☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Набожна поміщиця
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В 1864 році село Багва-Серебряна належала поміщиці Павлині Чарковській. Їй же належала половина міста Жашкова. І була в селі Миколаївська дерев’яна церква шостого класу. Набожною була поміщиця. Кожного дня молилась Богові. Давала на церкву великі пожертвування, не зобижала злиденних, дотримувались постів і всіляких інших церковних обрядів.

І ось одної ночі приснився Павлині чудний сон. Стоїть перед нею Матір Божа і манить рукою до себе. Підійшла поміщиця до неї і відчула таке тепло, таке умиротворення, а в хаті стало видно, як вдень від святого сяйва.

— Іди навкруги села і закопай на чотирьох кінцях стовпи, а потім прокажи ось цю молитву і заклинання, — сказала Матір Божа і простягла їй книгу з молитвою, — якщо зробиш все це, то поки жити будеш, село твоє обминатимуть всілякі трясці і напасті.

Ледве діждалась Павлина ранку. Огляділась по господі, а книжки ніякої немає. Втім молитва сама собою з вуст її ллється. Вийшла за село, пішла навкруги, закопала на чотирьох кінцях села по стовпові і проказала молитву й заклинання:

— Нехай обходять село моє вітри-буревії, грози-грозовиці, трясці і напасті, мори і недороди!

З тих пір п’ятдесят років прожила ще поміщиця і жодне лихо не ступило на наше село. А по смерті її все знову стало, як у всіх.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

60. Набожна поміщиця. Записано в Багві Маньківського району від Любарської Ганни Митрофанівни (1921) 2008 року.