Загублене місце
Легенда Полтавщини

Була одна дуже гарна дівчина. Два парубки закохалися в неї, ходили за нею, давали подарунки й посилали сватів. Але чи то злі очі замовили, чи злий дух закляв їй серце, не могла оборонитись перед обома. Батьки дуже вмовляли її вийти заміж, але вона не хотіла. Адже знала, яке тяжке життя молодиці. Та ще коли люди покохаються, то можуть все витримати. А ця дівчина не любила жодного з них і, взагалі, нікого не кохала.

Отже, вона відмовляла їм різними способами. То, як рушник дошиє, то, як сестра підросте. Але треба було на щось рішитись, бо вже всі відмовки перебрала, а батьки натискають.

От бідна дівчина і надумала таке зробити. Напівжартома, напівсерйозно сказала парубкам перескочити річку Сулу, яка пропікала через село. Думала, що вони її покинуть, коли їм таке скаже. Але хлопці не злякалися, взяли благословення від попа, поцілували хрест і пішли на берег річки. Перехрестившись, стрибнули один за одним і потопились.

Коли вона побачила це, то заговорило в ній сумління, що загубила дві душі. І сказала вона:

— Не хочу і я жити!

І скочила слідом за ними. З того часу те місце на Сулі називають Загублене. А рибалки говорять, що до цього часу можна вночі побачити душі утоплених, які блукають берегом річки.