☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські легенди

Про назву залізничної станції Венеславівка
Легенда Полтавщини

У селі Петрівка-Роменська Гадяцького району є залізнична станція. Вона має назву ВЕНЕСЛАВІВКА. Саме про таку незвичайну назву і розповідає легенда...

Було це у часи сивої давнини. Побіля села Петрівка проходив шлях на Ромни. Багато люду тоді йшло тією битою дорогою на ярмарок. А навесні, коли вже не було бездоріжжя, мандрували у далекі південні краї чумаки. Із навантаженими возами під монотонне скрипіння коліс поверталися вони із далекої і небезпечної мандрівки.

Вирішили скоротити шлях і поїхали навпростець через невеликий перелісок. Невдовзі і село побачили. Таке ж гарне та розкішне лежало у долині. Біленькі хаточки, вишневі садочки, а зелені тої, а квітів! Стоять та милуються. Аж глядь, дівчинка йде назустріч.

Підійшла, привіталася. Чумаки дивляться на неї й усміхаються. Дівчинка прийшла не сама, а з маленьким вовченятком. Вона його міцно тримала на руках, а воно весело поглядало на чумаків веселими оченятами. Добре у селі тоді чумаки поторгувалися: і самі продали чимало краму, і гостинців накупили.

Ось нарешті і рідні місця. Малеча радіє гостинцям.

— Тату, а де ви таких смачних гостинців купили?

— А це село таке є. Не знаю, як воно зветься. Там дівчинка винесла нам вовка, тож нехай буде і зватися Венеславовка.

Так з того часу і повелося.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

74. Про назву залізничної станції Венеславівка. Записано у Петрівсько-Романську. Гадяцького району від Боровик Таїсії 2009 року.