — тут: шеренга
  • Глітно — тісно від великої кількості людей
  • Глоги́ — глід
  • Глота́ — ті́снява (ти́снява) від великого скупчення людей
  • Глоти́тися — тиснутися
  • Глядати — шукати
  • Гляді́ти — шукати
  • Ґльоцнути — шубовснути
  • Ґміна — сільська управа за Польщі
  • Говіння — піст
  • Годенки — вечорниці
  • Годинка — тут: годинник
  • Годи́тися — торгуватися, вести переговори, домовлятися
  • Годованка — прийомна дочка
  • Гозди — ось тут
  • Гойкати — кричати, гукати
  • Гойний — щедрий
  • Голодриґаш — голодранець
  • Голомороззя — ожеледиця
  • Гомость — священик
  • Гордів — бочка
  • Гордов — бочка
  • Гордув — діжка
  • Горі́ — вгору
  • Горі-долу — вверх-вниз
  • Горн — комин у хаті
  • Городити — тут: плести (кошик)
  • Горо́дник — заступ, лопата для копання землі, рискаль
  • Го́рщя — горня, горнятко
  • Ґоспода́рка (господарка) — господарство
  • Гостинець — битий шлях
  • Гостити — переживати якісь пригоди
  • Гота́р — межа між землями двох сусідніх сіл
  • Го́фа — подвір’я
  • Гра́бля — титуловане панство
  • Гра́б’я — граф
  • Гради — 1) балки вгорі вздовж стін у курних хатах; 2) жердки в хатах при стінах
  • Ґра́жда, гра́жда — велика господарська будівля в сільській садибі, загорода для худоби або коней, обгороджене господарське подвір’я
  • Ґра́лі — вила
  • Грань — жар із перегорілого палива
  • Грати — танцювати
  • Гребі́нний — зроблений з грубого домотканого полотна
  • Ґре́йцар — мідна розмінна монета за Австрії
  • Грєди — балки або жердки вгорі при стінах у курній хаті
  • Гризтися — тут: переживати, мати клопіт
  • Гримоти — гуркіт
  • Ґрис — висівки
  • Грі́нка — скибка (хліба)
  • Грозен — гроно винограду, кетяг
  • Грозно — гроно
  • Гру́ба — 1) піч; 2) вагітна
  • Гру́бий — тут: дорогий, панський
  • Груз — грязюка, розкисла глина
  • Грузь — болото на дорозі, болото під ногами, грязюка
  • Грузьки́й — замащений болотом, забруднений болотом
  • Грунок — пагорб
  • Груночок — горбочок
  • Ґрунт — тут: приватне селянське землеволодіння
  • Ґрунь — гора, не покрита лісом
  • Гря́ди — балки вгорі понад стінами чи при стінах у курній хаті, на яких сушать дрова
  • Губи — тут: гриби
  • Губи́ти — вбивати
  • Ґуґлик — грудка, зліплена зі смоли, клоччя й лою
  • Ґу́ґля — довга жіноча свита червоного чи білого кольору
  • Ґуґолник — капюшон
  • Гудак — музика
  • Гудець — музика
  • Ґудз — вузол; сучок
  • Ґудзок — вузлик
  • Ґудзувати — силувати
  • Гудьба — юрба людей з музиками
  • Гужовка — мотузка я лози
  • Гужтру́д — примусова безоплатна праця, коли селян під страхом тюремного ув’язнення (більшовицькі власті виганяли рубати і возити своїми кіньми карпатський ліс)
  • Гузи́ця — сідниці, зад
  • Гу́зок — клунок
  • Гули́ти — вабити, приваблювати; манити
  • Гулюкати — вигукувати презирливо комусь услід
  • Гуляр — комір
  • Гунца — воло
  • Гунцват — волоцюга
  • Гунч — гончак
  • Гуня — верхня одежина з овечої вовни, верхній вовняний одяг
  • Гу́ска — грудка
  • Гуслі — тут: скрипка
  • Гуслянка — молочний продукт, поживний кисляк, який дуже довго зберігається
  • Густи — грати
  • Гутіти — гудіти, стугоніти
  • Гуто́рити — розмовляти
  • Гухнути — хукнути

Д

  • Дагди — десь
  • Даколи — коли-не-коли
  • Да́нець — танець
  • Данцювати — танцювати
  • Дарабчик — шматочок
  • Дати на бу́бон — заплатити глашатаєві (тому, хто оповіщає про щось), щоб той, ходячи містом, бив у бубон та оголошував пошук зниклої людини
  • Дах — тут: хлів, прибудова для овець, утворена продовженням мало не до землі даху з одного боку хати
  • Дашто — щось
  • Д’вечеру — у надвечірній час
  • Двір — тут: палац, панський дім
  • Де́ка — десять грамів; укривало
  • Декуватися — орієнтуватися
  • Деліка́тний — тут: дуже гарний
  • Деліка́тно — дуже гарно
  • Деньки́ — поденні роботи
  • Денько́ві роботи — поденні роботи
  • Дереви́ще — труна
  • Дереш — екзекуція, покарання
  • Де́ржало — держак
  • Держено — держак
  • Деца — 100 грамів рідини
  • Дє́дя — тато
  • Дєдьо — тато
  • Дєйствітелно — дійсно
  • Джвенді́ти — набридати розмовами
  • Джвенливий — сварливий
  • Джє́ху дати — злякатися, жахнутися
  • Джи́рґа — гуцульське вовняне укривало на ліжко
  • Джур — кисла страва з квасолі, картоплі й часнику
  • Джури́ни — шкварки
  • Джуря́к — шкварка
  • Дзер — сироватка
  • Дзиґар — тут: 1) годинник; 2) цигарка
  • Дзиґа́рок — годинник
  • Дзи́ґом — неприязно
  • Дзуґати — штурхати
  • Дзуркати — брязкати
  • Дзяма — суп
  • Дзьо́бня — гуцульська вовняна торба
  • Диван — тут: килим
  • Дик — дикий кабан
  • Дикун — дикий кабан
  • Дили́ння — (збірн.) грубі дошки, бруси, балки
  • Димник — отвір у стелі для виходу диму в давніх курних хатах
  • Диня — тут: гарбуз
  • Динь — гарбуз
  • Дід — тут: старець, жебрак
  • Ді́дич — поміщик, великий землевласник, пан
  • Діднина — дідівська й батьківська спадщина
  • Дідько — чорт
  • Дідьчий — чортячий
  • Дідьчота — чорти
    • , чортівня
  • Діл — гірський хребет
  • Ділений — готовий поділитися з ближнім
  • Ді́нниця — огорожа з накладених у ряд зрубаних смерічок
  • Дітвак — дитина
  • Діточий — дитячий
  • Днешній — нинішній
  • Днись — сьогодні
  • До маси — тут: до канцелярії
  • Добиток — розум
  • Добізовна — напевно
  • Добритися — подобатися
  • Довганя — сорочка з козячої шкіри
  • Довжанка — довга полотняна сорочка
  • Доґаздоватися — дохазяйнуватися
  • Доганяти — тут: знаходити на комусь «догану», тобто якусь ваду, недолік
  • Дозирати — доглядати
  • Дозор — нагляд
  • Докивати — зачіпати
  • Докинутися — доторкнутися
  • Докіми́ти — додуматись
  • Доколи́ — до яких пір, до якого часу
  • Докоряти — тут: набридати небажаними розмовами й причіпками
  • Докус — зовсім
  • Доли́на — тут: низ
  • Долі — додолу, вниз
  • Долів — униз, додолу
  • Долівлиць — донизу лицем
  • Доліниць — вниз лицем
  • Долу — вниз, додолу
  • Домарити — доглядати дім у відсутність господарів
  • Домі — додому
  • Домів — додому
  • Дому — додому
  • Дораз — зараз, зразу
  • Дорожити — подорожувати
  • До́ста — досить, достатньо
  • Дохожалий — дорослий
  • Дочинє́ня — мати неприємну справу з кимось
  • Драб — розбійник, голодранець, розбишака
  • Драбу́га — бандюга
  • Дранкогу́з — голодранець
  • Дранкогу́зка — голодранка
  • Дранти́вий — обдертий; подертий, дірявий
  • Дра́нтя — дуже зношений і подертий одяг
  • Драпака давати — втікати
  • Драча — колючі чагарі
  • Драччя — колючі кущі
  • Дривітня — тут: колода, до якої рубають дрова
  • Дробіцькати — тупотіти
  • Дрогаля́йник — волоцюга
  • Друбля — дрібнота (кури, гуси, качки)
  • Друлити — кинути (звалити)
  • Дуба піти — шкереберть полетіти
  • Дубати — тупати
  • Дубельтовий — подвійний
  • Дубельто́во — подвійно
  • Дубля — дубина, дубовий ліс
  • Дудев — забур’янене місце
  • Дудніти — стугоніти
  • Дуля — сорт груші (народна назва)
  • Дуні́ти — стугоніти
  • Дуркати — стукати, щоб впустили
  • Дуфати в щось — мати до чогось великий нахил
  • Духати — швидко летіти
  • Ду́хом — дуже швидко
  • Дуча — діра
  • Дучка — ямка, дірочка
  • Дюгати — штурхати
  • Дю́ґнути — штурхнути
  • Дюравий — дірявий.
  • Дюхати — штурхати
  • Дя́дя — тато
  • Дяку мати — мати бажання, мати охоту
  • Дякуля — дячиха

Е

Є

  • Єгомость — священик
  • Єгомосць — священик
  • Єпітрахіль — покривало, яким піп покриває голову віруючого під час сповіді

Ж

  • Жалива — кропива
  • Жачкув — капшук
  • Жвака́ти — жувати
  • Жеб — кишеня
  • Жебаловка — носова хустина
  • Жебня — кишеня
  • Жеболовка — носова хустинка
  • Же́реп — ялівець
  • Живан — злодій
  • Живо — швидко
  • Живот — життя
  • Живчик — гілочка, яка відросла за останнє літо
  • Жила́ — джерело води
  • Жи́рло — металевий загострений пруток, який розпікають і випалюють ним написи й зображення на деревині
  • Житнюшка — вид горілки за Польщі
  • Жіван — велет
  • Жіночий — такий, що належить дружині
  • Жісни́й — страшний, страхітливий
  • Жмакати — 1) прати 2) жувати
  • Жмикати — прати
  • Жнякати — жувати
  • Жовні́р — солдат
  • Жонца — управитель
  • Жорни́ти — молоти на жорнах
  • Жуковина — перстень
  • Журний — зажурений

З

  • З виплатом — вигідно, варто
  • За бодапрости дати — дати за упокій душі когось з померлих
  • Забандажувати — забинтувати
  • Забанувати — затужити
  • Забеременіти — завагітніти
  • Завели́кий — тут: завбільшки
  • Завивка — покритка
  • За́видіти — заздрити
  • За́видувати — заздрити
  • Зависо́кий — тут: заввишки
  • Зави́стувати — заздрити
  • Зави́ти — обгорнути, забинтувати, загорнути
  • Завити́ти — перевершити когось у чомусь
  • Завійки — ганчір’я
  • Заві́ритися — грізно глянути
  • Завола́нка — набір новобранців до війська
  • Завор — засув
  • Заворітниця — жердина, якою перекривали ворота
  • Загартка — куртка, верхня одежина
  • Заглибо́кий — завглибшки
  • Заглумшений — придуркуватий
  • Загнати — послати
  • Загойкати — закричати, закликати
  • Заголовок — подушка
  • Загортка — верхня одежина, куртка
  • Загоститися — тут: забаритися
  • Загру́бий — тут: завтовшки, завгрубшки
  • Загуритися — замешкатися
  • Загутати — заколисати
  • Загута́тися — забаритися
  • Загуті́ти — зашуміти, застугоніти
  • Загучати — загудіти
  • Задарь — задармо
  • Задекований — закритий
  • Задекува́тися — заховатися
  • Заденчи́ти — забити дно в бочку
  • Задереві́ти — задерев’яніти, затерпнути
  • Заднєнка — пряма кишка
  • Задудніти — застугоніти
  • Зажа́луватися — засмутитися
  • Зажу́та — тяжке становище
  • За́здріти — побачити, помітити
  • Займи́ти — загнати худобу додому
  • Зайти — тут: завагітніти
  • Зайти в тяготу — завагітніти
  • Закатру́пити — вбити, замордувати
  • Заквичати — жалібно закричати
  • Заки — поки
  • Заки́м — доки
  • Закиринений — забруднений, засмічений
  • Закоритися — тут: прикинутися
  • Закусувати — загризати
  • Заку́тати — відшкодувати
  • Заладо́ваний — (про зброю) заряджений
  • Заладувати — завантажити
  • Залатвити — залагодити
  • Залізко — тут: пастка
  • Заложи́тися — побитися об заклад
  • Залу́биця — легкі санки
  • Замага́ти — перемагати
  • Замари́ти — заморочити чарами
  • Замельдувати — доповісти, донести
  • Замельдуватися — зголоситися, з’явитися до влади, доповісти про себе владі
  • Замогти́ — перемогти, побороти
  • Замогти́ся — розжитися, розбагатіти
  • Замок — тут: замкнув
  • Занія́чений — занехаяний, запущений
  • Заобсервувати — оглянути, обдивитися
  • Заопасати — підперезати
  • Запашити — поширити приємний запах
  • Заправотити — подати в суд
  • Запру́та — довгий дрючок для обв’язування сіна, соломи або хмизу на возі
  • Запудити — загнати кудись лякаючи
  • Запукати — постукати (у вікно або двері)
  • Запустікати — постукати в двері
  • Зап’яти — увіткнути, зачепити, причепити
  • Зарі́бок — заробіток
  • Зарі́нок — необроблена смуга землі над річкою
  • Заря — заграва
  • Засилітирувати — віддати честь по-військовому
  • Засколо́бити — нехотячи забити в тіло скалку
  • Заставитися — побитися об заклад
  • За́ставки (на всі за́ставки) — скільки є сили
  • Засторопі́ти — оторопіти, бути приголомшеним
  • Заступця — заступник
  • Зась — знову
  • Затий — заки, поки
  • Затяготі́ти — завагітніти
  • Заушниці — сережки
  • Зафіґльовати — зажартувати
  • Захлюпати — постукати (у вікно або двері)
  • Зачернути — зачерпнути
  • Зачиряти — зачерпувати
  • Зачудуватися — здивуватися
  • Зашмірений — замащений шміром
  • Зашпінькатися — застебнутися
  • Зашпортатися — спіткнутися
  • Зашпотатися — спіткнутися
  • Зашпріцувати — заперти на засув
  • Зба́вити — тут: забрати
  • Зба́витися — зіпсуватись, зламатись
  • Збавлений — зіпсований
  • Зба́дати — обстежити по-лікарськи
  • Зба́нок — дзбан
  • Збецкатися — тікати з пасовиська, брикати, рятуючись від кусючих комах (про худобу)
  • Зби́тки — тут: жарти, пустощі
  • Збиткувати — знущатися
  • Збійник — розбійник
  • Збоя́тися — злякатись
  • Зброд — волоцюга
  • Збродник — волоцюга
  • Збудитися — скоптитися
  • Збуй — розбійник
  • Звар’ювати — здуріти
  • Зваряти — виварювати
  • Зведени́ця — покритка, одинока мати
  • Зверла — скинула
  • Звестися — стати покриткою, одинокою матір’ю
  • Звикле — звичайно
  • Звідати — питати, взнавати
  • Звідати(ся) — запитати(ся),спитати(ся)
  • Звідувати — питати
  • Звідуватися — питатися
  • Звіздяно — зоряно
  • Звізитирувати — перевірити, проконтролювати
  • Звір — ущелина в горах
  • Звірка — звір, звірина
  • Звіта́тися — привітатися
  • Зволяти — дозволяти
  • Згабзувати — забракувати.
  • Згальтувати — зупинити
  • Зга́ркати — загарчати
  • Згирити — збути, продати
  • Згладити — знищити, звести зі світу
  • Здало би ся — треба
  • Здекутор — екзекутор, збирач податків
  • Здибати(ся) — зустрічати(ся), зустріти(ся)
  • Здойми́ти — підняти
  • Здорожений — стомлений у дорозі
  • Здрулити — скинути, звалити
  • Ззябнути — змерзнути
  • Зима́рка — хатина і стайня в горах, де господарі взимку згодовували худобі сіно, що його неможливо було звезти до села, бо дуже круті гори
  • Зимівка — хатина і стайня в горах, де господарі взимку згодовували худобі сіно, що його неможливо було звезти до села, бо дуже круті гори
  • Зици́рка — солдатська муштра
  • Зицирува́ти — муштрувати
  • Зібрати(ся) — тут: вбрати(ся), одягти(ся)
  • Зіперти — зупинити
  • Зістрі́т (до зістріту) — назустріч
  • Зладити — злагодити, приготувати
  • Злакомитися — тут: спокуситися
  • Злапати — зловити
  • Злапати(ся) — спіймати(ся), зловити(ся)
  • Злосний — сердитий
  • Змили́ти — здуріти
  • Змнєцкати — зім’яти
  • Змняцкати — зім’яти
  • Змудрува́ти — обдурити, перехитрувати
  • Знамено́ — оберіг, який наділяв людину незвичайною силою
  • Знару́чити — виручити
  • Зору́дувати — облаштувати справу; придбати щось
  • Зостановити — зупинити
  • Зрабувати — пограбувати
  • Зубе́ла — вуздечка
  • Зубела́тий — загнузданий
  • Зубила — вудила
  • Зумі́тися — здивуватися
  • Зупа — суп
  • Зюбир — млиновий пристрій для очищення зерна від шкірок
  • З’ю́джувати — підбурювати, провокувати до злих дій
  • З’юдити — намовити на щось погане
  • Зябко — холодно

И

  • Игла́ — голка
  • Ип — весь час, постійно
  • Истик — дерев’яна паличка з залізним наконечником, якою чистять

І

  • Іґрас — аґрус
  • Іграти — танцювати
  • Ізво́р — джерело, що наповнює водою криницю
  • Ізгладити — знищити, звести зі світу
  • Іздоймила — зняла
  • Іззябнути — змерзнути
  • Ізмагається — силується
  • Ізтямити — зауважити, помітити
  • Імати — ловити
  • Іматися — чіплятися
  • Іма́ш — пасовище
  • Іми́ти — зловити, спіймати
  • Іми́тися — загорітись (про вогонь); вчепитися
  • І́мость — попадя
  • Інаш — царський слуга
  • Інджібаба — Баба Яга
  • Інош — прислужник, джура
  • Істикнути — охопити зором
  • Іти води — іти по воду
  • Ітійор — лікер

Ї

  • Їден — один
  • Їдло — страва
  • Їмати — ловити
  • Їматися — загоратися
  • Їми́ти — зловити, спіймати
  • Їмитися — вчепитися
  • Їмость — попадя
  • Їмосць — попадя

Й

  • Йми́ти — зловити, спіймати
  • Йми́тися — тут: загорітись
  • Йо — так (ствердження)
  • Йойкати — плакати

К

  • Кавалок — шматок
  • Кавка — галка
  • Кавуля — кривуля
  • Кавулька — кривулька
  • Кавція — картярська ставка
  • Кав’ярка — бляшана банка
  • Ка́гла — отвір-вхід у димар, комин, внутрішня частина комина
  • Кадь — ванна
  • Каза́н — відро
  • Ка́за́ння — проповідь священника в церкві
  • Калабаня — калюжа
  • Калабатина — калюжа, баюра
  • Калаба́ч — тут: вибоїна на дорозі
  • Калав́ур — караул
  • Калап — капелюх
  • Калапушка — чарочка (посудина)
  • Ка́лфа — старший, організатор серед парубків або серед музик
  • Калюх — черево, нутрощі в череві
  • Калюха́тий — череватий
  • Калюхи — кендюхи, нутрощі
  • Кальбу́ка — ціпок для старих або немічних
  • Кальвин — нелюд
  • Кальга — піч
  • Камера́льний — державний
  • Камізе́лька — безрукавка
  • Кандиро́па — арештантська камера
  • Канона — гармата
  • Канта́р — гнуздечка, вуздечка, уздечка
  • Кантарок — гнуздечка, вуздечка, уздечка
  • Капа — підріз дерева з того боку, в який воно має бути звалене
  • Капарство — неакуратна бідняцька робота
  • Капе́йстра — гнуздечка, вуздечка, уздечка
  • Капелія — оркестр
  • Капело — солдатський головний убір
  • Капе́ло — чоловічий головний убір
  • Капестра — гнуздечка, вуздечка, уздечка
  • Капура — ворота
  • Капурка — фіртка
  • Ка́пці — тут: плетені з вовняних ниток шкарпетки
  • Карабути йти — летіти шкереберть
  • Карбник — мала господарська прибудова, курник
  • Карбованці — дукачі
  • Карнет — книжечка, посвідчення
  • Карник — мала господарська прибудова, курник, хлівець-прибудова, маленький хлівець
  • Карничок — маленький хлівець
  • Карташ — картяр
  • Картофлі — картопля.
  • Картятися — грати в карти
  • Кару́ца — віз
  • Каса́рня — казарма
  • Каса́та — скринька
  • Касе́тка — скринька
  • Кастрівка — простий фетровий капелюх, на відміну від прикрашеної перами крисані
  • Катанка — жіноча куртка
  • Катафе́йка — смертне ложе
  • Катафель — смертне ложе
  • Катафелька — катафалк
  • Катафе́льок — смертне ложе
  • Катка — ополонка
  • Катра́н — шматина, ганчірка, ганчір’я
  • Катрання — ганчірка, ганчір’я
  • Катрінца — буковинська запаска
  • Катруца — порожнина під піччю для зберігання картоплі тощо
  • Катуна — солдат
  • Качівка — качалка
  • Качя — каченя
  • Кашиця — дерев’яне укріплення річкового берега в горах
  • Кашівка — качалка
  • Каштіль — палац
  • Каянний — окаянний, проклятий
  • Квати́рка — чверть літра, посудина на чверть літра
  • Квичати — жалібно кричати
  • Кедь — коли, якщо
  • Келюх — черево, нутрощі в череві
  • Ке́льнер — офіціант
  • Кепеняк — опанча
  • Керни́ця — криниця
  • Керничка — джерело води
  • Керт — город, квітник, сад
  • Керти́на — кріт
  • Кестемен — хустина
  • Кетефик — вуздечка
  • Кеть — коли, якщо
  • Кєрунок — напрямок
  • Киба́вка — барки
  • Кива́ти(ся) — зачіпати, ворушити(ся), торкати(ся), рухати(ся)
  • Кикоть — обрубок руки в каліки
  • Ки́ла — центнер
  • Кимак — колода
  • Кину́ти — 1) торкнути, зачепити; 2) поворушити
  • Кинутися — поворушитися
  • Кипта́р — кептар, гуцульський верхній хутряний одяг без рукавів, короткий кожушок без рукавів
  • Кирд — отара
  • Кири́нити — засмічувати, забруднювати
  • Кири́ня — засміченість, непорядок, нечистота
  • Кирлиг — довга чабанська палиця з гачком
  • Кирни́ця — криниця
  • Киртіс — городник, садівник
  • Кить — коли, якщо
  • Кицка — грудка
  • Кияк — кий
  • Кіби — якби
  • Кізли — крокви
  • Кілко-то — скількись
  • Кіля — кілограм
  • Кіма́к — дрючок, шматок дерева
  • Кімува́ти — пригадувати; метикувати, гадати, пам’ятати, тямити, знати
  • Кірон — бригадир на лісорозробках
  • Кі́тлик — казанок
  • Кіцкати — прибирати (гній, болото на подвір’ї тощо)
  • Кішасонка — панянка
  • Кішасонька — пані
  • Кішкати — тут: доглядати, вигодовувати (скотину)
  • Кішня́ — косіння
  • Клавець — молоток
  • Кла́ка — толока, спільна праця з метою допомогти односельцеві
  • Кла́ня — тридцять штук будь-чого; полукіпок, півкопи, тобто 30 снопів
  • Клапачка — зимова шапка березівського типу
  • Кла́сти — тут: ставити при владі
  • Клебан — капелюх
  • Клебанка — капелюх
  • Клева́к — шмат
  • Клеве́ць — молоток
  • Клепач — молоток
  • Клинець — кілочок у стіні, вішалка
  • Клинці — цвяхи, вухналі
  • Кліпи — повіки
  • Клуб’я — клубок
  • Клу́нтя — дрантя
  • Клюка́ — палиця-кривулька, палиця з загнутим кінцем
  • Клюпити — куняти
  • Клякати — ставати навколішки
  • Княги́ня — наречена на весіллі, молода
  • Князь — наречений на весіллі, молодий
  • Кобел — міра ваги (96 кг)
  • Кобе́лці — килимки на підлогу
  • Коби́ — якби
  • Кобілка — коробка
  • Ковальня — кузня
  • Кова́рня — порожнина
  • Ковач — коваль
  • Ковба́й — дерев’яний черпак для води
  • Ковбан — відпиляний шматок колоди
  • Ковбиця — відпиляний шматок колоди, на якому рубають дрова
  • Ко́вбо́к — відпиляний шматок колоди
  • Ковбочки — відпиляний шматок колоди
  • Ко́вня — шматок колоди або викорчуваний пеньок
  • Ковпачок — тут: скальп
  • Ко́втати — стукати, вдаряти
  • Ковтки — сережки
  • Ковток — сережка
  • Ковшу́н — ківш
  • Когут — півень
  • Кожі́вка — кужівка, кілок, на який намотують прядиво для прядіння, кужіль
  • Козел — тут: кроква
  • Козеня — тут: здерта з козеняти шкура і перетворена на великий гаман
  • Козяки — кінський гній
  • Кой — якщо
  • Коковевка — сова
  • Колега — тут: товариш
  • Колешня — стайня
  • Колєга — тут: товариш
  • Колєґувати — товаришувати
  • Колєйо́вий — залізничний
  • Коли́ба — житло (халупа) чабанів і лісорубів, лісова хатина круглої форми, в якій ночували лісоруби або люди, що працювали на лісопосадках
  • Колик — кілок
  • Колімазь — мастило до воза
  • Колішки — передня частина плуга
  • Ко́лія — залізниця
  • Коло́диця — криниця у вигляді встромленого в землю кадоба
  • Колоді́й — майстер, який виготовляє вози, сани, колеса; стельмах
  • Колопні — коноплі
  • Колосина — колоски й солома, що витрясалися з воза після вивантаження снопів
  • Коль — коли, якщо
  • Команиця — конюшина
  • Кома́шня — поминки після похорону
  • Комерцію мати — тут: мати з кимось мороку, неприємні стосунки
  • Ко́мин — димар
  • Комірзатися — вовтузитися
  • Комі́рне — наймане бідняцьке житло
  • Комірса́тися — вовтузитися
  • Компанія війська — тут: рота війська
  • Конар — сук, гілляка
  • Конина — тут: кінь, коняка
  • Коно́вик — дерев’яна посудина з клепок для носіння води
  • Коновка — дерев’яна посудина з клепок для носіння води
  • Конте́тний — вдоволений частуванням або чим іншим
  • Контетува́ти — задовольняти, гостинно приймати
  • Контетуватися — задовольнятися
  • Контигент — податок
  • Контрат — контракт
  • Коняки́ — кінський послід
  • Конячки — кінський послід
  • Копач — тут: палиця
  • Копачик — паличка
  • Копил — байстрюк
  • Копиля — байстря
  • Копита — тут: шевські копили, або колодки
  • Копито — шевський копил
  • Копнути — ударити ногою
  • Копнутися — причепитися до когось
  • Корбач — батіг
  • Корець — центнер
  • Корза́н — постіл
  • Корман — мотуз, вірьовка
  • Корч — кущ
  • Косарі́ — сузір’я
  • Косиці — квіти
  • Коси́ця — квітка
  • Ко́тики — щиколотки
  • Котіш — кучер
  • Котора — біда
  • Котя — кошеня
  • Ко́хля — кухонний черпак
  • Коц — укривало
  • Ко́цкати — стукати (щоб відчинили)
  • Коч — бричка, карета
  • Коч смертельний — смертне ложе
  • Ко́чало — кільце
  • Кочерги́ — тут: кут біля печі
  • Кочиг — карета, бричка
  • Кочіга — карета
  • Кочі́ння — пологи в овець і кіз
  • Кочіш — візник, погонич, кучер
  • Кочія — бричка, карета
  • Кошар — кошик
  • Кошниця — пристрій для зберігання кукурудзи в качанах
  • Кошу́ля — лишай
  • Крадьки — крадькома
  • Крак — гілляка
  • Красний — гарний
  • Красянистий — рябий
  • Кре́денс — комод, шафа для посуду й харчових продуктів, кухонна шафа, буфет для посуду
  • Кре́денц — комод, шафа для посуду й харчових продуктів, кухонна шафа, буфет для посуду
  • Крейцер — дрібна монета Австро-Угорщини
  • Криваня — крива палиця
  • Кривдний — покривджений
  • Криж — хрест
  • Крижа́вка — головка капусти
  • Криже́вка — головка капусти
  • Кри́жмо — біла тканина, у яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення
  • Кримінал — тут: тюрма
  • Кримінар — тут: тюрма
  • Кри́са — відігнутий край капелюха
  • Крисаня — гуцульський капелюх
  • Крі́вний — кривавий, кров’ю здобутий
  • Крі́с — рушниця
  • Кро́кіс — вир у річці
  • Кромплі — картопля
  • Кросна — ткацький верстат
  • Крумплі — картопля
  • Крутий — недобрий, лихий
  • Крятати — повертати у кінці гону в нову борозну
  • Ксьондз — священик
  • Кугу́т — півень
  • Кугутки́ — сережки
  • Кузнець — коваль
  • Кукуц — маленький круглий хлібець
  • Куле́ша — страва з кукурудзяного борошна; мамалиґа, варений хлібний продукт з кукурудзяного борошна
  • Ку́лко — кільце
  • Кульбака — сідло
  • Кумнат — чоловік жінчиної сестри, шваґер
  • Кумна́т — чоловік жінчиної сестри
  • Кумната — дружина чоловікового брата
  • Кумнаття — множина від слова «кумнат»
  • Кунте́тний — задоволений
  • Куренци — оголошення
  • Курма́н — мотуз, вірьовка
  • Курме́й — мотуз, вірьовка
  • Ку́рмик — мотуз, вірьовка
  • Куртий — короткий
  • Куршивий — паршивий
  • Ку́ря — курча
  • Ку́рятко — курчатко
  • Куса́к — шматок, кусок
  • Кусок — шматок
  • Ку́тання — порання
  • Ку́тати — доглядати, вирощувати (про дитину, худібку)
  • Ку́татися — поратися
  • Кутець — саж, хлівець
  • Ку́фер — скриня
  • Куферок — скринька
  • Куфрик — скринька
  • Кухня — тут: кухонна плита
  • Куча — хлів, занедбана хата
  • Ку́чма — шапка з овечого смушка
  • Кучно — тут: сумно, нудно
  • Ку́шати — пробувати на смак, куштувати

Л

  • Лаба — лапа
  • Лаба́тий — довгоногий
  • Лабда — м’яч
  • Лабдаючись — граючись м’ячем
  • Лабу́з — бадилля
  • Лабу́нда — верхня бідняцька одежина
  • Лавиця — тут: кладка через воду
  • Лавка — тут: кладка через річку або струмок
  • Лавор — діжка, тазик
  • Лада — ящик, скриня
  • Ладичка — скринька
  • Ладува́ти — накладати, вантажити
  • Лазиво — драбина
  • Лайда́к — ледар, волоцюга, лінюх, уживається як лайка
  • Лайдака — ледар, волоцюга, лінюх
  • Лайдакувати — ледарювати
  • Ла́ким — ласий, охочий до чогось
  • Лакомитися — спокушатися
  • Ланц — ланцюг
  • Лапа́ти(ся) — ловити(ся)
  • Ларма — лемент, ґвалт
  • Латер — кубометр дров
  • Лах — стара зношена одежина
  • Лахабунда — волоцюга
  • Лахи — подертий, потріпаний одяг
  • Левеш — страва
  • Леґінь (легінь) — парубок, хлопець
  • Ле́жа — тривале лежання при тяжкій недузі
  • Лей — румунська грошова одиниця
  • Лем — лиш
  • Ле́нія — лінія, широка межа в полі, ряд
  • Леп — липкий бруд
  • Лигну́ти, лиґну́ти — ковтнути, проковтнути
  • Лижка — ложка
  • Линва — довгий мотуз
  • Лисни́ця — кислиця, яблуня-дичка
  • Ли́ччя — лико
  • Лишка — лисиця
  • Лівер — домкрат
  • Ліво́рвер — револьвер
  • Лі́жник — гуцульське вовняне укривало на ліжко
  • Лізти в дуб — лізти на дуба
  • лім (род. відм. лому) — хмиз
  • Лі́ска — зроблена з ліщинових паличок фіртка або задня засувка у возі
  • Лісковий — ліщиновий
  • Лісна́ — лісова русалка
  • Літепло — тепла вода
  • Лі́ци — віжки
  • Ліцитація — описування майна за борги
  • Лови́тися — чіплятися
  • Лом — хмиз
  • Лопта — м’яч
  • Ло́скіт — тут: стукіт
  • Лоточи́ти — 1) набридати доріканнями; 2) набридливо базікати
  • Лошук — лошак, молодий кінь
  • Луб — кора
  • Луг — розчин попелу з окропом для зоління полотняної білизни
  • Лугови́ння — лоза
  • Лу́дина — одяг домашнього виготовлення
  • Лу́диння — одяг домашнього виготовлення
  • Лужко — ліжко
  • Луйтра — драбина
  • Лунга — долина, улоговина
  • Луну́ти — кинутись до когось або чогось
  • Лупати — розбивати, розламувати (камінь)
  • Лупи́ти — обчищати від шкаралупи; здирати шкуру
  • Лупня давати — прочухана давати
  • Лутра — драбина
  • Луфт — повітря
  • Лу́цькати — лупцювати, бити
  • Лу́шниця — смолоскип
  • Люба́ — любов
  • Люба́с — коханець
  • Люба́ска — коханка
  • Лю́стро — дзеркало
  • Люфт — тут: отвір для вентиляції; повітря
  • Люфтаки — отвори для вентиляції
  • Люфтува́тися — прогулюватися на свіжому повітрі
  • Ля́да — прилавок
  • Льо́га — фантастичний птах
  • Льокай — лакей
  • Льос — жеребок
  • Льофа — ствол вогнепальної зброї

М

  • Магазинє́р — продавець
  • Маґлі́вка — дерев’яний брусок з рівцями для відкачування білизни; дерев’яна дошка для розпрасовування білизни
  • Маґлівниця — дерев’яний брусок з рівцями для відкачування білизни
  • Мажа — міра ваги (100 кг)
  • Май — слово для утворення вищого ступеня прикметників (май сильний — сильніший)
  • Майна — місце, де випалювали деревне вугілля
  • Майшля — сумка
  • Малай — кукурудзяний хлібець
  • Маленько — трошки
  • Мало — трохи
  • Мальфе́й — чаклун
  • Мандибу́рка — картопля
  • Мандибу́ряник — картопляник
  • Манта́ — свита з домотканого сукна
  • Мара — чаклунка
  • Марґа — худоба
  • Маржи́на — худоба
  • Маркірувати — тут: хитрувати
  • Маркітно — сумно, тужно
  • Марко́тний — невдоволений, сумний
  • Марфа — товар, який транспортується
  • Маршкати — кричати «марш», проганяючи когось
  • Маса — тут: канцелярія в справах успадкування майна
  • Масть — тут: жир
  • Мати дяку — мати охоту
  • Маточка — названа мати
  • Махом — дуже швидко, миттєво
  • Мацур — кіт-самець
  • Мацю́пкий — малесенький
  • Мачка — кішка
  • Маштальня — хлів
  • Маштига́нити — лупцювати
  • Маштигувати — лупцювати
  • Маю́чий — заможний
  • Ме — буде
  • Меда́рка — медогонка
  • Межівник — той, хто має поруч землю, межа в межу
  • Мей — румунське фамільярне слово при звертанні
  • Мелай — кукурудза
  • Мелеструватися — скаржитися
  • Мельдува́ти — доповідати, повідомляти владу, сповіщати, доносити
  • Ментив — швидка медична допомога
  • Мерза — гидота
  • Мерша — мертвечина
  • Мете — будете
  • Метер — тут: центнер
  • Метиця — мука, що вимітається, коли піднімають млиновий камінь
  • Меч — тут: кидай
  • Меш (він ме, вони муть) — будеш
  • Мешти — туфлі
  • Миґла — складометр
  • Ми́дниця — велика лужена миска (для миття), велика господарська миска
  • Ми́кати — виривати, скубти
  • Микнути — скубнути
  • Миро́м — по-доброму
  • Мишиніна — сало з м’ясом
  • Мізельний палець — мізинець
  • Мізерний — тут: мізинний (палець)
  • Мізилний палець — мізинець
  • Мінити — обіцяти
  • Міто́вка — мітла
  • Міціцький — малюсінький
  • Мішанина — тут: страва, м’ясо, варене разом з салом і приправлене перцем
  • Мішати — заважати
  • Міща — торбина
  • Міщулик — торбинка
  • Міщу́р — міщанин, мешканець міста
  • Млака — мочар, заболочена земля, багниста земля
  • Мливо — 1) зерно для помелу; 2) щойно змелена мука
  • Млинець — тут: млинок
  • Мой — простацький (фамільярний) вигук при звертанні
  • морґ (морг) — міра площі землі, що дорівнює 0,56 га
  • Моркотати — бурчати
  • Москалики — тюлька
  • Мо́цний — міцний, сильний
  • Мо́цно — тут: добряче, сильно
  • Мочела — мочар, багно
  • Мочи — могти
  • Моше́нка — гаманець з баранячої калитки
  • Мошкоро́дити — шарудіти
  • Мругнути — моргнути
  • Мунду́р — 1) військова форма, уніформа, однострій; 2) одяг
  • Муриндель — мурашка
  • Муро́вий — сміливий і зухвалий, зухвалий і нахабний
  • Мушія — майно (земельне)
  • Муші́я — велике, панське землеволодіння
  • М’ясни́ці — період після посту, коли можна їсти м’ясо, одружуватись

Н

  • На збит говорити — знущатися
  • Набізовно — напевно
  • Набор дати — дати в борг, без грошей
  • Наборсучитися — набурмоситися
  • Набува́тися — 1) гарно проводити час; 2) милуватися
  • Набутки — тут: гуляння
  • Наважитися — тут: наполягти, напосістися
  • На́видіти — любити, прихильно ставитися
  • Навидітися — бути прихильним один до одного
  • Наві́кіті — на змагання
  • Навкі́рки — наперекір
  • Навра́з — назавжди
  • Навстрі́ть — назустріч
  • Навтємитися — наскучити, набриднути
  • Навтямитися — наскучити, набриднути
  • Навхтема — назавжди
  • Нагили́ти — нарадити щось комусь
  • Наги́лювати — нараджувати комусь щось непотрібне
  • На́гло — раптово, зненацька
  • Нагрузити — навантажити
  • Надибати — знайти
  • Наді́жна — вагітна, тільна (корова)
  • Надоли́ну — вниз
  • Назуп’ять — лицем назад
  • Наїсно — навмисно
  • Най — хай, нехай
  • Найми́тися — найнятися
  • Наймитя — наймити
  • Найпу́щий — найгірший
  • Найти́ся — зустрітись
  • Накавулити — написати щось незрозумілими кривулями
  • Наклебта́ти — звести наклеп
  • Наколи́ — коли; після того як
  • Накорпа́ти — потроху назбирати, накопичити
  • Наладитися — налякатися
  • Наладувати — навантажити
  • Намість — замість
  • Нана́шка — хрещена мати
  • Нана́шко — хрещений батько
  • Наникнутися — натрапити
  • Наостріт — напередодні
  • Напаровати — назбирати, зекономити
  • Напахатися — нанюхатися
  • Наперебисадки — через плече, одна торба за спиною, друга
  • Напе́ртися — упертися, особливо наполягати на чомусь
  • Напирати — тут: просити
  • Напоперек — навпростець
  • Направець — навпростець
  • Направці — навпростець
  • Напригото́ві — напоготові
  • Напропале — напризволяще
  • Напря́тати — назбирати
  • Напу́дитися — налякатися
  • Нара́з — 1) зразу; 2) раптом
  • Нарачки — рачки
  • На́рік — наступного року
  • Нарозумитися — набратися розуму
  • Нароком — навмисно
  • Нарошне — навмисно.
  • Нару́чувати — рекомендувати когось
  • Наскоро — якщо
  • Натина — 1) бадилля; 2) лобода
  • Натще — не ївши
  • Нафта — тут: гас
  • Нахтема — назавжди
  • Нацапки — рачки
  • Начасниче́ний — приправлений часником
  • Начини́ти — понароджувати, народити
  • Нашпарува́ти — зекономити, запастись
  • Наштукувати — доточити
  • Наюдити — підбурити, намовити на щось недобре
  • Наятися — найнятися
  • Не бай — нічого, не біда
  • Не любитися — тут: не подобатися
  • Невбо́рзі — невдовзі, незабаром
  • Неві́льно — не можна, заборонено
  • Невіста — 1) невістка; 2) дружина брата, братова
  • Невмінько́во — ненароком, ненавмисне
  • Невміятниця — така, що нічого не вміє
  • Невольно — не можна, не дозволено
  • Недивний — непоказний
  • Недомотаний — тут: придуркуватий, недостатньо розумний
  • Незабавка — незабаром
  • Незви́клий — тут: незвичайний
  • Нездалий — негодящий
  • Ней — нехай
  • Немо́ж — неможливо
  • Неназдога́дь — непомітно
  • Нензний — нужденний
  • Ненько — тато
  • Неньо — тато
  • Не́ньо, ненько — тато, татко
  • Непутниця — така, що нічого до пуття не зробить
  • Несідка — квочка
  • Нетрудний — чорт
  • Неукий — невчений
  • Нехарапутний — непоказний і непутящий; не такий, як треба
  • Нехарний — відворотний, противний
  • Ниніка — нині, сьогодні
  • Нинька — сьогодні
  • Ниньки — сьогодні
  • Нич — нічого
  • Нівро́ток — бідняк
  • Ніж — поки
  • Ніжень — поки
  • Ні́жка — тут: низка
  • Ніклея — нечупара, ледащиця
  • Нікогогіч — нікого-нікого
  • Нім — поки, ледь
  • Ніт — ні, нема
  • Ніц — цілком, зовсім; нічого;
  • Ніц а ніц — анічогісінько
  • Нічогі́ч — нічогісінько
  • Нічогогі́ч — нічогісінько
  • Нічогоріч — нічогісінько
  • Новинка — газета
  • Ногавиці — штани
  • Нора́ — 1) нора; 2) джерело води
  • Нори́чка — джерельце
  • Нотаруш — нотаріус
  • Но́ша — одяг
  • Нуждува́тися — журитися, нудитися, сумувати
  • Нужний — нужденний, обдертий
  • Ну́рка штрикнути — пірнути
  • Ню — неї
  • Ня — мене
  • Няньо — тато, батько

О

  • Оба — обидва
  • Обаринець — бублик
  • Обглодана — обдерта.
  • Оберліхт — кватирка у вікні для провітрювання
  • Обзор́ини — оглядини
  • Обід — поминки або святкова учта
  • Обі́здритися — озирнутись
  • Обійстя — двір.
  • Обіска́ти — шукати на голові паразитів
  • Обіч — схил
  • Облак — вікно
  • Облектися — одягтися
  • Облок — вікно
  • Обме́тиця — рештки борошна, які обмітають з жорен
  • Оболок — вікно
  • Обо́ра — господарське подвір’я, обгороджене подвір’я
  • Оборіжець (здрібн. від оборіг) — повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін.
  • Оботи́тися — піклуватися, турбуватися
  • Обрадувати — пограбувати
  • Обротя́нка — вуздечка
  • Обрус — скатертина, рушник
  • Обсмотри́ти — обмацати
  • Обставатися — залишатися
  • Обха́яти — привести до ладу
  • Обхі́дниця — служниця, яка доглядає тяжкохворого
  • Обходи́ти — доглядати
  • Обшаря — обійстя
  • Обшацовати — оцінити, скласти ціну
  • Обшкалюва́ти — обдряпати
  • Овріяш — великан, велетень
  • Ода’я — належна комусь велика ділянка землі
  • Одгрібатися — відпиратися
  • Оде — он, ось тут
  • Оде́нок — вистелене дошками горище хліва; стіжок снопів
  • Оди — ось
  • Одталанькуватися — відмовлятися, відпиратися
  • Одфіглюватися — оджартуватися
  • Ожелю́д — жолудь
  • Ожолуди — жолуддя
  • Ожулю́д — жолудь
  • О́зде — ось тут
  • Озми́тм — взяти
  • Окі́п — насипаний горбок, шанець, рів
  • О́ко — міра об’єму хмільних напоїв, що дорівнює 1—1,5 л; пляшка такої місткості
  • Околі́т — сніп соломи
  • Окоман — економ
  • Окописько — єврейський цвинтар
  • Окроме — окремо
  • Омбрела — парасоля
  • Опалки — торба, з якої годували коней
  • Опара́т — верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння
  • Опарати — вбрання священика під час богослужіння
  • Опасатися — підперезатися
  • Опідлити — образити й принизити людину («Колгоспник
  • Опілка — торба, з якої годували коней
  • Оплі́т — 1) обгороджений плотом стіжок; 2) площа, з якої можна накосити сіна
  • Оплоші́ти — ослабнути, затихнути, заспокоїтися, посмирніти
  • Опри́шок — 1) народний месник; 2) розбійник, злодій
  • Опроважа́ти — освячувати
  • Опрошкувати — іти навпростець
  • О́пуд — опудало
  • Ордона́нс — денщик, або ординарець, в офіцера
  • Орсаг — держава
  • Ору́да — закуплені; придбані речі
  • Ору́дувати — облаштовувати справу; придбати щось
  • Оружіє — зброя
  • О́рчик — дерев’яний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці
  • Осе́льниця — гусениця
  • Осипка — зернові відходи
  • Ослободи́ти — звільнити, визволити
  • Ослон — смертне ложе
  • Осторо́га — охорона, сторожа, варта
  • Остра стрільниця — стрілецькі змагання
  • О́стрий — жвавий, енергійний
  • Остри́тися — різко, погрозливо говорити
  • Остріва́ — кілок зі сучками для просушування скошеної трави
  • Острішок — стріха
  • О́стро — тут: сердито, зі злістю
  • Остров — кілок з сучками, на якому просушують траву
  • О́тпуст — храмове свято
  • Отріб — нутрощі з живота
  • Офензива — наступ
  • Охабити — охаяти
  • Охри́нути — опритомніти
  • Очоловічитися — тут: оженитися
  • Ощипок — пласка хлібина, корж
  • Ощип’я — корж

П

  • Павіз — мари
  • Па́дочку — простонародне звертання у гуцулів
  • Па́зити — пильнувати, стерегти
  • Пак — далі
  • Па́ка — великий ящик
  • Пакташа — військова сумка
  • Паленка — горілка
  • Пам’ятни́к — ворожбит
  • Пандлик — клапоть
  • Пантлик — стрічка
  • Пантрува́ти — стежити, пильнувати, слідкувати, підстерігати, стерегти
  • Папуш — пачка висушених тютюнових листків, також пачка грошей
  • Парадний — тут: гарний
  • Парастас — панахида
  • Парна — подушка, перина
  • Парувати — готувати
  • Парце́ля — невелика ділянка землі
  • Пасерб — у сім’ї чоловіків син
  • Пасільни́к — пасіка
  • Пасія — злість
  • Пасоля — квасоля
  • Пастівни́к — пасовище
  • Пастушка — тут: пасіння худоби
  • Пательня — сковорода
  • Пати́к — палиця, шматок дерева, дрючок, ломака, поліно
  • Патичо́к — палиця, паличка
  • Патрафіль — єпітрахіль
  • Патрахі́ль — покривало, яким піп покриває голову віруючого під час сповіді
  • Па́хати — нюхати
  • Паци́ти — зазнати чогось небажаного, поганого; пережити щось небажане і неприємне
  • Пацю́к — порося, свиня, кабан
  • Паця — порося
  • Пацьо́рка — намистина
  • Пачмаги — штани із домотканого полотна
  • Пеленки́ — пелюшки
  • Пеньґо — угорська грошова одиниця
  • Пе́рвий брат — двоюрідний брат
  • Переверла — перекинула
  • Переверни — перекинути
  • Переви́діти — передбачити
  • Перевити — переповити
  • Перевитити — перевершити
  • Перегрозки — переїди
  • Передднина — світанок
  • Передснічний — той, що був позаминулого вечора
  • Передтогідний — позаторішній
  • Переїхати — переїжджати
  • Переки́нути(ся) — 1) перевтілити(сь); 2) впасти
  • Перекицкатися — робити сальто, перевертатися через голову
  • Перекоси — тут: покоси
  • Переметуватися — перекидатися
  • Перепу́дитися — перелякатися
  • Перерубка — половина бесаг
  • Перестати — тут: перейти когось з недобрим наміром, перейти когось на дорозі та зупинити його
  • Перечеряти — поміняти
  • Пере́читися — сперечатись
  • Перський — спритний, бистрий
  • Перце́ — здрібніле від «перо»
  • Пе́рший раз — спочатку
  • Песя́ — щеня
  • Песячка — собачий послід
  • Петек — верхня одежина з домотканого сукна, верхня вовняна одежа
  • Петелька — тут: мотуз, вірьовка
  • Печи — пекти
  • Пе́чисько — місце, де колись була піч, руїни з печі
  • Пешка — стежка
  • Пивни́ця — підвал, погріб, льох
  • ПИЛ — тут: тирса з-під пили
  • Пиливня — стодола
  • Пилипова́н — старообрядець
  • Пилува́ти(ся) — квапити(ся)
  • Пиняво — мляво
  • Пи́рга — стара потворна людина
  • Пироги — тут: вареники
  • Писок — рот, морда
  • Пищалка — сопілка
  • Пі́вкати — вищати, пищати
  • Півметра — тут: півцентнера
  • Півничок — глиняний кухлик
  • Півчварта — три з половиною
  • Піґліці — різновид ковбаси
  • Під — горище
  • Під (род. відм. поду) — горище
  • Під голов’я — під голови, в узголів’я
  • Підбива́ти — готувати їжу
  • Підверли — підкинули
  • Піддах — піддашшя, господарська прибудова
  • Піді́здрити (підо́здрити) — підглянути
  • Підкуси́ти — спокусити
  • Підмага́ти — доростати, дозрівати (про вік людини)
  • Підми́ти — зловити
  • Підмі́т — невелика господарська прибудова
  • Підмі́тувати — підкидати
  • Піднайти — спокусити (жінку)
  • Підоздріти — піддивитися, підглянути
  • Підойми́ти — підняти
  • Підпалок — великий круглий корж
  • Підпеньки — опеньки
  • Підполоч — горизонтальна виїмка
  • Підси́пати — тут: покласти яйця під квочку
  • Підсіння — ґанок
  • Підтрою́дити — підмовити, підбурити
  • Пі́зьма — вороже ставлення до когось
  • Піймити — піймати, зловити, тут: пообіцяти
  • Піл — поміст з дошок для спання.
  • Піпа — люлька
  • Пірчина — пір’їна.
  • Піхана — товчена в ступі.
  • Піхту́рка — стежка
  • Пішник — стежка
  • Пі́яти — кукурікати
  • Плави́ння — колода і гілки, принесені повінню
  • Плай — чиста від лісу лука в горах
  • Планетник — ворожбит-ясновидець
  • Плат — хустина, хустка
  • Платина — хустина
  • Плати́нка — хустинка, носовичок
  • Плаття — тут: спідній одяг, білизна
  • Плахта — тут: рядно
  • Плахту́ра — рядно
  • Плекати — годувати дитину груддю
  • Пленкач — теслярська сокира
  • Плече — годує груддю (дитину)
  • Пліт — тин, огорожа
  • Пло́ва — злива
  • Плотня — теслярня
  • Плякатися — годуватися материнським молоком, ссати матір
  • Пляц — місце, ділянка
  • Пльо́нтир — поверх
  • Пльонтро — поверх
  • Побанувати — пожалкувати, пожуритися
  • Побережни́к — лісник
  • Побивати — покривати дах ґонтою
  • Побиратися — бідувати, жебрати.
  • Побідити — покривдити
  • Побішниця — дерев’яна ніжка в ліжку
  • Побожити — взяти від когось клятву
  • Побратим — коханець
  • Повала — стеля
  • Пове́рх — тут: понад
  • Повеснувати — провести весняні посівні роботи в полі або на городі
  • Пови́діти — побачити
  • Повита́тись — привітатись
  • Повіємо — прядиво
  • Пові́з — екіпаж, візок
  • Пові́смо — прядиво, пряжа
  • Повітка — піддашшя.
  • По́вниця — дарування грошей молодим на весіллі; момент весілля, коли гості обдаровують молодих
  • Повшехний — загальний
  • Погар — келих, склянка
  • Поглипати — поглядати, позирати
  • Погончений — покритий ґонтою (дах)
  • Пого́стити — зазнати чогось
  • Погріб — тут: похорон
  • Подбой — дах
  • Подвоїти — лицемірно повестися
  • Поді́бний — тут: гарний
  • Подо́к — місце у млині, де встановлені жорна; горище
  • Подо́ля — долина
  • Подорожни́к — спориш
  • По́дря — горище над стайнею
  • Подуркати — постукати
  • Подушитися — міцно обнятися
  • Поєди́нче — окремо, роздільно
  • Пожмакати — попрати
  • Позапря́тувати — поприбирати
  • Позарився — спокусився.
  • Позвідатися — попитатися
  • Поздоровитися — привітатися
  • Позирати — дивитися
  • Позна — непорядок
  • Поїмати — зловити
  • Показитися — тут: побитися, поламатися
  • По́клад — палуба
  • Поклопкати — постукати
  • Покмітити — помітити
  • Поковтати — постукати
  • Покрадеми — крадькома
  • Покрадоми — крадькома
  • Покрадьки — крадькома
  • Покровець — домоткана ковдра, рядно
  • Покропив’яник — байстрюк
  • Покунтетува́тися — задовольнитися
  • Поку́татися — позбутися
  • Поку́шати — покуштувати
  • Полакомитися — тут: спокуситися
  • Поличкува́ти — бити по лиці
  • Поли́чник — ляпас
  • Полівити — поступитися, пом’якшити свою позицію, попустити, полегшати (при недузі)
  • Полі́г — скошена трава
  • Політок — урожайний рік на якусь культуру, наприклад, політок на картофлі
  • Полови́к — шуліка, яструб
  • Половиця — половина
  • Полокати — прати
  • Полонина — високогірне пасовище
  • Полонини — гірське пасовище
  • Полу́бічок — велика бочка
  • Полу́дне — тут: південь
  • Полу́днє — тут: полудень
  • Полюбитися — тут: сподобатися
  • Польо́вання — полювання
  • Пома́на — вечеря, яку несли у різдвяний вечір сусідам і близьким; дарунки за упокій померлого
  • Помінити — пообіцяти
  • Помі́р — велика смертність, пошесть, мор
  • Помняцкати — пом’яти
  • Помочи́ — помогти
  • Помуцувати — попробувати на чомусь силу
  • Понамітувати — понакидати
  • Пониська — понині
  • Поніж — пристрій, за допомогою якого, наступаючи ногою, колишуть колиску або тчуть на верстаті
  • Пообіськати — пошукати паразитів у когось на голові
  • Попахати — понюхати
  • Попилуватися — поквапитися попри них, понад ними
  • Попісні́ти — спохмурніти
  • По́плавець — пліт (засіб пересування по воді)
  • Попозирати — подивитися
  • Попри́ — понад
  • Попригуртовувати — поприв’язувати
  • Попризиратися — придивитися
  • Попризиркуватися — придивитися
  • Поприкаш — м’ясна страва з перцем
  • Попру́жка — жіночий пояс з грубої кольорової пряжі; крайка
  • Попря́тати — прибрати
  • Попуцувати — почистити до блиску
  • Пораятися — поратися
  • Поре́кло — прізвище
  • Пород, породи — пологи
  • Пороздівати — порозтрачувати
  • Порозпукуваний — порозтріскуваний
  • Порох, порохи́ — пилюка
  • По́рсти — кинутися, взятися до чогось
  • Портяниці — полотняні штани
  • Порція — тут: чарка
  • Посеквестровати — переписати з метою конфіскації
  • Посеквестувати — провести опис майна
  • Посмотрити — тут: помацати
  • Постав — сукно, покривало
  • Постара́ти — придбати, набути
  • Постерунковий — жандарм з постерунку
  • Постеру́нок — жандармський пост за Польщі
  • Посторцювати — поставити сторч
  • Пота́ти — (перен.) розтанути, зникнути
  • Пота́хнути — осісти
  • Потермосати — потрусити, похитати, потрясти
  • Потік — струмок
  • Поторгатися — порватися
  • Пото́чина — струмок
  • Потра́фити — зуміти
  • Потрі́бний — працьовитий, роботящий, енергійний
  • По́тя — пташеня
  • Потягати — бути спроможним
  • По́тятко — пташеня, пташечка
  • Потячий — пташиний
  • Поть — наказова форма від «іти»
  • Похва — піхви (для шаблі)
  • Похожа́лий — старший, досвідчений
  • Поче́сне — дарунки, що їх підносить молода під час весілля рідні молодого; момент весільного обряду, коли обдаровують молодих
  • По́чогом — волоком
  • Пошкобортати — поколупатися
  • Пошкромити — поранити, поцарапати
  • Пошпотатися — спіткнутися
  • Пощо — нащо
  • Правдитися — перечитися
  • Пра́вий — тут: прямий, простий
  • Правитися — поправлятися, набирати ваги
  • Право — (напрямок) просто
  • Правцювати — іти навпростець
  • Пражи́на — хворостина, жердина; міра довжини
  • Прайник — дерев’яний брусок з рубцями для вибивання білизни при пранні
  • Прало — кам’яна плита при березі річки, на якій жінки прали білизну
  • Праник — дерев’яний брусок з рубцями для вибивання білизни при пранні
  • Працівний — стомлений працею
  • Прачка — місце на річці, де прали
  • Прашівник — сапалник
  • Прашува́ти — сапати просапну культуру
  • Праща́та — праправнуки, діти правнуків, нащадки
  • Пращеня́та — діти пращат
  • Препина́ція — корчма
  • Преступитися — розступитися
  • Прецінь — власне
  • Преч — геть, збоку
  • Прибага́ти — придумувати
  • Приба́гнути — забажати
  • Привій — ремінь або шнурок для прив’язування чогось
  • Пригісне — бенкетування на честь повернення додому когось рідного
  • Придзі́нькуватися — привітатися
  • Приїхати — приїжджати
  • Прийми́ти — прийняти
  • Прийти́ зна́ти — відвідати
  • Приказувати — тут: розказувати, розповідати
  • Приключка — привід.
  • Приклякнути — стати навколішки
  • Прикучува́ти — привести
  • Прилиґнути — проковтнути
  • Примикати — глушити (вуха)
  • Примівни́к — ворожбит, знахар
  • Примівниця — ворожка
  • Прине́жда — лиха пригода, лиха година
  • Припасувати — примірити
  • Припрятувати — прибирати
  • Приректи — поклястися
  • Пририхтовати — прилагодити
  • Присили́ти — прив’язати
  • Прислопити — придавати
  • При́спа — призьба, невисокий насип уздовж стін хати знадвору
  • Приспо́дня — пекло
  • Пристайка — жінка або дівчина, до якої можна пристати в прийми
  • Пристара́ти — придбати
  • Приста́ти — погодитись
  • Пристрітити — зустріти
  • Прихі́д — дохід
  • Причекнути — присісти
  • Прияти — прийняти
  • Прияти дяку — набратися охоти
  • Пробу́тчик — той, з ким приємно проводити час
  • Провізорично — поверхово (щось обстежити чи досліджувати)
  • Провізорія — чиновники з суду
  • Прогнав — послав
  • Пронір — потік, струмок
  • Прости́бі — дякую, спасибі
  • Прости́біг — спасибі, дякую
  • Простибува́ти — дякувати
  • Простогалина — галявина
  • Прохватитися — прокинутися від сну
  • Прочути́тися — очуняти
  • Прошка́питися — провинитися, проштрафитися
  • Прошкувати — ходити инавпростець
  • Прошума́тися — прокинутись від сну
  • Прощений би — примовка на знак пошани при згадці про покійника
  • Прудкувати — іти водою, не знаючи броду
  • Прядки — вечорниці
  • Прятати — тут: збирати щось
  • Пряшни́к — веретено з напряденими нитками
  • Псиня — щеня
  • Пструг — форель
  • Псячка — собачий кал
  • Публікат — оголошення
  • Пугурець — пугач
  • Пуд — російська міра ваги, 16 кг
  • Пуде́лко — коробочка
  • Пуджати — лякати
  • Пуджяти — лякати
  • Пудлові сани — мальовані закриті сани
  • Пу́дно — страшно, лячно
  • Пу́жално — руків’я батога
  • Пу́жати — лякати
  • Пу́жяти — лякати
  • Пукалка — рушниця
  • Пу́кало — (зневажл.) рушниця
  • Пу́кати — стукати; розриватися; тріскати
  • Пукнути — тріснути
  • Пуля́рець — гаманець
  • Пулярус — гаманець
  • Пуляруш — гаманець
  • Пуля́рчик — гаманець
  • Пу́рця показати — втерти комусь носа, зробити щось особливе
  • Пуслань — посаг
  • Путаки — пута
  • Путати — лякати
  • Пу́тня — відро
  • Пух — тут: сопух, поганий запах, дух
  • Пу́цар — чистильник взуття
  • Пуцува́ти — чистити (коня, взуття тощо), чистити до блиску
  • Пу́шка — гвинтівка, рушниця
  • Пушкар — стрілець, мисливець
  • Пуще — гірше
  • Пущий — гірший
  • П’яц — ринок, майдан

Р

  • Рабин — віровчитель і керівник єврейської громади
  • Рабувати — грабувати
  • Раз — тут: зовсім
  • Райбати — прати
  • Райтувати — їхати верхи на коні
  • Рамат — ганчірка
  • Рама́ття — дрантя
  • Рампасовий — сап’яновий
  • Раубшіцер — браконьєр
  • Рафа — залізна шина на колесі у возі
  • Ревере́нда — ряса
  • Реґіме́нт — полк найманого війська
  • Рейза — мандрівка, подорож
  • Реклик — піджак
  • Рекоме — диван, софа
  • Ре́тівка — дерев’яна посудина
  • Рехлик — куртка, піджак
  • Речине́ць — строк
  • Риж — рис
  • Ри́нка — каструля
  • Ри́нський — народна назва австрійської грошової одиниці крони
  • Ри́па — яр
  • Риска́ль — заступ
  • Ритю БИТИ — копитами бити
  • Рихтува́ти(ся) — організувати(ся), готувати(ся); лагодити, злагоджувати
  • Різанки — тирса з-під пили
  • Різувати — спускати з гори вниз колоди
  • Ріпа — тут: картопля
  • Ріпак — тут: реп’ях
  • Ріска — гілляка
  • Річник — строкар на рік
  • Ріща — хворост
  • Ріщя — обрубане з дерева велике гілля
  • Робак, робака — роботящий чоловік
  • Робі́тний — роботящий, працьовитий
  • Ровінь — рівнина
  • Рогантина — тюль
  • Ро́дичі — тут: батьки
  • Розболіка́ти — роздягати
  • Розболочи́ти(ся) — роздягнути(ся)
  • Розвита́тись — розпрощатись
  • Розвити — розгорнути
  • Розвіта́тися — розпрощатися
  • Розволіка́тися — роздягатись
  • Розгорнутий — роздягнутий (без верхнього одягу)
  • Розгорну́тися — роздягнутись
  • Роздякуватися — розпрощатися
  • Розжорни́ти — розмолоти
  • Ро́зказ — наказ, команда, дозвіл, розпорядження
  • Розка́зувати — наказувати, розпоряджатись, командувати
  • Розминути — розтратити (гроші)
  • Розпарцелюва́ти — розділити земельну площу на ділянки
  • Розпасіюватися — розлютитися, розізлитися
  • Розпі́рити — розчепірити
  • Розсипа́тися — упадати
  • Розсі́стися — тріснути і розвалитися
  • Розталюва́ти — розмістити
  • Розшпінькати — розстебнути
  • Розщибатися — боротися
  • Рокови́й — річний
  • Романсува́ти — мати любовний зв’язок
  • Ромото́к — шматина-пов’язка
  • Ропцак — рюкзак, заплічний мішок
  • Роска́ль — риска́ль, заступ, лопата
  • Росохате дерево — дерево, стовбур якого розділяється вгорі на два-три стовбури
  • Росоха́тий — розлогий
  • Ро́чник — термін
  • Роштиї — грати
  • Рубатки — дрантя
  • Рубаття — дрантя
  • Рукав’янка — вишивана жіноча сорочка з довгими рукавами
  • Рум — ром
  • Рундзя — дрантя
  • Ру́нтати — рухати
  • Рунтатися — борсатися
  • Рупа — яма для картоплі
  • Ру́пцак — наплічник, рюкзак, заплічний мішок
  • Рупцачина — рюкзак, заплічний мішок
  • Ру́ти (рую, руєш) — ревти, рикати
  • Ряд (за рядом) — порядок; поспіль
  • Рядо́к — тут: низка (про намисто)
  • Рянда — шматина

С

  • Сабатушка — вид горілки за Польщі
  • Сабаш — єврейське свято
  • Савтир — псалтир
  • Савтиря — псалтир
  • Сагадов — заїзд
  • Сак — сіть
  • Салатура — мочар
  • Сала́ш — отара, місце утримання овець на полонині
  • Са́ля — зала
  • Самотіжно — самотужки
  • Самотока — пристрій для змотування ниток
  • Самоту́жка — ручні санки
  • Самотяж — самотужки
  • Сара — халява в чоботі
  • Сара́ка — бідний, бідолашний
  • Сара́ка (жін.) — бідолаха
  • Сара́ку (чол.) — бідняк, бідолаха
  • Сарда́к — гуцульська коротка верхня прикрашена коротка одежина (куртка) з домотканого сукна
  • Свада — сварка
  • Свальба — весілля
  • Свекра — свекруха
  • Свершо́к — цвіркун
  • Свиня́к — послід свині
  • Свитка — тут: сукня
  • Святе́ць — святий
  • Сендзьо — суддя
  • Сервус — тут: приятелювання, панібратство, привітання потиском руки
  • Середдорожжя — роздоріжжя
  • Серсам — інструмент
  • Сершун — шершень
  • Сестрінець — сестрин син
  • Сибі́рковий — смушковий
  • Сивни́й — рясний (про врожай)
  • Си́гла — густий ліс, що прилягає до полонини
  • Силяти — прив’язувати
  • Симбри́ля — заробітна платня
  • Синжапка — мала пляшка горілки (по-турецьки
  • Синоцвіт — волошка
  • Синтирува́ти — провести новобранця через медичну комісію, взяти на військову комісію
  • Сипжапа — мала пляшка горілки (по-турецьки
  • Сирба — румунський танець
  • Сировий — сирий
  • Сирохман — 1) бідняк, бідолаха; 2) сирота
  • Сікатися — шукати паразитів на голові у когось
  • Сімйою — сім’єю.
  • Сірки — сірники
  • Сказитися — тут: побитися, поламатися
  • Скала́ — крутий схил гори
  • Ска́меніти — скам’яніти
  • Скапати — уникнути чогось небажаного, врятуватися
  • Скапа́ти — уникнути чогось небажаного
  • Скарбонка — скринька
  • Скарідуватися — бридитися
  • Скіпчіти — загуснути
  • Скітити — знищити
  • Склеп — крамниця
  • Склепар — крамар
  • Склецок — клунок з зерном або борошном
  • Скляничка — пляшечка
  • Скля́нка — тут: пляшка
  • Склянчина — пляшечка
  • Скобитати — лоскотати
  • Скоблина — скалка, тріска
  • Скоботати — лоскотати
  • Сковдошіти — перетворитися на жебрака
  • Скопець — тут: дерев’яна дійниця
  • Скорбутатися — перекотитися через голову
  • Скором — скоромна їжа тваринного походження, яку віряни не їдять у піст
  • Скорух — горобина
  • Скра́клі — гра в кеглі
  • Скрепі́ття — нетрі
  • Скру́шитися — розлютитися
  • Скуботати — лоскотати
  • Скузіка́тися — кинутися в сварку
  • Скусити — спокусити
  • Ску́тати — знищити ворога
  • Слабови́тий — хворобливий
  • Слуп — стовп, стовпчик
  • Слупець — стовп, стовпчик
  • Сміттяни́й — нікчемний
  • Смолош — сопляк
  • Сно́чі — вчора увечері
  • Сокота́ч — сторож
  • Сокоти́ти(ся) — стерегти(ся), берегти(ся), сторожувати, вартувати, стерегти, пильнувати, оберігати
  • Сокоти́ти(ся) виду — вважати, щоб не потрапити на очі
  • Сокотить — стерегти
  • Солони́на — свиняче сало
  • Солтиря — Псалтир
  • Сомар — осел
  • Сороківець — срібна монета
  • Сохтирія — псалтир
  • Со́ша — вимощена каменем дорога
  • Спацир — пішохідна прогулянка
  • Спацирува́ти — проходжатися, прогулюватися пішки
  • Спа́цір — пішохідна прогулянка
  • Сперти — зупинити
  • Спира́ти — зупиняти, спиняти, затримувати
  • Спі́ворити — заверещати
  • Спіжовий — залізний
  • Спо́дні — штани
  • Спрактикува́ти — перевірити
  • Спрахтикува́ти — перевірити
  • Спри́ходу — спочатку, на початку
  • Спрятати — сховати
  • Спу́дитися — злякатися
  • Спу́за — попіл, пил
  • Спузар — палиця, якою мішають у вогні
  • Спузяний — запилений, запорошений
  • Спузяник — попелюх
  • Сріберний — срібний
  • Ста́витися — прибувати
  • Сталє́нка — сокира з доброї сталі
  • Стандари — порожнина під піччю
  • Старати — набувати, придбати
  • Стариня́ — батьки
  • Старця — старчиха, жебрачка
  • Старшук — старший за становищем серед групи людей
  • Стая — пастуша хатина на полонині
  • Степір’я — молоде пір’я цибулі.
  • Сти́гна — літній табір чабанів з вівцями
  • Стина — літній табір чабанів з вівцями
  • Стинутися — струснутися
  • Стиржія — перепалене й обвуглене бадилля
  • Сти́рта — скирта
  • Стовка — сотня
  • Столе́ць — стілець
  • Столи́ця — царський або королівський палац, резиденція монарха
  • Сторошувати — чепурити, прикрашувати
  • Сторцюва́ти — ставити сторч, поставити сторч
  • Страба́ччя — гостре каміння
  • Страпатий — сучкуватий, гіллястий
  • Страховіття — страховисько
  • Стреби́ти — знищити
  • Стрижія — сажа, кіптява, перепалене і обвуглене бадилля
  • Стрий — дядько, брат батька
  • Стрик — дядько, брат батька
  • Стрико — дядько, батьків брат
  • Стримбак — скалка
  • Стрих — горище
  • Стрі́льба — рушниця
  • Строкар — найнятий на службу
  • Стром — дерево
  • Стру́нга — прохід у кошарі, через який пропускають поодинці овець для доїння
  • Струнка — прохід у кошарі, через який овець пропускають по одній
  • Струтити — зіпхнути, зіштовхнути
  • Стру́цень — плетений колач
  • Стрягнути — скочити
  • Студе́ний — тут: замерзлий
  • Студено́ — холодно
  • Студінь — холод
  • Студничок — криничка, джерело
  • Сту́дня — криниця
  • Ступанки — камені для переходу через мілку річку
  • Ступінь — тут: крок
  • Стуря́тися — здивуватися
  • Судина — дерев’яні посудини: бочки, цебри, коновки тощо
  • Судни́к — дерев’яний посуд
  • Сукман — сукня
  • Сулятися — кидатися
  • Суньголов — сторч головою
  • Сусік — засік
  • Сусі́ха — кочерга
  • Суть — є (множина)
  • Су́фіт — стеля
  • Сухарда — сухоребрий кінь
  • Сухо́ти — туберкульоз
  • Суши́ця — всохле дерево
  • Существо — істота
  • Схудобніти — збідніти
  • Ськати — вибирати воші на голові у когось.

Т

  • Табала — шкіряна сумка через плече
  • Табахєрка — коробочка для тютюну
  • Табі́вка — шкіряна сумка, яку носять через плече
  • Табла — дошка
  • Тагже — також
  • Та́йстра — гуцульська торбина (полотняна сумка), яку носять через плече
  • Тайстрина — торба через плече
  • Такой — таки
  • Таксувати — тут: оцінювати
  • Талер — грошова одиниця
  • Талмуд — товста незрозуміла книга
  • Танджер — тарілка
  • Танір — тарілка
  • Та́рниця — дерев’яне сідло
  • Татка — портфель, папка
  • Та́тош (тато́ша) — казковий (чарівний) кінь з крилами
  • Та́ця — піднос
  • Тача́вка — валок для розкочування тіста; качалка
  • Тачівка — качалка
  • Ташка — портфель, сумка
  • Твар — тут: лице
  • Теліяни — італійці
  • Теметів — цвинтар, кладовище
  • Темітюв — кладовище
  • Темітьов — кладовище
  • Те́мний — сліпий, незрячий
  • Те́мник — темниця для ув’язнення
  • Тенґериця — кукурудза
  • Тенґеричаний — кукурудзяний
  • Те́ньґий (те́ньгий) — гладкий і сильний
  • Теньго — сильно
  • Тепли́чка — тепле джерело
  • Тепша — бляшане деко для випікання хлібів, пирогів тощо
  • Теребити — рити кігтями
  • Те́рлиця — пристрій для вибивання волокна (прядива) з сухої соломки льону або конопель
  • Термін — тут: повістка
  • Терниця — пристрій для вибивання волокна з сухих стебел льону й конопель
  • Терті́ла — вантаж, мішок з вантажем на плечах
  • Терх — в’юк, вантаж, який перевозять на спині коня; навантажені бесаги, перекинуті на два боки через верхового коня
  • Тестаме́нт — письмовий заповіт
  • Те́та — тітка
  • Течка — портфель, папка
  • Тє́кнути — 1) вколоти; 2) вразити несподіванкою
  • Тили́нка — сопілка з вербової кори
  • Тирон — бригадир на лісорозробках
  • Тік — 1) місце для молотьби; 2) місце для боротьби
  • Тіта — тітка
  • Тлумити — товкти, душити
  • То́вар — тут: велика рогата худоба
  • Товпуга — шмат
  • Товчка — ступа
  • Тогід — торік
  • Тогідний — торішній
  • Токан — хлібний продукт з кукурудзяного борошна (інакше кулеша, мамалиґа)
  • Толо́ка — 1) поле, що служить пасовищем; 2) безоплатна гуртова допомога працею
  • Толочи́ти — товкти, товктися
  • Тоня — помістя, велике господарство
  • Топанки — черевики
  • То́ргнути — смикнути
  • Торкати — тихо стукати
  • Торомба — губа
  • Тот — вказівний займенник той
  • Тота́ — вказівний займенник та
  • Тоти́ — вказівний займенник ті
  • Тоти́х — вказівний займенник тих
  • Тоті́ — вказівний займенник ті
  • Тото́ — вказівний займенник те
  • Тотош — чарівний кінь
  • Трайстра — писана торба через плече
  • Трап — швидкий біг
  • Трастівка — тонка паличка
  • Трат — тирса
  • Трафити — потрапити
  • Трафіка — тютюнова крамничка
  • Трафни́й — грішний, нечистий
  • Трачина — тирса при розпилюванні дерева
  • Тре́вка — дерев’яна цеберка
  • Трепе́та — тополя
  • Третячо́к — трирічний
  • Тринзелька — гнуздечка
  • Трійло — отрута
  • Тріло — отрута
  • Трінкбехер — келих
  • Троєний — затруєний
  • Троцька пила — пила для пиляння дощок
  • Троща — тростина, очерет
  • Тро́ща — очерет
  • Трудни́й — втомлений, стомлений, змучений, натруджений
  • Труйка — отрута
  • Трумфувати — тут: травмувати
  • Трунва — труна, домовина
  • Тру́но — труна, домовина
  • Тру́тити — штовхнути, пхнути, спихнути, кинути
  • Труча́ти — штовхати поперед себе; спихати; кидати
  • Трюшком — бігом.
  • Ту — тут
  • Туй — тут
  • Тули́ти — вабити, приваблювати
  • Туля́тися — торкатися
  • Ту́рма — отара
  • Турня — вежа
  • Турша — зарості дрібних смерічок і ялиць
  • Туск — туга
  • Тускувати — сумувати
  • Тусок — туга
  • Тучний — гладкий, вгодований
  • Тушний — гладкий
  • Т’хаті — додому
  • Тюре́мник — в’язень
  • Тюрок — свисток-сюрчок
  • Тягота́ — тут: вагітність
  • Тяготи — вагітність
  • Тяжка — вагітна

У

  • Убува́ти — взувати
  • Убуркувати — укласти камінь у брук
  • Увиха́тися — дуже швидко щось робити, квапитись із роботою
  • Ув’яда́ти — завмирати (з переляку, від захоплення, тривоги і т. ін.), упадати на силах
  • Ув’я́нути — втомитись, знесиліти, зімліти, знепритомніти
  • Угорнутися — одягти на себе верхній одяг
  • Уго́ртина — верхній одяг
  • Угр — міра площі (0,57 га)
  • Уздріти — побачити
  • Уйош — піджак із домотканого сукна
  • Улани — легка кіннота
  • Улий — вулик
  • Умрази́ти — образити, спаплюжити
  • Умшля́к — компрес
  • Унну — всередину
  • Уногди — цими днями
  • Ураз — разом
  • Урваш — сильний, міцний чоловік
  • Уривок — мотузок, вірьовка
  • Урльо́п — відпустка
  • Уроже́ний — з урожаю
  • Урфій — панич
  • У́ряд — управа (установа)
  • Усидок — садиба
  • Услонити — приспати (дитину)
  • Услужалий — слуга, прислужник
  • Устарати — придбати
  • Уталюва́ти — вміщати
  • Утвори́ти — тут: відчинити
  • Утяти — тут: вирубати
  • Ухлюпа́ти — слабнути, втрачати сили
  • Ухри́нути — опритомніти
  • Учини́тися — 1) опинитися, 2) народитися
  • Учі́пний — причетний
  • Учутися — виявитися

Ф

  • Файдиґа — добра справа
  • Файка — люлька
  • Фа́йний — гарний
  • Фа́йно — гарно
  • Фаланда — фелон
  • Фало́н — фелон, верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння
  • Фамі́лія — рідня, родина, прізвище
  • Фамілія́нт — родич
  • Фа́на — прапор
  • Фантува́ти — описувати майно за несплату податків
  • Фара — попівська оселя, попівське обійстя
  • Фарадшаг — втома
  • Фаснути — вдарити
  • Фасуля — квасоля
  • Фатка — сітка з держаком для ловлі риби
  • Фаши́ння — гілля, пруття, хмиз
  • Феделка — 1) покришка від посудини; 2) скальп
  • Феле́ґа — драна свитина
  • Ферталь — чверть
  • Фертик — кінець (якогось заняття)
  • Ферфляша — баклага
  • Фест — твердо; багато; сильно; дуже добре
  • Фесту́нок — святкування
  • Фийшер — офіціант
  • Фівкало — свисток
  • Фі́вкнути — свиснути
  • Фіглі — жарти
  • Фіґльовати — жартувати
  • Філин — хрещеник
  • Фільва́рок — маєток, панське господарство з будівлями, худобою й полями
  • Фін — хрещеник
  • Фінанс — фінагент
  • Фінок — хрещеник
  • Фі́ра — віз
  • Фі́рман — візник, кучер
  • Фірма́нка — поїздка кіньми
  • Фіртка — хвіртка.
  • Фіфак — несерйозний і хвалькуватий парубок
  • Фіякер — візок для перевезення пасажирів у містах
  • Фія́кір — бричка, візницька карета
  • Флє́шка — пляшка
  • Флоє́рка — сопілка
  • Фляки — перемиті свинячі кишки
  • Фо́рин — головний
  • Форналь — наймит до коней і худоби
  • Форост — хмиз
  • Форси — гроші
  • Форточка — кватирка для провітрювання
  • Фо́са — рівчак, канава, шанець, придорожній ріг
  • Фоштер — лісник
  • Фоя — хвоя
  • Фраєр — тут: коханець
  • Фрай мати — бути вільним
  • Фрайвіліх — добровільно
  • Фрас — лайливе слово
  • Фрела — сопілка
  • Фризиєрня — перукарня
  • Фризіє́р — перукар
  • Фриштик — сніданок
  • Фрізіє́р — перукар
  • Фрілка — сопілка
  • Фузія — рушниця
  • Фурдіти — гудіти
  • Фурнути — жбурнути
  • Фурт — постійно, завжди, весь час
  • Футро — тут: шуба
  • Футрувати — годувати (тварин)

Х

  • Хала́ш — курінь
  • Харапу́тно — негарно, непривабливо
  • Хаща — ліс
  • Хвестува́тися — неприязно перемовлятися
  • Хворост — хмиз
  • Хибити — бракувати, не вистачати
  • Хижа — хата
  • Хиріти — без пуття спати
  • Хитрити — вистежувати
  • Хіба — тут: лише, тільки
  • Хісно — пожиток, користь
  • Хіснува́ти — бути корисним
  • Хло’ — циганська фамільярна форма звертання
  • Хлоп — чоловік, простий селянин, сільський дядько
  • Хльо — фамільярне звертання у циган
  • Ховзко — слизько
  • Хоже́ний — бувалий
  • Холиво — хованки (гра)
  • Холод — тут: холодок, затінок у спеку
  • Холошні — штани
  • Хопта — трав’яниста бузина
  • Хорі́мний — сіне́шний (від сіни)
  • Хоро́ми — сіни
  • Хорува́ти — хворіти
  • Хосен — пожиток, користь
  • Хоснувати — мати пожиток
  • Хотар — межа між землями двох сусідніх сіл
  • Храм — храмове свято
  • Хра́мати — кульгати
  • Хрестити — тут: бити.
  • Хромий — кривий на ногу
  • Хрунавий — кволий, хирлявий
  • Худобний — убогий, бідний

Ц

  • Цайґовий одяг — дешевий бавовняний одяг
  • Цап — тут: козли для пиляння дров
  • Цапіна — знаряддя для перекачування колод
  • Цапки — рачки
  • Цари́знина — царство
  • Ца́рина — ділянка, сінокісні поля
  • Ца́ринка — галявинка
  • Цвек — цвях
  • Цемерка — кімнатка
  • Церківник — паламар
  • Цес — цей
  • Циба! — вигук, яким відганяють собак
  • Циду́лка — записка
  • Циліндер — скло гасової лямпи
  • Цимбора — товариш, друг
  • Цимбра — кімната
  • Цині́вка — металева посудина для пиття води, металева кварточка, горнятко для пиття води
  • Цирульня — перукарня.
  • Цисе — це
  • Цисей — цей
  • Цися — ця
  • Ціка́вий — працьовитий, справний, енергійний
  • Цімбора — товариш
  • Цімра — кімната
  • Цімря — палата, кімната
  • Цмок — змій
  • Цопкати — падати частинами
  • Цоркати — стукати, брязкати
  • Цофнути — податися назад
  • Цофну́тися — податися назад
  • Цуга — тяглова сила
  • Цуґнутися — податися назад, відсахнутися
  • Цунделі — дрантя
  • Цуравий — подертий, обдертий
  • Цурі́кнутися — податися назад
  • Цур’я — дрантя
  • Цуцлик — соска
  • Цюндравий — обдертий
  • Цятки — намисто

Ч

  • Чавун — тут: баняк
  • Чаву́нка — залізні листи для обшивки
  • Чари — тут: отрута
  • Челлений — червоний
  • Челядина — тут: дівчина
  • Челядь — тут: члени сім’ї, жінки й дівчата
  • Чемайдан — валіза
  • Чемний — чесний, порядний, добрий (про людину)
  • Черво́ний — червінець, золота монета
  • Черес — широкий шкіряний пояс
  • Черлений — червоний
  • Черяти — черпати
  • Честовати — шанувати
  • Честоватися — шанувати один одного
  • Четина — хвоя
  • Чижми — чоботи
  • Чини́тися — тут: удавати
  • Чир — бідняцька страва із завареного (запареного) нагусто борошна, рідка їжа з кукурудзяної муки
  • Чиряти — черпати
  • Чистина — галявина
  • Чіпкар — мандрівний крамар
  • Чмовхалка — пристрій для розчісування вовни
  • Чокан — кирка
  • Чоканува́ти — розбивати щось чоканом (киркою)
  • Чоло́ пенька — переріз пенька
  • Чоло́ни — бруски, з яких монтувався обід колеса для воза
  • Чопе́ць — пристрій, який прикріплювали до взуття лісоруби, щоб ноги не ковзали по колодах
  • Чугай — свита, верхня одежина з домотканого сукна
  • Чудува́тися — дивуватись
  • Чундравий — обдертий
  • Чу́пир — чуприна, волосся на голові
  • Чурі́ти — текти
  • Чуркальце — 1) облашто́ване джерело води; 2) жолобок для витікання води
  • Чурупіта — пташка-посмітюшка
  • Чуфли́нок — залізний клин з кільцем, пристрій для спускання дерев’яних колод з гори по снігу

Ш

  • Шабату́ра — сумка для грошей, великий гаманець
  • Шаг — дрібна розмінна монета, вартістю півкопійки.
  • Ша́йба — мішень
  • Шал — тут: шум
  • Шало́к — хустка
  • Шанда́р — жандарм
  • Шани — канава, кювет
  • Шантала́вий — обдертий
  • Ша́нці — рови з насипом
  • Шарабан — двоколісний віз з коробкою для сидіння
  • Шаркан(ь) — химера-змій
  • Шарлот(т)а — голота, біднота
  • Шарло́ття — голота, біднота
  • Ша́тан — чорт
  • Шатро́ — розцяцькована попона
  • Шаття — одяг
  • Шацува́ти — оцінювати
  • Шваблик — сірник
  • Шва́ґер — брат дружини, чоловік сестри
  • Шварц — контрабанда, нелегальна торгівля
  • Шелеснатий — густо вкритий листям
  • Шеліґура — кий
  • Шембарок — кухонна шафа
  • Шендер — жандарм
  • Ши́блик — сучок на остріві
  • Шиковно — жваво
  • Шиньк — шинок
  • Ширінка — платок
  • Ширіночка — хустиночка
  • Ши́фа — корабель
  • Шифкапітан — капітан корабля
  • Шифка́рта — проїзний квиток на корабель
  • Шифон — шафа
  • Шіковний — спритний, моторний
  • Шільд — вивіска (з нім.)
  • Ші́нка — зав’язка на сорочці
  • Шіпок — корж
  • Шітькати — підкидати вгору
  • Шіфа — корабель
  • Шіфкапітан — капітан корабля
  • Шіфкарта — проїзний квиток на пасажирський корабель
  • Шкадрона — ескадрон
  • Шкалу́бина — дірка в деревині на тому місці, де випав сучок
  • Шкаму́тки — клапті
  • Шкату́ла — гаман для грошей
  • Шкідний — шкідливий
  • Шкорух — горобина
  • Шкр.... — недогарки, від яких ще димом чути
  • Шкребта́ти — бігти
  • Шкрі́нькати — бряжчати
  • Шкрум — рештки перегорілого, запах перегорілого
  • Шкрумі́ти — горіти, вуглитися
  • Шлюс — кінець, завершення будь-якої дії
  • Шлякувати — лаяти
  • Шлях би тебе трафив — лайка, побажання наглої смерти
  • Шлях би трафив — лайка, побажання наглої смерті
  • Шляхувати — лаяти: «шлях би тебе трафив»
  • Шмаття — одяг
  • Шма́ття — одяг
  • Шмір — мастило до воза або до чогось іншого
  • Шнайса — просіка
  • Шнюпати — тюпати
  • Шовгур — шваґер, шуряк
  • Шовдар — свиняча шинка, окіст, нудженина
  • Шоля — підйомник, ліфт
  • Шо́па, шопка — невелика господарська будівля для зберігання різного реманенту та дров, повітка, сарай
  • Шор — черга
  • Шпарґа — шпагат
  • Шпаркий — швидкий, бистрий; тут: економний
  • Шпарко — швидко.
  • Шпа́цір — пішохідна прогулянка
  • Шпихлір — комора для зерна
  • Шпіклі́р — будинок-комора
  • Шпурити — жбурнути
  • Шрам — шмат
  • Шру́бка — гайка
  • Шрубстак — лещата
  • Штає́ра — галопом
  • Штама — стовбур, стовп
  • Штамплик — рюмка
  • Штанда́ри — ніша під піччю, місце під піччю, куди клали дрова
  • Штанде́ри — ніша під піччю, місце під піччю, куди клали дрова
  • Штемплик — п’ятдесятиграмова чарка
  • Штимува́ти — пасувати, підходити
  • Шти́ри — чотири
  • Штих — на глибину лопати
  • Шток — поверх; палиця (нім.)
  • Што́лі — шипи на кінських підковах
  • Штоф — чотиригранна пляшка для горілки
  • Штрамува́тися — святково одягатися
  • Штрика́ти — стрибати, скакати, кидатися
  • Штрімфля — панчоха
  • Штромацько (вбратися) — підкреслено гарно і модно
  • Штуб — порохнявий стовбур
  • Штудер — штукар-хитрун
  • Штудерува́ти — хитрувати
  • Шук — міра довжини, довжина великого пальця на руці
  • Шу́ляк — шуліка, яструб
  • Шумелина — бадилля
  • Шумили́ння — листя, в яке загорнений качан кукурудзи
  • Шу́ра — господарська прибудова
  • Шустер — швець
  • Шустрик — шевчик
  • Шуте́р — щебінь
  • Шутрований — всипаний шутром або щебенем
  • Шуфе́лька — совок
  • Шу́фля — совкова лопата
  • Шух — штабель дров об’ємом один кубометр
  • Шу́хи — складометри дров
  • Шу́ховий — узятий зі шуха

Щ

  • Ще́зби — чорт
  • Щезлий — чорт
  • Щезник — чорт
  • Щіпка — тріска
  • Щомо́га — щосили

Ю

  • Ю — тут: її (знахідний відмінок)
  • Югас — вівчар
  • Юда — незгода, сварка
  • Юдити — підбурювати до чогось поганого
  • Ю́дство — підбурювання до незгоди і розбрату

Я

  • Язя — змія
  • Якнайживше — якнайшвидше
  • Якурат — якраз
  • Ялівка — телиця
  • Яровати — займатися весняною сівбою
  • Ярча — ягня
  • Ярчя — ягня
  • Ярь — займатися весняною сівбою
  • Яфини — чорниці
  • Яшний — ячмінний

Словарь к украинским народным сказкам

  • Herein — входите (нем.)
  • Бабайка — большое весло, прикрепленное к лодке
  • Бабка — маленькая наковальня, на которой отбивают косу
  • Бесаги — дорожная двойная сума, которую носят на плече, гуцульские переметные сумы из кожи или грубой ткани
  • Бокор — плот
  • Верховина — горная часть Закарпатья
  • Владыка — архиерей
  • Войт — сельский староста
  • Газда — хозяин, богатей
  • Гати — широкие домотканые штаны из полотна
  • Голопуз — бедняк
  • Громада — мир, мирская сходка, собрание, общество, выбрать громадой - выбрать обществом
  • Гуня — верхняя шерстяная одежда, сермяга
  • Доня — дочка
  • Жандары — жандармы
  • Зозуля — кукушка
  • Кагла — отверстие в дымовой трубе, закрывающееся для удержания тепла
  • Карбованец — рубль
  • Коблина — налог, который в Австро-Венгрии крестьяне платили священнику
  • Колыба — землянка, в них раньше жили закарпатские лесорубы; пастушья хижина; пастуший шалаш
  • Крейцер — мелкая австрийская монета
  • Криничка — (укр.)колодец
  • Крисаня — гуцульская шляпа с пером
  • Крона — чехословацкая денежная единица
  • Кросна — ткацкий станок
  • Крысаня — гуцульская шляпа
  • Куратор — опекун, попечитель, церковный староста в католической церкви
  • Левы — сказочные великаны
  • Легинь — парень, молодец
  • Либоварош — Гусеград: Либа (по-венгерски) - гусь, варош - город
  • Лира — старинный украинский музыкальный инструмент
  • Литургия — род церковной службы, обедня
  • Лыцарь — рыцарь
  • Матка боска — божья матерь
  • Молодая и молодой — невеста и жених
  • Монисточко — маленькое ожерелье
  • Ногавицы — домотканые штаны из грубой шерсти
  • Нянько — отец, батюшка
  • Няньо — отец, родитель
  • Оберег — четыре столба-обережины и так поставленная на них крыша, что можно ее подымать и опускать. Хранят под оберегом сено
  • Оксамит — бархат
  • Опрышки — разбойники. В Закарпатье так иногда называли народных мстителей
  • Паленина, пал — гарь, место, выжженное в лесу под посев
  • Паленка — водка
  • Паровать — что-то готовить, варить
  • Пепеляник, Пепелюх, — сказочный герой, получивший свое имя от того, что в молодости все на пепле сидел, а затем совершал разные подвиги
  • Петек-губаня — домашняя верховинская одежда из грубой шерсти
  • Петровки — пост накануне одного из осенних церковных праздников
  • Плесо — небольшое озеро
  • Поветруля — сказочный образ, русалка
  • Полонина — высокогорный луг, пастбище в Карпатских горах
  • Постолы — самодельная резиновая или кожаная обувь
  • Ракия — водка, сливянка
  • Реклик — домотканый пиджак из грубой шерсти
  • Решетки — узор для вышивки
  • Рожон — заостренная на конце палка наподобие вертела
  • Рокотанец — лисий танец (венгер.)
  • Рубище — ветхая, изношенная одежда
  • Ружа — роза, розовый куст
  • Рушница — ружье
  • Рушничок — полотенце
  • Самотяжные (или самотяглые) санки — санки, на которых в Закарпатье свозят с гор сено, дрова
  • Сардак — верхняя крестьянская одежда, расшитая шнурками
  • Смерека — ель европейская
  • Сопилка — свирель
  • Стрижки — так закарпатские чабаны называют овец
  • Тартак — (венг.) лесопилка
  • Татош — волшебный двенадцатиногий конь
  • Ташка — дорожная кожаная сумка, украшенная медными пуговицами
  • Телесик — (русское—телепень)—от украинского «телесуватися» - качаться, покачиваться
  • Тенгерица — кукуруза
  • Тобивка — кожаная сума, носимая через плечо на ремне
  • Токан — мамалыга, крутая каша из кукурузной муки
  • Толока — выгон, поле, оставленное под пар, где пасут скот
  • Топанки — башмаки
  • Трембита — украинский народный духовой инструмент
  • Тридцатицентовая — тридцатисантиметровая
  • Угр — венгерская мера земли, равна 0,57 гектара
  • Фара — поповская усадьба
  • Филлер — мелкая венгерская монета
  • Халупник — безземельный крестьянин, имевший только хатенку-халупу
  • Холошни-дубленики — крестьянские зимние штаны из толстого белого сукна домашней работы
  • Цапина — жердь с железным крючком на конце
  • Черевики — башмаки
  • Черес — кожаный пояс, в котором носят деньги
  • Чоловиче — муж
  • Явор — дерево, белый клен. В украинских народных песнях символ козака

Дивіться також

powered by CACKLE

Надія Красоткіна
сценарії свят, виховні бесіди, вірші, пісні, казки, оповідання

Українські народні пісні

Українська міфологія

Loading
Олександр Красоткін · Придбати домен · Безкоштовні програми · Менеджер паролів · Вітаміни

© 2009-2012 Українські народні казки — http://proridne.org (політика конфіденційності)

Розробка та підтримка shain