☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Про Олександрівку
Легенда Полтавщини

Багато славних міст і сіл на Полтавщині. Кожне має свою історію. Не є винятком і село Олександрівка, яке розташоване в Пирятинському районі. Цікава і оригінальна історія його виникнення.

Було це дуже давно. Ще за тих часів, коли були царі і воєводи. Наша земля з давніх часів славилась не лише своїми невичерпними багатствами, родючими чорноземами, безкрайніми степами, безмежними лісами, бездонними морями, але й щедрими, мудрими, відважними людьми.

Жив собі чоловік сильний, мужній, хоробрий. Мав він двох синів, яких виховував достойними, гідними людьми, працелюбними, які любили б свій край, обороняли в разі потреби від ворогів, поважали старших. Росли Іван та Олександр гарними, завидними хлопцями на втіху батькам.

Швидко сплинув час, виповнилося їм по двадцять. Завжди наш край був ласим шматком для чужинців. Настали жорстокі часи, коли нашим мужам доводилось боронити рідну землю. Чорною хмарою насували полчища ворогів. Для захисту своєї Вітчизни зібрались усі, хто мав в руках силу. Повстали два могутніх війська біля безіменної річки. Сила силенна зібралась люду по обидва боки.

Щоб не марнувати сили, не чинити кровопролиття, не сиротити дітей, не робити вдовами жінок, вирішили з’ясувати сили в рівному поєдинку. З боку ворогів постав кремезний, лютий воїн, який тільки своїм виглядом наводив жах. Не кожен міг помірятися силами з таким супротивником.

Володар землі нашої послав в усі куточки землі нашої гінців з проханням відгукнутись. І постав перед усіма звичайний селянин, той самий Олександр.

Звичайної зовнішності хлопець творив справжні дива, адже ходили легенди про те, що у поєдинку з биком ще в ранній юності, він одержав переконливу перемогу, вирвавши голими руками півбока розлюченої тварини.

Відчуваючи всю відповідальність, покладену на нього, Олександр віддав усю силу, міць у нелегкому поєдинку і одержав перемогу.

За це воєвода щедро обдарував Олександра найціннішим, що є в кожної людини — наділом землі, уособленням частини Батьківщини, за яку він не шкодував життя.

З часом на цій землі почали заселятись люди. На згадку про героя названо село його іменем Олександрівка.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

46. Про Олександрівку. Записано в Олександрівці Гребінківського району від Приймака Михайла Степановича (1927) 2008 року.